66 Доба «Відлиги».

Період в історії СРСР, коли на чолі держави стояв Микита Хрущов, прийнято називати “Відлигою”.

Під час роботи ХХ з’їзду КПРС в лютому 1956 р. Хрущов озвучив доповідь, в якій навів приклади злочинних дій колишнього вождя і викрив культ особи Сталіна. Він започаткував політику десталінізації – тобто відмову від сталінських методів керівництва. ЇЇ головні напрямки:

• Припинення масових репресій;

• Звільнення і реабілітація незаконно репресованих;

• Реформування системи каральних органів;

• Публічна критика Сталіна, знищення його пам’ятників і топонімів;

Комуністичну партію України в роки “Відлиги” очолив Олексій Кириченко – перший українець на цій посаді.

Отже реформи Хрущова лібералізували політичне життя. Їх незавершеність виявлялася в тому, що вони жодним чином не зачіпали монополію КПРС на владу.

67 Економічні реформи Хрущова.

Намагаючись подолати недоліки сталінської адміністративно - командної економіки, Хрущов проводив економічні реформи. Зокрема:

• З метою вирішення продовольчої проблеми освоювалися цілинні землі Казахстану.

• З метою поліпшення справ у сільському господарстві підвищувалися закупівельні ціни на колгоспну продукцію, розгорталося масове вирощування кукурудзи, прискореними темпами розвивалась м'ясна і молочна галузі.

• Для покращення керівництва народним господарством створювалися територіальні органи управління – раднаргоспи;

• Для підвищення рівня життя підвищувались зарплати і пенсії, проводилася паспортизація сільського населення, розширювалося будівництво державного житла.

Головним досягненням радянської науки і техніки став політ Юрія Гагаріна в космос 12 квітня 1961 р.

Таким чином хрущовські реформи створили сприятливі умови для зростання сільського господарства і добробуту населення. Разом з тим вони були економічно необґрунтованими, втілювалися в життя безграмотно і хаотично.

68 Консервативний поворот доби «Застою».

Доба «Відлиги» перервалася, коли Хрущова власні соратники звинуватили у волюнтаризмі і відсторонили від влади. Новим лідером партії і держави став Леонід Брежнєв.

Посаду Першого секретаря Центрального Комітету КПУ займав Петро Шелест, згодом його змінив Володимир Щербицький. Слідуючи за розробленою в Москві генеральною лінією партії, вони проводили консервативний поворот у всіх сферах життя. Виявлявся він тим, що:

• Згорталася десталінізація;

• Поновлювалися політичні репресії ;

• Зміцнювалася цензура та ідеологічний диктат;

• Розширювалася партійно - державна номенклатура та її всевладдя;

• Уповільнювалися ротації на всіх щаблях влади;

Консервативний поворот 1964 – 85 рр. забезпечив очікувану стабільність, але закрив шлях для оновлення радянської політичної і економічної системи. Ці роки увійшли в історію СРСР як доба «Застою».