- •Оглавление
- •1… Конституційне право як галузь права
- •2….. Конституційне право як наука
- •3… Предмет Конституційного права.
- •4… Метод правового регулювання в Конституційному праві
- •5… Інститути Конституційного права.
- •6… Конституційно-правові норми, їх структура, зміст, класифікація.
- •Результати прийняття Конституційного Договору
- •7… Місце і роль Конституційного права в нормативно-правовій системі України
- •8… Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України (червень 1995 року).
- •9… Поняття і зміст джерел Конституційного права
- •10… Джерела Конституційного права.
- •11… Рішення Конституційного Суду України як джерело Конституційного права
- •12… Поняття і основні властивості Конституції України
- •13… Конституційна система
- •14… Форма і структура Конституції
- •15… Конституційний лад України
- •16… Порядок прийняття Конституції
- •Дія конституції.
- •Зміна конституцій.
- •17… Внесення змін до Конституції України
- •18… Внесення доповнень до Конституції України.
- •19… Конституційна система
- •20… Функції Конституції України
- •21… Правова охорона Конституції України.
- •22… Роль Конституції України на сучасному етапі розвитку держави і суспільства.
- •23… Конституційний Суд України як єдиний орган в конституційній юрисдикції України.
- •24… Статус Конституційного Суду України
- •25… Повноваження Конституційного Суду України.
- •26… Склад Конституційного Суду та статус його суддів
- •27… Правовий статус судді Конституційного Суду України
- •28… Поняття, принципи Конституційного ладу в Україні.
- •29… Поняття конституційно-правового статусу особи.
- •30… Концепція прав людини, її відбиття в Конституції України.
- •31. Система конституційних прав, свобод і обов’язків
- •32. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •33. Гарантії реалізації прав та свобод:
- •1) Конкретизація меж прав і свобод, їх законодавча фіксація ( межі конституційних прав і свобод визначаються не тільки конституцією, а й нормами інших галузей права);
- •2) Чітке визначення юридичних фактів, з якими пов’язана реалізація конституційних прав і свобод;
- •4) Заходи – відновлення порушеного права.
- •5) Заходи по усуненню перешкод, пов’язаних з реалізацією права.
- •34. Співвідношення норм міжнародного і національного права
- •35. Поняття і зміст громадянства
- •36. Підстави та форми набуття громадянства України
- •37. Припинення громадянства України.
- •38. Повноваження органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства.
- •39. Поняття правового статусу іноземців.
- •40. Статус біженців.
- •41. Подвійне громадянство. Підстави його виникнення.
- •42. Державний суверенітет, поняття та його зміст.
- •43.Права і свободи іноземців та біженців в Україні.
- •44.Форми державного устрою.
- •45.Територіальний устрій України.
- •46. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим в складі України.
- •47.Суть і зміст виборчого права.
- •48.Принципи виборчого права.
- •49.Типи виборчих систем.
- •50. Організація і порядок проведення виборів в Україні.
- •51. Гарантії демократизму виборчої системи.
- •52. Поняття, суть і зміст референдуму.
- •53.Державний апарат України.
- •54. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •55. Зміст правового статусу народного депутата України.
- •56. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •57. Дія нормативно-правових актів Президента України.
- •58. Дія нормативно-правових актів Верховної Ради України.
- •59. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •60. Центральні органи виконавчої влади України.
- •67. Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •68. Судова система України
- •69, 70 Система органів місцевого самоврядування.
- •71.Порядок формування місцевого самоврядування.
- •72. Організація роботи органів місцевого самоврядування.
- •73)Організація роботи посадових осіб місцевого самоврядування.
- •74 Виконавчі комітети ради.
- •75 Гарантії діяльності місцевого самоврядування.
- •76) Повноваження рад, дострокове припинення їх діяльності.
- •77) Урядові органи державного управління ( департаменти, служби, інспекції).
- •78) Пріоритет загальнолюдських цінностей над інтересом розкриття конкретного правопорушення.
- •79. Обмеження прав і свобод людини і громадянина
- •Основні ознаки прав та свобод
- •80. Юридична відповідальність, конституційна відповідальність
- •81. Конституційне право в системі галузей права
- •82. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •83. Повноваження Вищої Ради юстиції
- •84. Підстави звільнення суддів Конституційного Суду України з посади
- •85. Повноваження органу самоорганізації населення
- •86. Дія нормативно-правових актів, які видають органи місцевого самоврядування.
- •87. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування.
- •88. Виконавча влада відповідно до адміністративно-територіального поділу (державні адміністрації).
- •89 Нормативні акти, що видають голови місцевих державних адміністрацій.
- •90. Адміністрація Президента України
47.Суть і зміст виборчого права.
Виборча система є найважливішою формою прямої демократії, головна функція якої полягає у повноваженнях народного представництва. Виборча система це - існуючий у державі порядок формування представницьких органів держави.
Поняття „вибори” або „виборче право” використовується як у вузькому, так і в широкому аспекті. В першому випадку мова йде про право громадян, які проживають на відповідній території, обирати (активне виборче право) і право бути обраним (пасивне виборче право). У другому випадку під виборами розуміють сукупність юридичних норм, які регламентують участь громадян України у виборах представницьких органів влади, організацію і проведення виборів, взаємовідносини між виборцями, депутатами й представницькими установами.
Конституційно-правовий інститут виборів - це сукупність правових норм, що регулюють процес виборів кандидатів у представницькі органи і на виборчі посади. До предмета його регулювання відносяться: основні принципи виборчого права; вимоги, що висуваються до виборців та кандидатів на виборчі посади; порядок формування і діяльність органів, які безпосередньо здійснюють організацію і проведення виборів; статус суб’єктів виборчого процесу - громадян та їх об’єднань; процедура виборчої кампанії і голосування; порядок визначення результатів виборів; способи оскарження порушень, що допускалися в процесі виборів.
48.Принципи виборчого права.
До принципів суб’єктивного виборчого права відносять загальність, свободу, рівність, безпосередність (в деяких випадках в поєднанні з визначеною опосередкованістю), таємницю голосування.
Основні виборчі принципи такі:
Загальність виборчого права. Цей принцип означає, що виборчі права (або хоча б активне виборче право) визнаються за всіма дорослими і психічно здоровими громадянами.
Сукупність виборців країни або територіальної одиниці називається їх виборчим корпусом
2. Вільна участь у виборах і обов’язковий вотум. Ці принципи пов’язані з активним виборчим правом.
Принцип вільних виборів означає, що виборець сам вирішує, брати йому участь у виборчому процесі і якщо так, то яким чином. Це означає, що при визначенні результатів виборів не слід брати до уваги, який процент виборців проголосував: якщо хоча б один проголосував, то вибори відбулися. Цей принцип є характерним для країн з англосаксонською системою, хоча і не тільки для них.
3. Рівне виборче право. Цей принцип передбачає рівну для кожного виборця можливість впливати на результати виборів. Рівність виборчого права забезпечується, в першу чергу, наявністю у кожного виборця однакової кількості голосів. Для дотримання принципу рівного виборчого права необхідно, щоб усі голоси мали однакову вагу, тобто рівний вплив на результати виборів.
4. Таємниця голосування. Цей принцип полягає у виключенні зовнішнього нагляду і контролю за волевиявленням виборців. Суть його в тому, щоб гарантувати повну свободу цього волевиявлення.
49.Типи виборчих систем.
Мажоритарна система. В основі мажоритарної системи лежить принцип більшості (переможцем на виборах вважається кандидат, який набрав найбільше голосів). Виборчі округи тут є одномандатними, тобто від кожного округу обирається один депутат. Мажоритарна система має свої різновиди. При мажоритарній системі відносно їх (простої) більшості обраним вважається той кандидат, який отримав голосів виборців більше, ніж будь-який з його суперників. Система проста, тому що забезпечує перемогу одній партії (кандидата) навіть при мінімальній перевазі.
1) абсолютної більшості;
2) відносної більшості;
3)преференційна виборча система.
Мажоритарна виборча система абсолютної більшості передбачає обрання кандидата депутатом, якщо він набрав понад 50 % від загальної кількості поданих в окрузі голосів. При повторному голосуванні необхідно набрати для перемоги більшість голосів. Ця система діє у Франції, Еквадорі, Україні.
При мажоритарній виборчій системі відносної більшості обраним вважається той кандидат, який набере більшість голосів.
Преференційна виборча система застосовується у багатомандатних округах, де виборець самостійно виводить рейтинг усіх кандидатів.
При застосуванні ПРОПОРЦІЙНОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ виборці голосують за список кандидатів від політичної партії (блоку партій). Підставою для вибору є підтримка політичної платформи чи програми розвитку держави, задекларованих зазначеним політичним об’єднанням. Існують три різновиди пропорційної виборчої системи:
– з використанням жорстких списків;
– списків з преференціями;
– напівжорстких списків.
При застосування пропорційної виборчої системи з жорсткими списками (наприклад, у Португалії, Ізраїлі) кожне з політичних об’єднань-учасників виборів (партія, блок, коаліція тощо) пропонує свій виборчий список, самостійно визначаючи послідовність розташування у ньому прізвищ кандидатів в депутати.
Пропорційна виборча система з преференціями (застосовується у Фінляндії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах) дає можливість враховувати персональні вподобання виборців. Тобто громадяни мають право не тільки проголосувати за конкретну партію чи коаліцію, а й позначати у списку номери тих кандидатів, яких вони особисто хотіли б бачити в парламенті.
Пропорційна виборча система з напівжорсткими списками (застосовується в Австрії) надає виборцеві можливість за його бажанням проголосувати або за партійний список загалом, або віддаючи перевагу (преференцію) комусь із кандидатів у списку.
