2. Мета і завдання педагогічної практики

Педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр» і завершальним етапом практичної підготовки студентів академії до професійно-педагогічної діяльності. Основною метою даної педагогічної практики є закріплення педагогічних навичок, здобутих при отриманні кваліфікації бакалавра; вдосконалення знань, необхідних для роботи у вищих навчальних закладах; формування вмінь застосовувати їх у навчально-виховному процесі під час виконання функцій викладача; підготовка студентів до повноцінного виконання функцій викладача спеціалізованих дисциплін та куратора в системі навчально-виховної роботи документознавчої освіти; надання студентам можливість сформувати уміння та навички у проведенні навчально-виховної роботи з студентами вищого навчального закладу; поглиблення та закріплення теоретичних знань з метою застосування професійного досвіду в процесі педагогічної діяльності; опанування сучасних методів та форм праці у професійній діяльності.

Головними завданнями педагогічної практики є:

• узагальнити зв'язок теоретичних знань і педагогічних вимог у конкретних навчально-виховних завданнях на основі реального педагогічного процесу;

• виховати професійні якості викладача вищого навчального закладу в умовах становлення документознавчої освіти в Україні;

• формувати у студентів-магістрів психолого-педагогічні та методичні вміння викладати відповідні навчальні дисципліни у системі вищої школи, а також уміння професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

• розвинути психологічну готовність до навчальної, позааудиторної та виховної роботи з студентами в закладах освіти різних типів;

• ознайомити з новітніми видами навчально-виховної роботи у підготовці фахівців документно-інформаційного напрямку;

• створити умови для теоретичного осмислення педагогічного процесу, наукового аналізу педагогічного досвіду і особистого досвіду педагогічної роботи;

• формувати уміння професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

• виховати у магістрів досвід викладацької роботи, морально - етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.

Педагогічна практика магістрів з документознавства та інформаційної діяльності надає можливість студентам не тільки ознайомитися з реальною системою навчально-виховної роботи в навчальному закладі в цілому, а й з досвідом проведення лекційних і практичних (лабораторних) занять з спеціалізованих предметів, організаційної і виховної роботи керівників груп із студентами (кураторство).

3. Зміст практики

У перший день практики проводиться настановча конференція, на якій студентам повідомляють мету і завдання практики, її тривалість, види і форми педагогічної діяльності студентів, порядок обліку та оцінювання їхньої роботи. Після закінчення практики студенти повинні подати звітну документацію. Підсумки педагогічної практики підводять на звітній конференції, на якій студенти доповідають про результати своєї діяльності.

Навчально-методична робота студента складає суть педагогічної практики і має дві складові частини, що доповнюють одна одну: пасивна та активна (аудиторна) практика.

Пасивна практика в більшості випадків передує активній (аудиторній). Вона полягає у відвідуванні лекцій, семінарських (практичних чи лабораторних) занять, консультацій, які проводить викладач-наставник; участі у навчально-методичній роботі вищого навчального закладу, відвідуванні лекцій, семінарських (практичних чи лабораторних) занять, консультацій, які проводять інші студенти-практиканти з наступним обговоренням результатів.

Активна (аудиторна) практика є провідною у процесі педагогічної практики і включає в себе: самостійне проведення лекцій, семінарських (практичних чи лабораторних) занять, виховних годин, консультацій; участь у методичній роботі. До початку активної практики студенти мають надати викладачеві-наставнику конспекти лекцій, семінарських (практичних чи лабораторних) занять, консультацій, розробки виховних заходів. Після узгодження змісту конспекту з викладачем-наставником студент допускається до самостійного проведення занять.

Таким чином, під час педагогічної практики студенти повинні:

1) ознайомитися:

• з навчально-методичною та науковою роботою кафедри управління документно-інформаційними комунікаціями;

• з програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, з якої будуть проводитися заняття практикантом;

• із специфікою застосування сучасних технологій і методик навчання в роботі викладачів кафедри;

2) вивчити:

• навчальні програми дисципліни, з якої будуть проводитися лекційні, практичні (семінарські чи лабораторні) заняття;

• психологічні, вікові та індивідуальні особливості студентів групи, де будуть проводитися навчальні заняття, стан їх успішності;

• особливості організації та проведення науково-дослідної роботи студентів, інтереси й уподобання їх щодо виховної та позаудиторної роботи;

3) формувати навички й уміння майбутньої педагогічної діяльності:

• відвідувати заняття викладачів кафедри;

• розробити розгорнутий план-конспект лекційного, практичного (семінарського чи лабораторного) заняття з навчальної дисципліни відповідно до робочої навчальної програми;

• провести розроблені заняття у відповідності до календарного плану навчальної дисципліни;

• відвідати та взяти участь в обговоренні заняття своїх колег, написати аналіз (рецензію) цього заняття.

За час педагогічної практики студенти мають виконати основні види навчально-методичної та організаційної роботи у вищому навчальному закладі:

Перелік основних видів навчальної роботи

• проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;

• проведення консультацій з навчального предмету;

• проведення індивідуальних занять зі студентами;

• відвідування занять провідних викладачів кафедри та своїх однокурсників з подальшим їх аналізом;

• перевірка контрольних робіт, що передбачені навчальним планом.

Перелік основних видів методичної роботи

• розробка конспектів лекцій, підготовка навчально-методичних матеріалів до семінарських, практичних лабораторних занять і самостійної роботи студентів;

• ознайомлення з робочими навчальними планами і робочими навчальними програмами дисциплін відповідних напрямів підготовки;

• складання завдань для проведення модульного та підсумкового контролю, завдань для проведення тестового контролю;

• розробка і впровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання;

• вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу.

Перелік основних видів організаційної роботи:

• участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора академічної групи;

• участь у профорієнтаційній роботі;

• участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад;

• участь в організації та проведенні організаційно-виховних заходів;

• ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи факультету;

• участь у роботі засідань кафедри факультету;

• ознайомлення з принципами управління діяльністю структурного підрозділу академії;

• ознайомлення з правилами оформлення виробничої документації.