- •Теорія держави і права
- •Загальна теорія держави і права, її предмет функції.
- •Причини та виникнення держави, теорії і форми її виникнення. Історичні типи держави.
- •Поняття і основні ознаки держави та їх форми і їх характеристика.
- •Поняття механізму і функцій держави та їх характеристика
- •Поняття і основні ознаки права, його походження та функції
- •Правова держава і громадянське суспільство, їх ознаки і роль у розвитку людини
- •Поняття об’єктивного та суб’єктивного права та їх характеристика
- •Поняття системи права, його структурні елементи та критерії її побудови в Україні
- •Поняття системи законодавства та його систематизація
- •Норма права: поняття, ознаки, структура та види
- •Форми (джерела) та їх види
- •Нормативно-правові акти, їх ознаки та види
- •Поняття реалізації норми права та його особливості
- •Застосування норм права та його особливості
- •Поняття правозастосовчого акту та його відмінність від нормативно-правового акту
- •Поняття, ознаки, і види правових відносин
- •Суб’єкт правовідносин: поняття, види та їх правосуб’єктність
- •Поняття юридичних фактів та їх класифікація
- •Поняття правомірної поведінки, її ознаки та види
- •Поняття правопорушення та його види
- •Ознаки і склад правопорушень та їх співвідношення
- •Поняття юридичної відповідальності, її ознаки і види
- •Підстави юридичної відповідальності та їх відмінність від державного примусу
- •Поняття законності і правопорядку та їх співвідношення
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття правосвідомості, правової культури та правового виховання
- •Поняття, предмет і способи правового регулювання
- •Механізм, основні елементи та стадії правового регулювання
- •Поняття процесуального права, його система і призначення
- •Загальна характеристика правових систем світу
- •Конституційне право
- •Конституційне право України як галузь права: поняття, предмет та метод
- •Конституційно-правові норми: поняття, структура
- •Джерела галузі конституційного права
- •Поняття «конституція». Функції конституції та її види
- •Юридичні властивості Конституції України як Основного Закону держави
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття та припинення
- •Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина: поняття, система, особливості
- •Конституційно-правовий статус Президента України
- •Порядок обрання Президента України
- •Статус народного депутата України
- •Порядок проведення чергових виборів народних депутатів України
- •Структура і конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади
- •Органи місцевого самоврядування: поняття, види
- •Адміністративне право
- •Адміністративно-правові норми, їх структура та класифікація
- •Реалізація норм адміністративного права
- •Адміністративно-правові відносини. Поняття та їх структура
- •Механізм державного управління, його складові частини
- •Суб’єкт адміністративного права, його соціальні та юридичні ознаки
- •Управління освітою
- •Управління соціальним захистом громадян
- •Управління юстицією
- •Контроль і нагляд у державному управлінні
- •Звернення громадян
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення, його склад
- •Адміністративна відповідальність, поняття, зміст та підстави
- •Види адміністративних стягнень
- •Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
- •Адміністративні провадження, поняття, стадії та види
- •Трудове право
- •Поняття, предмет, метод і система трудового права України
- •Суб’єкти трудового права України та їх класифікація
- •Джерела трудового права – поняття та класифікація
- •Сторони колективного договору і порядок його укладення
- •Поняття і зміст колективного договору
- •Поняття трудового договору та його види
- •Зміст трудового договору та порядок його укладення
- •Поняття працевлаштування та його форми
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •Поняття та правове регулювання оплати праці
- •Поняття та види матеріальної відповідальності
- •Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Поняття, причини виникнення та порядок розгляду трудових спорів
- •Характеристика трудових правовідносин та підстави їх виникнення
- •Міжнародно-правове регулювання праці
- •Господарське право
- •Господарські правовідносини: поняття, характеристика та види. Розмежування з іншими видами правовідносин, що виникають у сфері господарювання
- •Організаційно-господарські договори
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Господарсько-правова відповідальність
- •Підприємства колективної власності: правова основа діяльності
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання
- •Фермерське господарство: правова основа діяльності
- •Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення
- •Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми
- •Соціальна діяльність підприємства
- •Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання: підстави та процедура
- •Організаційно-правові форми підприємств
- •Акціонерне товариство та його правовий статус
- •Господарське право: поняття, предмет та методи регулювання
- •Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика
- •Господарський процес
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Поняття, предмет та методи господарського процесуального права
- •Система господарського процесуального права
- •Принципи господарського процесуального права
- •Система господарських судів
- •Склад учасників господарського процесу та їх правовий статус
- •Сторони у господарському процесі
- •Процесуальне правонаступництво. Зміна незалежного позивача
- •Участь прокурора та експерта у господарському процесі
- •Підвідомчість та підсудність справ господарським судам
- •Поняття та види доказів у господарському процесі
- •Види, підстави та порядок вжиття запобіжних заходів у господарському процесі
- •Форма та зміст позовної заяви. Ціна позову у господарському процесі
- •Строки у господарському процесі
- •Розгляд справ у суді першої інстанції
- •Кримінальний процес
- •Система (стадії) кримінального процесу
- •Конституційні принципи кримінального процесу
- •Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі. Межі доказування.
- •Поняття доказів, джерела доказів, їх класифікація
- •Поняття та елементи доказування у кримінальному судочинстві
- •Запобіжні заходи, їх види та характеристика
- •Органи дізнання і особа, яка провадить дізнання, їх повноваження
- •Учасники (суб’єкти) кримінального процесу, їхні права та обов’язки
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
- •Поняття, значення і характеристика загальних положень досудового розслідування.
- •Слідчі дії: поняття, види, класифікація та порядок провадження
- •Поняття, підстави та процесуальний порядок зупинення і закінчення досудового розслідування
- •Особливості досудового слідства у справах про злочини, вчинені неповнолітніми.
- •Судовий розгляд кримінальної справи і судове слідство
- •Цивільне право
- •Предмет, метод і принципи цивільного права
- •Особисті немайнові права фізичної особи
- •Поняття та елементи цивільних правовідносин. Класифікація юридичних фактів в цивільному праві.
- •Поняття та зміст цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття та види цивільної дієздатності фізичної особи
- •Поняття, ознаки та види юридичних осіб
- •Об’єкти цивільно-правових відносин
- •Поняття, види та форма правочинів
- •Поняття та види строків позовної давності
- •Поняття та зміст права власності. Підстави набуття права власності
- •Приватна власність. Майно, яке не може перебувати у власності громадян
- •Спадкування за законом
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття та система цивільно-правових договорів
- •Об’єкти, суб’єкти, строки чинності авторських та суміжних прав
Поняття «конституція». Функції конституції та її види
Конституція (від лат. constitutio — установлення, устрій) у матеріальному розумінні — писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які проголошують і гарантують права й свободи людини та громадянина, а також визначають основи суспільного ладу, форму правління й територіального устрою, основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію і взаємовідносини, державну символіку та столицю; у формальному розумінні — це закон або група законів, які мають вищу юридичну силу стосовно інших законів.
Важливим для вивчення конституційного права є усвідомлення юридичних властивостей конституції, зокрема, таких:
- конституція — це насамперед закон, акт виняткового значення;
- конституції властиво юридичне верховенство, найвища юридична сила щодо інших правових актів. Жодний правовий акт не може бути вищий за конституцію;
- конституція є основою, базою правової системи країни, її законодавства. Поточне законодавство розвиває й розкриває конституційні приписи, деталізує їх;
- конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни, який зазвичай міститься в ній;
- наявність складного механізму реалізації конституції, оскільки вона діє на двох рівнях — реалізації конституції загалом і конституційних норм.
До основних рис конституції належать такі:
- засадничий характер, оскільки предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші політико-правові, суспільні відносини, що відтворюють сутність суспільства;
- народний характер, який полягає в тому, що конституція відбиває інтереси народу і покликана служити йому;
- реальний характер, тобто відповідність конституції суспільним відносинам, які фактично склалися;
- стабільний характер.
Функції конституції поділяють на соціальні, або об'єктні, і нормативно-правові, або технологічні. До соціальних (об'єктних) функцій належать насамперед політична, економічна, ідеологічна (куль-"лрна), до нормативно-правових (технологічних) — установча, правотворча, охоронна (правоохоронна), інтегративна, системотворча та ін.
Політична функція конституції полягає в тому, що вона формує найактивніше, найістотніше в політиці: належність влади у країні, внутрішню і зовнішню політику, державний лад. Саме конституція закріплює інтереси й волю народу, його державний і національний суверенітет на найвищому законодавчому рівні. У конституції визначені правила політичної боротьби, відносини між політичними партіями й іншими політизованими об'єднаннями громадян з приводу завоювання, використання і утримання влади.
Економічна функція конституції полягає в тому, що вона фіксує основні суспільні відносини, які становлять економічний лад (економічну систему) суспільства, базу для функціонування всіх інших інститутів. Закріплення в конституції фундаменту суспільства, різноманітних форм власності створює необхідні умови для реалізації економічної політики країни, ефективного функціонування її господарського механізму.
Ідеологічна (культурна) функція конституції полягає в її визначальному впливі на волю й поведінку мас. Акумулюючи найістотніші моменти світогляду з базовою ідеєю народного суверенітету, суверенітет демократичної, соціальної і правової держави, конституція водночас формує певний тип суспільної свідомості, невіддільною складовою якої є правосвідомість. Це сприяє формуванню позитивних установок, подоланню деструктивних, антигромадських мотивів.
Установча функція конституції полягає в тому, що вона встановлює найважливіші інститути суспільства й держави, визначає їх спрямованість. На основі установчих норм визначається устрій держави, впроваджуються насамперед політичні й управлінські структури, різноманітні інститути демократії, закріплюється система державних органів, визначаються їх повноваження. Конституція є основою розбудови й діяльності держави і суспільства, законодавства загалом, політичних і корпоративних установ країни.
Правотворча функція конституції реалізується, зокрема, за допомогою норм, які визначають основи правового статусу суб'єктів конституційних відносин: громадян, державних і громадських органів.
Охоронна (правоохоронна) функція конституції полягає в забезпеченні належної дії певних її інститутів і норм, що досягається за допомогою специфічного механізму відповідальності. В основу такого механізму покладено конституційні санкції: визнання поведінки неконституційною, скасування чи призупинення дії актів державних органів тощо.
Інтегративна функція конституції полягає в її ролі як своєрідного інструменту, що об'єднує всі ланки правової системи в одне ціле. Типовими під цим оглядом є конкретні норми конституції щодо економічної системи, що визначають вихідні положення для цивільного, земельного, господарського та інших галузей права.
Системотворча функція конституції визначає принципові вимоги до призначення, змісту й методів галузей права, окреслює єдині засади правотворчості та застосування права, законності, правопорядку, а також є своєрідним нормативним орієнтиром.
Види:
У конституційному праві розрізняють фактичну і юридичну конституції.
Фактична конституція — це наявний суспільний устрій (конституційний лад), основою якого є ті об'єктивні відносини, які визначають найсуттєвіші економічні, політичні, соціальні та інші характеристики суспільства. Іншими словами, фактичну конституцію становлять органічно взаємопов'язані економічна, політична і соціальна основи суспільства.
Фактична конституція існує в будь-якому (у тому числі безкласовому) суспільстві незалежно від того, чи має юридичне закріплення.
Юридична конституція є офіційним визнанням фактичного стану речей, засобом правового впорядкування реальних суспільних відносин. Фактична і юридична конституції цілком самостійні явища, які не можна ототожнювати. Проте юридичну конституцію можна вважати похідною від фактичної.
Юридична наука досліджує формальну і матеріальну конституції.
Формальна конституція складається з одного закону або низки законів. Такою була конституція Австро-Угорщини 1867 року, такими є чинні конституції Швеції (складається з трьох конституційних актів) і Фінляндії (складається з чотирьох органічних законів). Матеріальна конституція складається з великої кількості писаних нормативних актів і конституційних звичаїв, наприклад, такою є чинна конституція Великої Британії.
За державним режимом конституції бувають демократичні та авторитарні (у тому числі тоталітарні), за формою правління — монархічні та республіканські, за формою територіального устрою — федеративних та унітарних держав, за порядком внесення змін і доповнень — гнучкі, жорсткі та змішані.
Залежно від процедури прийняття розрізняють конституції откройовані (даровані), "народні" (тобто прийняті на підставі проведення референдуму), прийняті парламентом, установчими зборами, місцевими представницькими органами.
