Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник за проф. спрамув..docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
36 Мб
Скачать
☆

Тема 3.3. Лексикографія сучасної української літературної мови

Тема 3.4. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

Під точністю мови розуміють передусім точність слововживання, тобто правильний вибір слова і доречне його вживання у відомому для всіх значенні і у відомих для всіх словосполученнях, а також точне відтворення фразеологізмів.

Абревіація належить до безафіксного словотворення, вона поєднує два спо­соби - скорочення та складання. Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення: райвно - районний відділ народної освіти, демблок -демократичний блок, НЕП - нова економічна політика, СНД - Співдружність Незалежних Держав тощо.

Уживання великої букви у скорочених назвах установ, закладів, організацій, утворених з частин слів, залежить від того, чи пов'язується назва з адресною функцією:

а) складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ: Держкіно, Міненерго, Укратом, Промінвестбанк;

б) з малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація, облвиконком, міськрада.

Запис абревіатур залежить від того, чи збереглися вони у свідомості їх носіїв як абревіатури. Так, великими літерами пишуться абревіатури, які не відмінюються (СНД, СІЛА, ГЕС. ТЕЦ, МТС, ВНЗ), і малими, якщо вони відмінюються і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непман, непівська модель економіки).

При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуються два способи словотвору (ДонНТУ: Дон - складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ - невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу)

Топонім

Прикметник

Назва мешканців

Вінниця

вінницький

вінничанин, вінничанка

Волинь

волинський

волинянин,волинянка

Дніпропетровськ

дніпропетровський

дніпропетровець, дніпропетровка

Донецьк

донецький

донеччанин, донеччанка

Житомир

житомирський

житомирець, житомирка, житоми­рянин, житомирянка

Запоріжжя

запорізький

запорожець, запорожка

Івано-Франківськ

івано-франківський

іванофранківець іванофранківка

Київ

київський

киянин,киянка

Кіровоград

кіровоградський

кіровоградець, кіровоградка

Кременчук

кременчуцький

кременчучець, кременчучка

Крим

кримський

кримчанин, кримчанка

Луцьк

луцький

лучанин, лучанка

Луганськ

луганський

луганець, луганка, луганчанин, лу­ганчанка

Львів

львівський

львів'янин, львів'янка

Одеса

одеський

одесит, одеситка

Полтава

полтавський

полтавець, полтавка, полтавчанин, полтавчанка

Рівне

рівненський

рівненчанин, рівненчанка

Тернопіль

тернопільський

тернопільчанин, тернопільчанка

Харків

харківський

харків'янин, харків'янка

Херсон

херсонський

херсонець, херсонка

Черкаси

черкаський

черкащанин, черкащанка, черка­сець, черкаска

Чернівці

чернівецький

чернівчанин, чернівчанка

Ялта

ялтинський

ялтинець, ялтинка

В офіційному мовленні нерідко послуговуються формою мешканець Львова, Харкова, Сум.