- •24 % Загальної смертності. Щодо темпів вимирання людей, то
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •14,5 %), Проте надмірне вирубування лісів у Карпатах спричинило
- •3.2. Фізичні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •3.3. Хімічні чинники
- •3.4. Біологічні чинники
- •6 Млн. Токсичних речовин, 60 тис. З яких виробляються у великих
- •4.2. Поняття про дозу випромінювань
- •2 См. Для захисту від β- частинок, як правило достатньо листа
- •10 Рад (для населення). Доза, отриманазарахунок існуючого фону
- •2 Місяці, алеможливаісмерть (до 20 % випадків);
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6.1. Основні теорії і практики культури
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчовідобавки
- •6.8. Радіозахиснехарчування
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.5. Аконодавчі акти міжнародного права
- •1949 Р., а у 1977 р. До неї були прийняті два додаткові протоколи
- •12 Серпня 1949 р., ратифікованих Україною 8 липня 1954 р., а
- •30 % Осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та надзви-
- •9.2. Методика проведення штучного дихання
- •9.4. Перша допомога у разі переломів та вивихів
- •9.6. Перша допомога у разі опіків, електротравм
- •20 Крапельвалер’яни, розбавленихводою, івідвозятьдолікарні.
- •1/2 Склянкиводи).
- •9.9. Надання першої допомоги у разі утоплення
- •10.1.2. ПриладДп-5в
- •10.2. Приладхімічної розвідки впхр
- •6 Год. Захисна дія камер ґрунтується на тому, що дифузійний
- •11.2.4. Спеціальнийзахиснийодяг
20 Крапельвалер’яни, розбавленихводою, івідвозятьдолікарні.
Якщо потерпілий не дихає або дихання поверхневе,
необхідноробити штучнедиханняспособом “ізрота врот”, аякщо
пульснепрослуховується – непрямиймасажсерця.
Переохолодження розвивається внаслідок порушення
процесівтерморегуляціїуразідіїнаорганізмнизькихтемператур.
Ознаки. Напочатковомуетапіпотерпілогоморозить, приско-
рюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім
настає переохолодження, рідшає пульс та дихання, знижується
температуратіла. Підчасзниженнятемпературитіла від34 до32 оС
затьмарюється свідомість, припиняється довільне дихання, мова
стає неусвідомленою. Після припинення дихання серце може ще
деякий час (від 5 до 45 хв) скорочуватися, а потім зупиняється, і
настаєсмерть.
Допомога. У разі загального охолодження треба терміново
доставити потерпілого до теплого приміщення. Зігрівають потерпі-
логоуваннійзтемпературою води 34–35 оС, поступовозбільшуючи
температуру до 38–40 оСпротягом 5– 10 хв. Якщо такої можливості
немає, то тіло потерпілого інтенсивно розтирають вовняною тка-
208
----------------------- Page 209-----------------------
ниноюдопочервонінняшкіри, дають багатогарячогопиття, молоко
зцукром, від 100 до 150 г40 % горілки. Якщоупотерпілоговідсутнє
дихання або він слабко дихає, треба розпочати штучне дихання.
Після зігрівання і відновлення життєвих функцій потерпілого
закутуютьутеплийодягістворюютьйомуспокій.
Відмороження. Виникає у разі тривалої дії холоду, за кон-
тактутіла з холодним металом на морозі, із скрапленими повітрям
та газами або сухою вуглекислотою. У разі підвищеної вологості і
сильного вітру відмороження може спостерігатись і за не дуже
низької температури повітря (навіть близько 0 оС). Найчастіше
відморожуютьпальцінігірук, атакожобличчя, ніс, вуха, щоки.
Ознаки. Залежно від важкості розрізняють чотири ступені
відмороження тканин: І – почервоніння і набряк, ІІ – утворення
пухирів; ІІІ – омертвіння шкіри та утворення струпа; ІV – омерт-
віннячастинитіла.
Допомога. Перша допомога передбачає зігрівання як відмо-
роженої частини тіла, так і всього організму. Потерпілого треба
перенести в тепле приміщення, дати теплого чаю, кави, вина або
горілки. Розтирати відмороженучастинукращеспиртом, горілкою,
одеколоном, а якщо їх немає, то м’якою рукавицею, хутровим
коміром. Не можна розтирати снігом. Коли відновиться кровообіг,
з’являться чутливість, почервоніння, відчуття тепла, уражену
ділянку витирають насухо, змочують спиртом, горілкою або
одеколоном і утеплюють ватою або тканиною. Відморожену
ділянку, на якій є пухирі, змертвіння шкіри, розтирати не можна,
потрібно тільки накласти стерильну пов’язку. Змащувати
відмороженіділянкижиром, мазяминерекомендується.
9.7. Перша допомога у разі отруєнь
Отруєння – цегрупа захворювань, спричинених впливом на
організм отрут різного походження. У разі отруєння до прибуття
лікаря необхідно негайно припинити контакт потерпілого з
отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки отрути
можуть потрапляти в організм трьома способами, а саме: через
209
----------------------- Page 210-----------------------
шлунково-кишковий тракт, органи дихання та шкіру або слизові
оболонки, тоцимвизначаєтьсяособливістьпершоїдопомоги.
Симптомиотруєннярізнимиречовинами (харчовимипродук-
тами, грибами, ліками, алкогольними та наркотичними речови-
нами) є типовими: загальне нездужання, нудота, неодноразове
блювання, біль у животі, головний біль, частий понос, блідість,
спрага, підвищення температури до 38–40 оС, частий слабкий
пульс, зниження артеріального тиску, судоми. Блювання і понос
зневоднюютьорганізм, сприяютьвтратісолей.
У разі потрапляння отрут (за винятком кислот чи лугів) у
шлунково-кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів
промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього
його примушують випити 1,5–2,0 л води ледь підфарбованої
марганцевокислим каліємабоводи зпитною содою (1 чайналожка
на 1 склянку води), а потім викликають блювання подразненням
кореняязика. Для виведення отрути з кишківника використовують
адсорбенти, обволікальні речовини. Адсорбентом є активоване
вугілля, що зв’язує велику кількість різних отруйних речовин
(кашку зі столової ложки активованого вугілля заливають водою).
Після вживання адсорбувальнихречовин дають сольове послаблю-
вальне або роблять повторне промивання, щоб вивести адсорбент
разоміззв’язаноюотрутою( 1 ст. л. гіркоїсолі (сульфатмагнію) на
