6.4. Визначення параметрів свердловин, пробурених для дегазації суміжних пластів з виробок, що підтримуються за очисним вибоєм

Розглядається схема, за якою свердловини буряться з розворотом до лінії падіння пласта (рис. 6.3).

Кут розвороту свердловин:

, град;

кут нахилу свердловин до горизонту:

_{, град.}

Верхній знак (плюс або мінус) в формулі приймається при бурінні свердловин за падінням пласта, а нижній – при бурінні свердловин за підняттям пласта.

_{Довжина свердловини:}

, м,

де a₁ – довжина проекції свердловини на горизонтальну проекцію осі виробки, м; b₁ – довжина зони, що перешкоджає розвантаженню від гірничого тиску порід у виробці, з якої буриться свердловина, м; с₁ – резерв, що враховує можливе відхилення свердловини від заданого напрямку, м; М – відстань по нормалі між пластом, що розробляється, і зближеним пластом, м; ψ – кут розвантаження товщі порід, град; h – відстань по нормалі від устя свердловини до покрівлі пласта, що розробляється (вважається додатною, якщо устя свердловини розташовується нижче покрівлі і від’ємною – вище покрівлі пласта), м; α – кут падіння пласта, град.

6.5. Визначення параметрів свердловин, пробурених з похилих флангових виробок для дегазації пласта, що підробляється Кут нахилу свердловини до горизонту (рис. 6.3, розріз в-в)

, град,

де М – відстань по нормалі між пластом, що розробляється і зближеним пластом, м; h – відстань по нормалі від устя свердловини до покрівлі пласта, що розробляється (вважається додатною, якщо устя свердловини розташовується нижче покрівлі і від’ємною – вище покрівлі пласта), м; α – кут падіння пласта, град; b₁ – довжина зони, що перешкоджає розвантаженню від гірничого тиску порід у виробці, з якої буриться свердловина, м; ψ – кут розвантаження товщі порід, град; – кут розвороту свердловин, град; знак “–” в чисельнику формули приймається при бурінні свердловин за падінням пласта, а “+” – при бурінні свердловин за підняттям пласта.

Довжина свердловини

, м.

6.6. Визначення параметрів свердловин, пробурених із горизонтальної флангової виробки для дегазації пласта, що підробляється

Кут нахилу свердловин до горизонту (рис. 6.4, розріз А–А)

, град,

де М – відстань по нормалі між пластом, що розробляється і зближеним пластом, м; ψ – кут розвантаження товщі порід, град; α – кут падіння пласта, град; b₁ – довжина зони, що перешкоджає розвантаженню від гірничого тиску порід у виробці, з якої буриться свердловина, м; h – відстань по нормалі від устя свердловини до покрівлі пласта, що розробляється (вважається додатною, якщо устя свердловини розташовується нижче покрівлі і від’ємною – вище покрівлі пласта), м;  – кут розвороту свердловин, град; знак “–” в чисельнику формули приймається при бурінні свердловин за падінням пласта, а “+” – при бурінні свердловин за підняттям пласта.

Довжина свердловини

, м.

6.7. Визначення граничної відстані від очисного вибою, де припиняється надходження метану із розвантажених від гірничого тиску зближених пластів, та місця знаходження максимального дебіту газу свердловини

Розрахунки виконуються для схеми дегазації двох зближених пластів, що підробляються (рис. 6.5).

Рис. 6.5 – Схема дегазації двох зближених пластів, що підробляються: