Тема 5. Ревізія з питання „Операції на реєстраційних рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, та на рахунках в установах банків”

План

1. Основні завдання ревізії операцій за рахунками установи

2.Порядок проведення перевірки наявності виписок органу держказначейства

3. Порядок проведення перевірки достовірності виписок органу держказначейства

4. Перевірка законності надходження або списання коштів з рахунку установи

5. Перевірка організації роботи з банками щодо готівкового обслуговування бюджетних коштів

1. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів всіх рівнів, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:

• операцій з коштами бюджетів;

• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контролю за бюджетними повноваженнями у зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань, проведенні платежів;

• ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Казначейське виконання бюджету передбачає відкриття рахунків з виконання бюджету в системі органів Державного казначейства на єдиному казначейському рахунку, проведення процедур попереднього та поточного контролю у здійсненні витрат та здійснення витрат, визначених на відповідний бюджетний рік, у межах реальних надходжень і в терміни, що дають можливість виконати відповідну бюджетну програму та погасити державний борг.

Основним завданням ревізії є дослідження:

1) достовірності, законності та своєчасності операцій, відображених за рахунками в банку;

2) дотримання вимог щодо використання коштів суворо за цільовим призначенням;

3) своєчасності надходження та перерахування коштів у розрахунках з постачальниками та підрядниками, покупцями та замовниками, бюджетом, банками за позиками, з працівниками за розрахунками із заробітної плати;

4) дотримання правил і форм безготівкових розрахунків.

2. Ревізія банківських (казначейських) операцій проводиться по всіх відкритих установі банківських та казначейських рахунках, для чого на початку ревізії необхідно запросити офіційний перелік цих рахунків у керівництва підконтрольного об'єкта (при необхідності - в установах банків, Держказначейства).

Ревізія операцій за рахунками починається з перевірки наявності всіх виписок органу держказначейства за особовим рахунком установи та відповідності зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку – книги «Журнал-головна». Виписки добирають за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесено залишки з попередньої виписки до наступної.

Ревізор зобов’язаний також пересвідчитися у правильності відображення в обліку сум оборотів з дебету і кредиту поточного рахунку. За умови, що бухгалтерські проведення за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може.

Якщо є розбіжності, то ревізор має їх розглянути, щоб переконатися в тому, чи були зловживання при цьому з боку працівників бухгалтерії.

3. Ревізор перевіряє наявність усіх додатків до виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, квитанції тощо).

Якщо додатків, які підтверджують здійснені операції, немає або у виписках є виправлення, підчищення, ревізор зобов’язаний звірити ці суми з копіями всіх документів в органі Держказначейства .

Враховуючи те, що ДКУ переведено на комп’ютерну систему обліку і виписки видаються клієнтам за кожний день здійснення операцій, вхідні та вихідні залишки звіряють не лише за виписками, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені виписки за конкретний день, за якими проводяться дві операції – надходження коштів і перерахування їх різним організаціям у рахунок оплати товарів (робіт, послуг), які за даними бухгалтерського обліку не оприбутковуються і не перебувають у залишках під час проведення інвентаризації.

Ревізор повинен звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам’ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносять до виписки, а вже потім перевірити одержання та повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо в банківській виписці немає номера корінця чека, а сам чек у чековій книзі відображено як зіпсований, то це свідчить про можливі зловживання. В такому разі проводять зустрічну перевірку в установі банку за цією операцією.

Якщо виникають розбіжності між аналітичним і синтетичним обліками за операціями з поточним рахунком, то перевіряють правильність складання меморіальних ордерів № 2, № 3 до поточного рахунку.

4. Перевірка законності надходження або списання коштів з рахунку установи

Після порівняння виписок органу казначейства та банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового та кінцевого сальдо ревізор перевіряє суть господарських операцій, а саме законність надходження або списання коштів з рахунку установи. З цією метою, крім взаємного звіряння (порівняння сум за відповідними документами), перевіряє реальність тієї чи іншої операції.

Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що трапляються випадки, коли установи перераховують гроші: за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того асортименту, який зазначено в документах; за придбання матеріальних цінностей з віднесенням у дебет рахунків з обліку витрат, а фактично одержані цінності відображено в обліку з дебету «Матеріали» та кредиту «Розрахунки з підзвітними особами».

Для підтвердження достовірності здійснення окремих операцій потрібно провести зустрічні звірки (або надіслати відповідні запити), наприклад, на предмет підтвердження фактів поставки контрагентом  товарів у асортименті, кількості та по ціні тотожній тій, що відображена по бухгалтерському обліку та первинних документах об'єкта контролю, або на предмет достовірності обсягів виконаних робіт, за які проведено оплату, тощо.

5. Згідно з наказом ДКУ від 30.07.2001 р. № 134 "Про готівкове обслуговування комерційними банками бюджетних установ та організацій", головним розпорядникам бюджетних коштів доводиться перелік банків, які підписали на центральному рівні генеральні угоди щодо обслуговування рахунків, відкритих на ім'я органів ДКУ. ДКУ при укладанні з банками угод на готівкове обслуговування бюджетних коштів керується нормативними актами НБУ з питань організації розрахунково-касового обслуговування банками клієнтів.

Кожен орган Державного казначейства має укласти з визначеним банком угоду на обслуговування вищезазначеного рахунка, керуючись генеральною угодою між Державним казначейством України та уповноваженим банком. Водночас управління державного казначейства визначають спільно з банками стандарти обміну інформацією, передбачають надання інформації за допомогою ПТК "Клієнт - Банк".