Практична робота №2 Методика побудови “дерева цілей” для соціально-економічних систем

Мета: набуття теоретичних знань щодо принципів розробки “дерева цілей” та набуття практичних навичок з його побудови для соціально-економічних систем

1.1 Вирішувані питання

1.Ознайомитись з теоретичними відомостями.

2.Побудувати дерево цілей для віртуальної системи, використовуючи метод експертних оцінок. Для виконання завдання необхідно:

а) розбити академічну групу студентів на 5-6 міні-груп;

б) отримати варіант завдань (додаток 1) від викладача.

3.Презентувати результати роботи представниками кожної міні-групи перед аудиторією.

4.Відповісти на контрольні запитання.

5.Підготувати звіт роботи до захисту на листах формату А4, згідно вимог до оформлення робіт. Кожна міні-група готує один звіт на всіх учасників.

6.Виконати аналогічне завдання для вирішення власних проблем, підготувати звіт. Захистити роботу у викладача. Кожний учасник міні-групи індивідуально захищає власне дерево цілей.

1.2 Короткі теоретичні відомості Цільове управління

Цільове управління – це своєрідна форма побудови процесу управління і його організаційно-практичного здійснення. Вона характеризується визначальним і активним впливом цілі управління на всі його характеристики. Основний зміст цільового управління містить у собі наступні положення:

• логічно обґрунтовану декомпозицію головної мети на мети більш низького рівня – побудова дерева цілей;

• узгодження дерева цілей із системою управління;

• використання цілей більш низького рівня як вихідної позиції й основи всіх наступних управлінських впливів.

Цільове управління має величезні потенціальні можливості, а саме:

• поліпшує управління, тому що дозволяє детально конкретизувати цілі і задачі для всіх його ланок і рівнів;

• допомагає виробити ефективні методи контролю і спрощує сам контроль;

• базуючись на системному підході в більшій мірі, чим всі інші типи управління, систематизує його;

• дозволює оцінити ймовірність досягнення як нижчих, так і вищих цілей виходячи з наявних ресурсів;

• дозволяє установити пріоритет цілей.

Прикладом цільового управління є управління на основі деревоподібного графа, чи дерева, зв’язаного графа, що не має циклів, тобто замкнутих ланцюгів. На практиці широко застосовується граф, що одержав назву «дерево цілей».

Методика побудови “дерева цілей”

Дерево цілей – структурована, побудована за ієрархічним принципом (розподілом за рівнями та ранжована) сукупність цілей соціально-економічної системи.

Концепція “дерева цілей” вперше запропонована Ч.Черчменом та Р.Акоффом у 1957 р. і являє собою впорядковуючий інструмент (подібний до організаціонної структури), що використовується для формування елементів загальної цільової програми розвитку підприємства (головних або генеральних цілей) і співвіднесення їх із специфічними цілями різних рівнів та сфер діяльності.

Важливість та новизна методу полягає у наданні можливості надання різним функціональним підсистемам кількісної ваги коефіцієнтів, що дозволяєть виявити максимально можливі за віддачею комбінації.

Дерево цілей – це графічне зображення зв’язку між цілями і засобами їхнього досягнення, побудоване за принципом дедуктивної логіки і з застосуванням деяких евристичних процедур.

Дерево цілей дозволяє передати повну картину взаємозв’язків майбутніх подій, аж до одержання переліку конкретних задач, і одержати інформацію про їхню відносну важливість. Воно забезпечує роботу з доведення цілей до їх безпосередніх виконавців шляхом побудови відповідності між організаційною структурою і структурою цілей.

При побудові дерева цілей використають такі його властивості, як співпідпорядкованість, розгалуженість, співвідносна важливість.

• співпідпорядкованість цілей обумовлюється ієрархічною побудовою соціально-економічних систем, а також наявністю ієрархії за часом і важливістю (значимістю). Цілі окремих підрозділів детермінуються цілями підприємства, тактичні цілі – стратегічними, короткострокові – середньостроковими (тактичними).

• розгалуженість полягає в тому, що кожна ціль даного рівня поділяється на підціль більш низького рівня. Наприклад, цілі промислового підприємства розгортаються в цілях цехів і інших підрозділів, мета цеху – у цілях його ділянок.

• співвідносна важливість цілей полягає у тому, що цілі одного рівня мають різне значення для досягнення мети більш високого рівня. Це дозволяє ранжувати цілі за ступенем важливості, кількісно визначити їх співвідносну важливість через коефіцієнт значимості (вагомості).

Побудова дерева цілей починається з формулювання головної цілі, яка може бути як якісною, так і кількісною. Наприклад, якісне формулювання цілі – “підвищення продуктивності праці”, кількісне – “підвищення продуктивності праці на 15%”. Цілі, конкретизовані кількісними показниками, називаються також задачами. Цілі більш низького рівня можна розглядати як засіб досягнення цілей більш високого рівня.

Кожну ціль більш високого рівня можна представити як самостійну систему, що включає в себе цілі більш низького рівня (підцілі) як її елементи. При цьому важливо встановити найбільш повний склад підцілей.

При побудові дерева цілей вважається недоцільним переходити до цілей більш низького ієрархічного рівня до тих пір, доки:

• не зроблено не лише словесний (вербальний), але й кількісний опис цілі;

• ціль не розвернена в часі;

• для всіх цілей не визначені коефіцієнти їх відносної важливості.

В процесі формування дерева цілей:

• розглядаються різні альтернативні варіанти цілей;

• виключаються малозначущі заходи (використання коефіцієнта відносної важливості цілей);

• виключаються заходи з відносно низькою ефективністю;

• виключаються заходи через нестачу ресурсів для їх виконання.

Наприклад, потрібно виробити рішення по удосконаленню прийняття і реалізації управлінських рішень. Головну ціль можна сформулювати як підвищення ефективності виробництва за рахунок удосконалення процесів прийняття і реалізації управлінських рішень (рис.1.1). Ця ціль розбивається на цілі другого рівня:

• удосконалення методів прийняття рішень (1.1);

• застосування обчислювальної техніки для обробки інформації в процесі прийняття рішень (1.2);

• удосконалення організації прийняття рішень (1.3);

• удосконалення реалізації рішень (1.4);

• підвищення кваліфікації кадрів в області прийняття рішень (1.5).

Цілі другого рівня можуть бути розчленовані на цілі третього і наступного рівнів, як це зроблено в розглянутому прикладі. Ознакою завершення побудови дерева цілей є формулювання таких цілей, що далі не розчленовуються і дають кінцеві результати, визначені головною ціллю.

Для формулювання цілей і оцінки їх вагомості широко використовуються експертні методи. Важливість цілей по відношенню однієї до іншої оцінюється на другому і наступних рівнях за допомогою методу ранжування і зважування.