2.3. Облік дебіторської заборгованості кп „Промжитлобуд”
На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість на КП „Промжитлобуд” оцінюється за первісною або теперішньою вартістю.
Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства у непогашенні дебіторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:
- первісною вартістю;
- чистою реалізаційною вартістю;
- дисконтованою вартістю майбутніх платежів.
Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської заборгованості, окрім заборгованості за товари, роботи, послуги та за угодами фінансової оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте слід мати на увазі, що первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) буде залежати від:
надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;
надання покупцеві знижок після реалізації;
повернення товарів від покупців.
Оцінка за чистою реалізаційною вартістю здійснюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.
Зміст цієї оцінки полягає у тому, що з принципу обережності у складі активів визначається лише та дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню економічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської заборгованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою виставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги визначається за формулою (2.1):
Чиста реалізаційна
вартість дебіторської = Первісна вартість - Резерв сумнівних (2.1)
заборгованості боргів
Розрахунок резерву сумнівних боргів згідно з П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” (рис. 2.1).
Одним з найважливіших принципів, визначеним законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є принцип обачності, за яким підприємство не повинно допустити завищення оцінки активів та доходів, заниження оцінки доходів і витрат. Важливим є використання даного принципу при визнані і оцінці дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги. Майбутня економічна вигода, яку підприємство очікує від зазначеної на балансі дебіторської заборгованості – це її своєчасна оплата покупцям.
Строки оплати дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги визначаються укладеними договорами з дебіторами або виставлених для них до сплати рахунках. За умовами більшості угод, які укладаються підприємствами (зокрема і КП „Промжитлобуд”), нормальними вважаються строки для оплати до 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг. Якщо після закінчення строку заборгованість не оплачується клієнтом, то у підприємства-виробника можуть виникнути сумніви щодо оплати частини або всієї суми заборгованості. Чим більший строк несплати заборгованості, тим більші сумніви виникають у підприємства-виробника. Сумнівна дебіторська заборгованість не визнається при оцінці активу балансу, а відноситься до резерву сумнівних боргів.
Рис.2.2. Розрахунок резерву сумнівних боргів на КП „Промжитлобуд” згідно з П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”
Величина резерву сумнівних боргів формується за такими методами:
виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
періодизації дебіторської заборгованості;
виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.
При використанні методів платоспроможності окремих дебіторів та періодизації дебіторської заборгованості підприємство за основу використовує дані балансу та аналітичного обліку розрахунків. При використанні методу питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг за основу для розрахунків слугує звіт про фінансові результати.
Підприємство обирає будь-який з названих методів формування резерву та розкриває його в своїй обліковій політиці. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
За методом дослідження платоспроможності окремих дебіторів формування резерву здійснюється шляхом вивчення платоспроможності окремих дебіторів за виставленими їм рахунками. Якщо одним дебітором не сплачено декілька рахунків або один рахунок протягом визначеного періоду, то такий дебітор визнається неплатоспроможним, а його вся заборгованість – сумнівною. Отже вся сума заборгованості таких дебіторів відноситься до резерву сумнівних боргів.
Цей метод формування резерву доцільно використовувати малим підприємствам, що мають мало дебіторів, або таким, що мають автоматизовану форму обліку. Це дає можливість проаналізувати кожного з них окремо.
Більш зручним в користуванні є метод періодизації дебіторської заборгованості за строками несплати, за яким кожній із визначеної підприємством групи, встановлюється коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. За цим методом дебіторську заборгованість, не сплачену в період до 3 – х років слід класифікувати за такими групами:
1-30 днів з дати виникнення;
31-60днів з дати виникнення;
61-90 днів з дати виникнення;
91-365 днів з дати виникнення;
365- - 2 роки з дати виникнення;
2 роки – до трьох років за дати виникнення.
Підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності для кожної групи. Чим більший термін непогашення дебіторської заборгованості, тим вищим є коефіцієнт сумнівності. При цьому важливим є те, щоб загальна сума сумнівного боргу звітного періоду не була меншою від розміру безнадійної заборгованості попереднього періоду. Коефіцієнт сумнівності визначається окремо для кожного року.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина резерву сумнівних боргів складає залишок сумнівних боргів на ту саму дату. Тому, при визначення розміру резерву на кінець звітного року, слід брати до уваги залишок невикористаного резерву на початок року. На інші операційні витрати з використання цього методу буде віднесено різницю між сумою резерву на кінець та початок звітного періоду.
Коефіцієнт сумнівності (Кс) для кожної групи визначається за формулою (2.2):
Кс = ∑ Бзн / Дзн, (2.2)
де Бзн – безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості зі продукцію, товари, роботи, послуги цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді, тис.грн.;
Дзн – дебіторська заборгованість зі продукцію, товари, роботи на дату балансу в обраному для спостереження періоді, тис.грн.
При донарахуванні резерву сумнівних боргів на КП „Промжитлобуд” робиться запис: Дт 944 „Сумнівні та безнадійні борги” – Кд 38 „Резерв сумнівних боргів”
При використанні методу питомої ваг безнадійної заборгованості у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. Основою для визначення суми резерву служать звіти про фінансові результати підприємства за попередні періоди.
Створений резерв відображається у балансі за рядком 162 і дозволяє зменшити суму дебіторської заборгованості, що включається підсумку балансу, а, отже, і загальну валюту балансу. Одночасно на суму створеного резерву зростають інші операційні витрати, що зменшує суму обчисленого фінансового результату від операційної діяльності – прибутку (або збільшує суму отриманого прибутку). У цьому разі повністю реалізується принцип обачності: активи і доходи підприємства не будуть завищеними, а витрати заниженими.
За рахунок створеного резерву сумнівних боргів відноситься лише така дебіторська заборгованість:
Боржник визнаний банкрутом;
Закінчений термін позивної давності.
При використанні резерву сумнівних боргів дебіторська заборгованість на КП „Промжитлобуд” списується з балансу і одночасно відноситься на позабалансовий рахунок 071 „Списана дебіторська заборгованість” для отримання період можливої сплати боржником ( не менше 3-х років). Якщо сформованого резерву не вистачає в цілому по всіх групах, безнадійна заборгованість відноситься за рахунок інших операційних витрат. Якщо покупцем все ж оплачується вже списана з балансу дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, то сума отриманого відшкодування включається до складу інших операційних доходів.
При використанні створеного резерву сумнівних боргів на КП „Промжитлобуд” складається запис в бухгалтерському обліку:
Дт 38 „Резерв сумнівних боргів”
Кд 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”.
При перевищенні суми безнадійної заборгованості розміру нарахованого резерву:
Дт 944 „Сумнівні безнадійні борги”
Кд 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”.
Облік основних операцій з безнадійною заборгованістю на КП „Промжитлобуд” наведено в табл.2.1.
Таблиця 2.1