- •Розділ 4 Зварювання, різання, паяння металів
- •Тема 4.1 Загальні відомості про зварювання
- •Тема 4.2 Електродугове зварювання
- •Тема 4.3 Наплавлення металів і сплавів
- •Тема 4.4 Газове зварювання і різання
- •Тема 4.5 Електроконтактне зварювання
- •Тема 4.1 Загальні відомості про зварювання
- •4.1.1 Електрична зварювальна дуга і фактори, що впливають на стійкість її горіння. Теплові характеристики дуги
- •Ручне дугове зварювання
- •Тема 4.6 Контроль якості зварювання
- •Тема 4.7 Паяння металів
- •Розділ 4 Зварювання, різання, паяння металів
- •4.1.2 Джерела живлення постійного та змінного струму: будова, принципи дії, регулювання зварювального струму, марки
- •4.1.3 Зварні з’єднання та шви. Типи зварних з’єднань і конструктивні елементи. Класифікація швів. Позначення зварних швів на кресленнях Головні типи зварних з’єднань
- •4.1.4 Вплив хімічного складу сталі на їх зварюваність. Способи усунення деформацій.
- •4.1.5 Зварювальні матеріали. Призначення і правила вибору зварювальних матеріалів. Види зварювальних матеріалів, їх класифікація і позначення.
- •Тема 4.2 Електродугове зварювання
- •4.2.1 Основні способи дугового зварювання
- •Ручне дугове зварювання
- •Автоматичне і напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •4.2.4 Автоматичне і напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом.
- •4.2.4.1 Флюси
- •4.2.4.2 Напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом
- •4.2.4.3 Автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •Електрошлакове зварювання.
- •— Зварювана заготовка;
- •— Відхильна котушка;
- •— Пришвидшувальний анод;
- •Тема 4.3 Наплавлення металів і сплавів
- •Тема 4.4 Газове зварювання і різання
- •4.4.1 Суть процесу газового зварювання
- •4.4.2 Кисень, його добування і зберігання
- •4.4.3 Ацетилен та його добування
- •4.4.4 Зварювальний пальник. Види пальників
- •10 Кільцевий канал; 11 – ядро полум’я; 12 – зварювальна зона; 13 - факел
- •4.4.5 Термічне різання металів
- •Тема 4.5 Електроконтактне зварювання
- •4.5.1 Суть процесу і основні види контактного зварювання
- •4.5.2 Стикове зварювання
- •4.5.4 Шовне зварювання
- •Тема 4.6 Контроль якості зварювання
- •4.6.1 Зовнішні та внутрішні дефекти, причини їх утворення
- •4.6.2 Методи контролю якості зварних з’єднань
- •Тема 4.7 Паяння металів
- •4.7.1 Сутність процесу паяння
- •4.74 Галузі застосування і переваги паяння металів.
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
4.2.4 Автоматичне і напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом.
4.2.4.1 Флюси
При напівавтоматичному дуговому зварюванні під флюсом дугу і розплавлений метал захищає від повітря спеціальна зерниста речовина – флюс, який стабілізує дугу, захищає зону зварювання, забезпечує дезоксидацію й легування шва.
За способом виготовлення флюси поділяють на плавлені і неплавлені, а за призначенням – флюси для вуглецевих та легованих сталей, кольорових металів і їх сплавів.
Плавлені флюси виплавляють із шихти відповідного складу в електродугових і полуменевих печах з подальшою грануляцією до зерен заданих розмірів. Вони мало гігроскопічні, високоміцні й однорідні за хімічним складом. Вони мають високий вміст SiO2 і MnO (до 44% кожного), а також плавиковий шпат CaF2 (до 9%) та інші компоненти. Під час напівавтоматичного зварювання робітник перебуває поряд з дугою, тому для цього способу слід вибирати марки флюсів з мінімальним вмістом CaF2, оскільки в зоні дуги утворюються фторидні гази, що шкідливі для здоров’я.
Неплавлені флюси складаються з порошків шлакоутворювальних, дезоксидувальних і легувальних компонентів. Дезоксидувальні і легувальні компоненти відсутні у плавлених флюсах. До неплавлених належать керамічні і спечені флюси.
Компоненти керамічних флюсів з’єднані між собою рідким склом. Керамічні флюси використовують обмежено бо вони гігроскопічні та мають невисоку міцність.
Індустріально розвинені країни використовують переважно спечені флюси в яких порошкоподібні компоненти з’єднують спіканням.
4.2.4.2 Напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом
У напівавтоматичній установці дугового зварювання під флюсом електродний дріт 8 (рис. 4.12) за допомогою роликів 9 і 10, механічного редуктора 12 та регульованого електродвигуна Д безперервно подається в зону зварювання, а шар флюсу 4 завтовшки 30…60 мм з лійки насипається безпосередньо перед дугою 5 на краї зварюваних заготовок 1, 3. Струм до електродного дроту підводиться через контакт 7. Дуга горить між кінцем електродного дроту й заготовками, розплавляючи їх краї та дріт, утворюючи зварювальну ванну 2. Частина флюсу, що оточує дугу, теж розплавляється та утворює шлакову захисну еластичну плівку 6. Втрати від розбризкування й вигорання металу не перевищує 2%. Шар флюсу захищає рідкий метал від теплових втрат, збільшується час дегазації зварювальної ванни. Нерозплавлену частину флюсу використовують повторно.
Рис. 4.12 Схема напівавтоматичного дугового зварювання під флюсом:
1,3 — зварювана заготовка; 2 — зварювальна ванна; 4 — флюс; 5 — зварювальна дуга;
6 — шлакова захисна плівка; 7 — контакт; 8 — електродний дріт; 9 — притискний ролик;
10 — тяговий ролик; 11 — касета; 12 — механічний редуктор; Д — електродвигун
Призначення: зварювання заготовок з вуглецевих і легованих сталей, міді, алюмінію, титану та їх сплавів завтовшки 2…100 мм. Заготовки завтовшки до 12 мм можна зварювати за один перехід без скісних країв. Можна зварювати короткі та криволінійні шви.
Джерела живлення: зварювальні трансформатори й випрямлячі.
