2. Структура простого процесу праці.

Складові елементи простого процесу праці: предмети праці, засоби праці, продукти праці.

Предмети праці – це природна речовина, до якої застосовують засоби праці.

Засоби праці – сукупність речей, що їх застосовують до предметів праці з метою їх перетворення.

Продукти праці – речі, створені в процесі праці.

3. Зміст та характер праці. Категорії соціології праці.

Категорія "праця" є головною, навколо неї будується система категорій цієї галузевої соціології.

Основними категоріями (поняттями) соціології праці є:

1) Зміст праці - сукупність функцій і операцій, які виконує людина на робочому місці. Є показником рівня розвитку продуктивних сил.

За змістом праця:

1) розумова і фізична;

2) проста і складна; ручна та механізована;

3) управлінська та виконавча;

4) кваліфікована, некваліфікована;

5) творча (30 %) і репродуктивна (рутинна, 70 %).

2) Характер праці – виражає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва. Визначається через форму власності (один має їх у власності, інший - арендує).

Поділяється праця:

1) “праця на себе” і “на когось”;

2) індивідуальна та колективна;

3) вільна, підневільна (залежить від форми власності);

4) праця добровільна, примусова.

3) Умови праці – це сукупність обставин і чинників, які впливають (від яких залежить) на працездатність і здоров’я людини, вони є проявом ступеня безпеки чи небезпеки предмета та засобів праці, їхнього впливу на здоров’я, настрій, на працездатність людини;

Умови праці поділяються на:

1) соціально-економічні (тривалість робочого дня, відпустка, зарплата);

2) санітарно-гігієнічні (шум, оптимальна температура, загазованість, робота зі шкідливими речовинами, режим роботи);

3) організаційні – (режим роботи, організація роботи)

4) соціально-побутові (побутова кімната, наявність підсобних приміщень, шафи, душова, їдальня, медичний пункт);

4) Ринок праці – це певна система відносин між роботодавцями та найманими (працівниками) робітниками.

На ринку праці виділяють сукупний попит (D) та пропозицію (S).

• сукупна пропозиція – це загальна кількість робочої сили в країні (уся наймана робоча сила (випускники навчальних закладів)),

• сукупний попит – загальна потреба економіки у робочій силі.

Якщо пропозиція робочої сили перевищує попит, виникає безробіття.

5) Безробіття – розбіжності на ринку праці між попитом і пропозицією (пропозиція переважає (більша) попит (менший)).

Безробітні – це та частина незайнятого населення, яка з незалежних від неї причин не має роботи і активно шукає її. У Законі України "Про зайнятість" до зайнятого населення в Україні відносять: всіх найманих працівників і тих, хто самостійно забезпечує себе роботою (індивідуальна трудова діяльність, підприємництво); тих, хто перебуває на службі в армії; хто направлений на виконання оплачуваних громадських робіт; учнів у навчальних закладах різних рівнів професійної освіти; зайнятих вихованням дітей або доглядом за старими та хворими.

Рівень зайнятості – це відношення числа зайнятих до загальної кількості працездатного населення (іноді – до всього населення) і визначається у відсотках.