Тема 2. Міжнародна економічна діяльність

Тема 2. Міжнародна економічна діяльність

2.1. Сутність та форми МЕД

2.2. МЕД підприємств, її сутність, характеристика та форми

2.3. Сутність та види ТНК, основні характеристики їх діяльності

2.1. Сутність та форми МЕД

Міжнародна економічна діяльність – цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, міжнародного поділу праці.

Міжнародну економічну діяльність можна розглядати в контексті:

національних інтересів;

регіональному масштабі;

глобальному масштабах.

Форми МЕД

Класифікація форм МЕД за критеріями:

І. За функціональними критеріями:

міжнародна торгівля товарами

міжнародна торгівля послугами

транскордонний рух капіталів;

міжнародний кредит

міжнародні валютно-фінансові відносини;

міжнародна міграція робочої сили;

участь у діяльності міжнародних економічних організацій;

міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах;

спільне розв'язання економічними засобами глобальних проблем розвитку;

ІІ. За видами зв'язків

науково-технічна форма;

виробнича;

торговельна форма МЕД;

валютно-фінансова форма МЕД ;

міграційна форма МЕД;

комерційно-дипломатична.

ІІІ. За рівнями:

мікрорівень МЕД;

макрорівень МЕД;

міждержавний рівень МЕД;

наднаціональний рівень МЕД;

глобальний рівень МЕД ;

ІV. За типом відносин:

безпосередні;

опосередковані;

спільні,

V. За комплексністю:

прості ;

комплексні

Vі. За економічною основою:

комерційна МЕД ;

некомерційна МЕД

Відбувається трансформація типових форм МЕД та з'являються нові:

• підрядна співпраця,

• лізинг,

• співробітництво на компенсаційній основі, на умовах розподілу продукції між партнерами,

• переробка давальницької сировини (толінг),

• залучення іноземної робочої сили,

• виробниче кооперування,

• іноземний туризм,

• співробітництво у банківській сфері,

• науково-технічна співпраця, торгівля товарами та послугами (банківськими, транспортними, зв’язку, будівельними тощо),

• торгівля ліцензіями,

• співробітництво у вільних економічних зонах,

• створення торговельних асоціацій, торговельних будинків, бірж тощо.

• 2.2. Мед підприємств, її сутність, характеристика та форми

Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах:

• експорт та імпорт товарів та послуг;

• контрактні, коопераційні угоди:

ліцензування,

франчайзинг,

3) господарська діяльність за кордоном:

науково-дослідницькі роботі,

банківські операції,

страхування,

підрядне виробництво,

оренда (рентинг, хайринг, довгострокова оренда)

4) портфельне і пряме інвестування за кордоном

2.3. Сутність та види тнк, основні характеристики їх діяльності

ТНК — це:

міжнародні фірми, що мають свої господарські

підрозділи у двох або більше країнах, управління

якими здійснюється з одного або декількох центрів.

В основі такого управління - механізм прийняття

рішень, який дає змогу здійснювати узгоджену

політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси,

технології та відповідальність для досягнення

результату - отримання прибутку.

мережа взаємопов'язаних підприємств, які походять з

однієї країни і мають складові частини та філії в

інших країнах.

ТНК володіють або контролюють комплекси

виробництва та/або обслуговування, що знаходяться

за межами країни базування. Вони є лідерами у

виробництві та реалізації певного товару. На відміну

від звичайної корпорації, яка функціонує на світових

ринках, ТНК переносить за кордон не товар, а сам

процес вкладання капіталу, поєднуючи його із

закордонною робочою силою в межах міжнародного

виробництва.

Сутність та види ТНК

Багатонаціональні корпорації (МНК) —

міжнародні корпорації, що поєднують національні

компанії ряду держав на виробничій і науково-

технічній основі (англо-голландський концерн

ROYAL DUTCH SHELL, що існує з 1907 р. (капітал у

пропорції 60:40); швейцарсько-шведська компанія

ABB (Asia Brown Bovery) -машинобудування,

електронна інженерія; англо-голландська

UNILEVER, PHILIPS. Їх головна компанія належить

капіталу двох і більше країн, а філії також

знаходяться в різних країнах .

Транснаціональні банки – це великі банки, що

досягнули такого рівня міжнародної концентрації та

централізації капіталу, який дає змогу їм брати

участь в економічному розділі світового ринку

позикових капіталів та кредитно-фінансових установ.

Транснаціональні стратегічні альянси (ТСА) –

особлива організаційна форма міжфірмових,

міжкорпораційних зв'язків двох або більше компаній,

у рамках якої здійснюється довгострокова

координація економічної діяльності учасників з

метою реалізації масштабних виробничих проектів,

максимізації результатів технологічної кооперації,

скорочення тривалості інноваційних процесів,

зниження вартості та ризикованості виробництва,

поліпшення умов доступу до певних ринків.

Транснаціональні альянси – це глобальні форми

здійснення партнерства, спільної або пайової

діяльності на основі багатосторонніх контрактів

(угод) компаній різних країн через здійснення

спільної маркетингової, фінансової, інноваційної,

інвестиційної та операційної діяльності.

ТНК характеризуються такими основними рисами:

інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;

величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

можливість здійснювати значні витрати на НДДКР;

це багатономенклатурні фірми, діяльність яких

сильно диверсифікована;

притаманна висока незалежність руху власного

капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в

національних межах;

наявність закордонних філій — організаційних

промислових, комерційних структур, які здійснюють

виробництво, продаж і післяпродажне

обслуговування;

єдина корпоративна політика, яка є обов'язковою для

виконання закордонними філіями та метою якої є

розв'язання спільних завдань розвитку та

підприємницької діяльності.

Структура ТНК

Власні зарубіжні фірми створюються за кордоном у вигляді:

1) дочірньої компанії (subsidiary) – реєструється як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Контролює її батьківська компанія, яка володіє частиною акцій або всім капіталом

2) асоційованої (змішаної) компанії (associate) – відрізняється від дочірньої меншим впливом батьківської фірми, якій належить суттєва, але не основна частина акцій.

Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння,

якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому – компаніями однакового володіння,

якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу;