Застосування практичних методів і методичних прийомі» вправляння

••■• №

ОС Етапи процесу навчання

Класи

Метод розучування вправ у цілому

Метод розучування вправ за частинами

Метод підвідних вправ

Ігровий метод

Змагальний метод

Метод алгоритмічного припису

Вправляння з бсзпоссрс-в*«— дньою Фізичною допомогою

Вправляння в обидва боки

Вправляння в уяві рухів

Вправляння за допомогою Імітації

1

Ознайомленим і початкове ро­зучування

1-4

X

о

X

о

•

X

X

•

•

•

2

поглиблснс ро-зучуіілння

1-4

X

о

о

X

о

•

о

0

о

о

3

Закріплення і вдоскопалеппя

1-4

X

•

•

•

X

•

•

X

X

о

' У практиці фізичного виховання використовують різні методи і прийо­ми вправляння.

Істод розучування вправ у цілому використовується у тих випадках, колії ..прави нескладні, або не піддаються розчленуванню на окремі фази (ча­стині). Цей метод застосовується на усіх етапах процесу навчання фізичних впраї,. а на заключному етапі — практично завжди. У його застосуванні с як позитивні, так.і негативні сторони. Позитивним є тс, що цілісне розучування •сприяс формуванню міцних умовио-рефлекторних зв'язків одпомо.мептно на усі р\ ;и рухової дії; негативним — певні труднощі, які змушують учня одно­часне вирішувати декілька рухових завдань, зосереджуючи свою увагу на усіх д :талях техніки

Істод розучування вправ по частинах полягає в тому, що складну рухої дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремі рухи, а потім об'єднують їх у цілісну вправу. При застосуванні цього методу дуже важли­во враховувати педагогічну доцільність відносно кількості поділу вправи на окремі частини. При будь-якій кількості кожна окрема частина вправи пови­нна зберігати ознаки цілої вправи.

-Розучування складних вправ по частинах має багато переваг порівняно з метолом цілісного розучування, а саме:

• <: психологічно і фізично полегшується оволодіння учнів складними фізи-ч йми вправами;

• зменшується кількість помилок;

• деякі окремі частий засвоюються учнями з першої спроби;

• вивчення вправи за частинами дозволяє точно визначити конкретні не­доліки кожного учня у засвоєнні тої чи іншої частини вправи;

• є можливість цілеспрямовано добирати засоби для усунення індивідуа­льних помилок.

Одночасно слід пам'ятати, що перехід від методу розучування по час­тинах до цілісного повинен бути своєчасним (щоб не допустити вдоскона­лення окремих частин вправи) — у протилежному випадку цс може стати складним завданням при їх об'єднанні в цілісну рухову дію.

Метод підвідних вправ застосовується] з одного боку, як шлях, що прискорює і полегшує засвоєння техніки основної вправи, а з другого, дає можливість індивідуально підійти до кожного учня з їх добором і тим самим прискорити досягнення поставленого завдання у навчанні. Структура підвід­ них вправ повинна бути наближена (але не ідентична) біомеханічним харак­ теристикам основної вправи, що вивчається. .

Ігровий метод характеризується тим, що ігри виступають як засіб фізи­чного виховання і як метод організації дитячого колективу. Він може викори­стовуватись па базі будь-якої фізичної вправи за умови, якщо нона піддасться організації згідно з особливостями даного методу.

Найбільш характерними рисами ігрового методу є:

• «сюжетна організація». Діяльність гравців організується згідно з образ­ ним або умовним «сюжетом», у якому передбачається досягнення псиної мсти в умовах постійної ненередбачуваної зміни ситуацій. Ігровий сю­ жет або запозичується з реального життя (наприклад, імітація полювап-

' пя, трудових, побутових дій з елементами рухливих ігор), або спеціаль­но створюється, виходячи з потреб фізичного виховання як умовна схе­ма взаємодії гравців;

• досягнення ігрової мсти не обмежується лише одним способом дій. Гра­ вцям надасться можливість самостійно обирати засоби діяльності і спо­ соби поведінки, проявляти ініціативу і творчість у діях, що передбачені правилами гри;

• можливість відтворювати стосунки між людьми за принципом суперни­цтва або співпраці;

• відсутність суворої регламентації навантаження з боку педагога, оскілі-ки досягнення мсти не передбачає заздалегідь спланованих дій, їхній характер і послідовність виконання;

• комплексне використання фізичних здібностей і рухових павичок, про­яву вольових і моральних якостей для досягнення успіху, що визначає комплексну дію на організм учнів.

Фізичний розвиток і фізична підготовленість

Фізичний розвиток цс процес зміни форм і функцій організму лю­дини протягом її життя. Фізичний розвиток може бути поганий або хороший. Заняття фізичними вправами його значно прискорює і удосконалює. Внаслі­док систематичних занять поліпшується будова та форма тіла, розвивається фізична підготовленість. Руховий апарат людини, за даними спеціалістів, налічує 639 м'язів. М'язова діяльність під час виконання вправ спрямована на всебічний фізичний розвиток дітей, стимулює псі процеси в організмі.

Фізичний стан дитини с важливим показником ефективності процесів росту і розвитку її організму. Фізичний розвиток визначають за антропоме­тричними, фізіометричними, соматоксонічними показниками.

Антропометричні показники такі, як зріст, вага тіла, окружність груд­ної клітки дають об'єктивну характеристику розмірів і маси тіла, а за їх спів­відношенням можна судити про форму і будову тіла.

Фшомсшричні дані— цс життєва ємність легень (спірометрія), станова сила, енластискуванпя кисті тощо. Вони псиною мірою свідчать про функці­ональну дієздатність організму.

Соматоксонічпий метод дає змогу визначити стан мускулатури, иікі-Ш, постави ступінь жировідкладення та ін.

Щоб визначити, чи правильно розвивається школяр, слід за спеціальною методикою порівняти антропометричні показники ного фізичного розвитку з ^стандартами» фізичного розвитку дітей такого самого віку й статі.

Фізична підготовленість — це рівень розпитку рухових навичок, • міпь, фізичних якостей.

Рівень фізичної підготовленості визначають за об'єктивними кількіснп-4Н показниками виконання бігу, стрибків, підтягування тощо. Упродовж іавчання учні повинні здавати комплексні тести, вчителі періодично онішо-ОТЬ фізичну підготовленість, згодом учні здають державні тести і нормативи, ігідно програмового матеріалу.

Велика увага повинна приділятись умінню аналізувати етап своєї фізич­ної підготовленості й самостійній роботі над розвитком фізичних якостей. Найсприятливіші періоди розвитку фізичних якостей у хлопців

Дані дійсні за у миші, що в першому кли>'і вчиться із О-пі років; х пай більший приріст, п — помірний приріст

Найсприятливіші періоди розвитку фізичних якостей у дівчат

Фізичні якості					Класи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	II
Швидкість		X	X	X	X
Витривалість					X	X
Гігучкіегь		п		II		X		X	X		X
Сила		п	II		X	X				X	X
Спритність		X	X	X	X
Швидкісно-силові якості		II		X	X	X			її

""■'"