Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Patanatom_ya_vsya.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. В залежності від характеру ексудату виділяють наступні види ексудативного запалення:

    1. рясні або мізерні

    2. лімфоцитарне

    3. адгезивне

    4. моноцитарне

    5. *серозне

  2. Серозне запалення характеризується утворенням ексудату, що містить:

    1. еозинофіли та невелику кількість фібрину

    2. велика кількість клітин

    3. сліди білка і невелику кількість клітин

    4. еритроцити одиничні і невелику кількість клітин

    5. *1,7-2,0 г/л білка і невелику кількість клітин

  3. Перебіг серозного запалення, як правило:

    1. рецедивуючий

    2. підгостре

    3. хронічне

    4. хвилеподібне

    5. *гостре

  4. Причини серозного запалення:

    1. лімфостаз

    2. травма

    3. *укус бджоли, оси, гусені

    4. здавлювання

    5. гіпоксія

  5. Виникає серозне запалення, частіше за все, у:

    1. нейроцитах

    2. паренхімі нирок

    3. гепатоцитах

    4. кардіоміоцитах

    5. *серозних оболонках, слизових, шкірі

  6. Серозний ексудат являє собою:

    1. каламутну білу рідину

    2. прозору, солом'яно-жовтого кольору рідину

    3. солом'яно-жовтого кольору рідину

    4. *каламутнувату, солом'яно-жовтого кольору рідину

    5. прозору

  7. Кінець серозного запалення зазвичай:

    1. переходить у фіброзне

    2. несприятливий

    3. залежить від віку хворого

    4. *сприятливий

    5. летальний

  8. У внутрішніх органах наприкінці серозного запалення при хронічному його перебігу розвивається:

    1. некроз

    2. грануляції

    3. *склероз

    4. проліферація капілярів

    5. звапнення

  9. Геморагічне запалення характеризується утворенням ексудату, який представлений переважно:

    1. В ексудаті наявні еритроцити, тромбоцити, еозинофіли та гістіоцити

    2. * В ексудаті наявні еритроцити, хоча наявні також інші клітини крові та гістіоцити

    3. В ексудаті наявні лімфоцити

    4. В ексудаті переважають гістіоцити та лейкоцити

    5. В ексудаті наявні плазмоцити

  10. Геморагічне запалення за перебігом - це:

    1. рецедивуюче

    2. підгостре

    3. хронічне

    4. затяжне

    5. *гостре

  11. Механізм геморагічного запалення пов'язаний з:

    1. корозією судин

    2. підвищеним лейкодіапедезом

    3. негативним хемотаксисом

    4. позитивним хемотаксисом

    5. *різким збільшенням проникності мікросудин, вираженим еритродіапедезом

  12. Механізм геморагічного запалення пов'язаний з:

    1. *зниженим лейкодіапедезом у зв'язку з негативним хемотаксисом відносно нейтрофілів

    2. різким зниженням проникності судин, не вираженим еритродіапедезом

    3. підвищеним лейкодіапедезом

    4. зміною адгезивних властивостей еритроцитів

    5. зниженням проникності еритроцитів

  13. Причини геморагічного запалення:

    1. пухлинний процес

    2. гіпервітаміноз Д

    3. *тяжкі інфекційні захворювання

    4. гіпервітаміноз С

    5. гіповітаміноз А

  14. Кінець геморагічного запалення залежить від причини, що його викликала, і в разі сприятливого закінчення відбувається:

    1. *розсмоктування ексудату

    2. ізоляція ексудату

    3. осумкування ексудату

    4. дренування ексудату

    5. оссифікація ексудату

  15. Фібринозне запалення характеризується утворенням:

    1. эксудату, багатого на фібрин, який в пошкодженій (некротизованій) тканині перетворюється на фібробласти

    2. ексудату з невеликою кількістю фібриногену, який в тканині частково розсмоктується

    3. ексудату, багатого на фібриноген та еритроцити

    4. *ексудату, багатого на фібриноген, який в пошкодженій некротизованій тканині перетворюється на фібрин

    5. усе, що перераховане

  16. Переходу фібриногену у фібрин при фібринозному запаленні сприяє:

    1. підвищена температура в зоні запалення

    2. вивільнення в зоні некрозу невеликої кількості тромбопластину

    3. вивільнення в зоні навколо некрозу великої кількості лейкоцитів

    4. *вивільнення в зоні некрозу великої кількості тромбопластину

    5. вивільнення в центрі зони некрозу невеликої кількості еозинофілів

  17. Перебіг фібринозного запалення, як правило, буває:

    1. *гострим

    2. підгострим

    3. затяжним

    4. хронічним

    5. рецидивуючим

  18. Причини фібринозного запалення:

    1. лейкоцитоз

    2. *збудники дифтерії та дизентерії

    3. висока температура

    4. низька температура

    5. опромінення

  19. Причини фібринозного запалення:

    1. лімфостаз

    2. висока температура

    3. низька температура

    4. опромінення

    5. *уремія

  20. Причини фібринозного запалення:

    1. *ендотоксини (при уремії), екзотоксини (отруєння сулемою)

    2. лімфостаз

    3. висока температура

    4. низька температура

    5. опромінення

  21. Локалізується фібринозне запалення:

    1. на епітеліальних тканинах

    2. в міокарді

    3. *на слизових і серозних оболонках, у легенях

    4. у нирках

    5. у підшлунковій залозі

  22. На поверхні при фібринозному запаленні з'являється:

    1. сукровиця

    2. темний наліт

    3. білуваті осередки звапнення

    4. *сірувато-біляста плівка

    5. гнійна плівка

  23. Розрізнюють два типи фібринозного запалення:

    1. *крупозне та дифтеритичне

    2. гнійне та серозне

    3. серозне та дифтерійне

    4. катаральне та гнильне

    5. геморагічне та дифтерійне

  24. Крупозне запалення (від шотл. croup - плівка) виникає при:

    1. на раневій поверхні в органах

    2. глибокому некрозі у слизових оболонках

    3. глибокому некрозі у серозних оболонках

    4. неглибокому некрозі в органах

    5. *неглибокому некрозі у слизових оболонках

  25. Макроскопічно слизова оболонка при крупозному запаленні:

    1. *потовщена, набрякла, тьмяна, при відокремленні виникає поверхневий дефект

    2. гладка, тонка, блискуча

    3. витончена, тьмяна, тонка, при відокремленні не виникає дефекту

    4. витончена, з крововиливами, прозора, при відокремленні виникає глибокий дефект

    5. шорстка, каламутна, виникає глибокий дефект при відокремленні

  26. При фібринозному перикардиті йдеться про:

    1. ваду серця

    2. *"волосате серце"

    3. "тигрове серце"

    4. "волове серце"

    5. "легеневе серце"

  27. Дифтеричне запалення розвивається при:

    1. *глибокому некрозі тканини та просочуванні некротичних мас фібрином на слизових оболонках, які покриті плоским епітелієм

    2. на будь-яких поверхнях з глибоким некрозом

    3. неглибокому некрозі тканини та просочуванні некротичних мас фібрином на слизових оболонках, які покриті циліндричним епітелієм

    4. глибокому некрозі тканини на слизових оболонках, які покриті циліндричним епітелієм

    5. неглибокому некрозі та просочуванні фібрином на слизистих оболонках, які покриті плоским епітелієм

  28. При дифтеричному запаленні фібринозна плівка щільно зрощена з тканиною, яка підлягає, при відторгненні її виникає глибокий дефект і це пояснюється тим, що:

    1. клітини призматичного епітелію щільно пов'язані між собою і тканиною, яка підлягає

    2. клітини плоского епітелію не щільно пов'язані з тканиною, яка підлягає

    3. клітини плоского епітелію не пов'язані між собою

    4. клітини призматичного епітелію не пов'язані між собою і тканиною, яка підлягає

    5. *клітини плоского епітелію щільно пов'язані між собою і тканиною, що прилягає

  29. Закінчення при крупозному запаленні таке:

    1. повна регенерація відбувається вкрай рідко

    2. *дефекти, які утворилися, поверхневі і можлива повна регенерація епітелію

    3. дефекти, які утворилися, нечисленні, але повна регенерація епітелію не неможлива

    4. дефекти, які утворилися, глибокі і неможлива повна регенерація епітелію

    5. дефекти, які утворилися, множинні і неможлива регенерація епітелію

  30. При дифтеритичному запаленні утворюються глибокі виразки, які загоюються шляхом:

    1. епітелізації

    2. відторгнення

    3. васкуляризації

    4. звапніння

    5. *рубцювання

  31. У серозних оболонках маси фібрину піддаються організації, що призводить до утворення:

    1. абсцесів

    2. гематом

    3. петрифікатів

    4. гнояків

    5. *спайок

  32. При загоєнні наприкінці фібринозного запалення є можливим:

    1. реституція

    2. нагноєння

    3. *облітерація серозної порожнини

    4. некротизація

    5. розростання грануляцій

  33. Гнійне запалення характеризується переважанням в ексудаті:

    1. моноцитів

    2. білка

    3. слизу

    4. фібрину

    5. *нейтрофілів

  34. Макроскопічно гній являє собою:

    1. в'язку рідину білуватого кольору з геморагічними домішками

    2. *каламутну вершкоподібну рідину жовтувато-зеленуватого кольору

    3. прозору рідину

    4. геморагічну рідину з нитками фібрину

    5. непрозору, в'язку рідину білуватого кольору

  35. Полінуклеари або гранулоцити проникають до осередку агресії активно, завдяки:

    1. *амебоподібним рухам у результаті позитивного хемотаксису

    2. обертальним рухам у результаті негативного хемотаксису

    3. амебоподібним рухам у результаті негативного хемотаксису

    4. поступальним рухам у результаті позитивного хемотаксису

    5. току крові та лімфи

  36. Фурункул - це гостре гнійно-некротичне запалення:

    1. підшкірної жирової клітковини

    2. сальної залози

    3. *волосяного мішечка (фолікула) і пов'язаної з ним сальної залози з оточуючою її клітковиною

    4. підшкірної жирової клітковини

    5. потової залози

  37. Наслідок фурункула (чиряка) на обличчі у разі несприятливого перебігу:

    1. формування рубця

    2. розсмоктування

    3. *септичний тромбоз синусів твердої мозкової оболонки

    4. васкуларизація

    5. петрифікація

  38. Карбункул - це гостре гнійне запалення:

    1. сальної залози на шиї

    2. декількох поруч розташованих потових залоз зі змертвінням підшкірної клітковини ураженої ділянки

    3. декілька поруч розташованих волосяних фолікулів з відривом шкіри

    4. *декількох поруч розташованих волосяних мішечків і сальних залоз зі змертвінням шкіри та підшкірної клітковини ураженої ділянки

    5. одного волосяного мішечка зі змертвінням шкіри та підшкірної клітковини ураженої ділянки

  39. Макроскопічно карбункул являє собою:

    1. *великий, твердий, червоно-багряний інфільтрат на шкірі, в центрі якого знаходяться декілька гнійних "голівок"

    2. невеликий твердий червоно-багряний інфільтрат на шкірі

    3. невеликий м'який багряний інфільтрат на шкірі

    4. великий, твердий, червоно-багряний інфільтрат на шкірі без чітких меж

    5. великий м'який інфільтрат на шкірі, в центрі якого знаходиться осередок некрозу

  40. Ускладненням карбункула носа є:

    1. фронтит

    2. *гнійний менінгит

    3. назофарингіт

    4. гайморит

    5. отит

  41. Флегмона - це:

    1. обмежене гнійне запалення

    2. осередкове гнійне запалення клітковини

    3. *дифузне гнійне запалення клітковини

    4. дифузне серозне запалення клітковини

    5. осередкове гнильне запалення клітковини

  42. Пароніхія - гостре гнійне запалення:

    1. хрящової частини вушної раковини

    2. плеснової кістки

    3. променево-зап'ясткового суглоба

    4. *навколонігтьової клітковини

    5. трійчастого нерва

  43. Панарицій - гостре гнійне запалення:

    1. фіброзно-синовіального канала

    2. колінного суглоба

    3. підшкірної клітковини гомілки

    4. підшкірної клітковини плеча

    5. *підшкірної клітковини пальця

  44. М'яка флегмона характеризується:

    1. *відсутністю видимих осередків некрозу тканини

    2. відсутністю видимих осередків почервоніння тканини

    3. відсутністю видимих осередків припухлості тканини

    4. наявністю великих осередків некрозу тканини

    5. наявністю невеликого м'якого багряного інфільтрата на шкірі

Компенсаторно-пристосув.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]