Р ис. 1. Національний "ромб" або детермінанти національної конкурентної переваги

Співвідношення цін при торгівлі — ціна імпортного товару, яка визначається через ціну товару, який необхідно експортувати, щоб сплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари у кожній з торгуючих країн.

Статистика Леонтьєва (Leontief Statistic) — співвідношення (K/L) (дол. США/людино-рік). Згідно з цим співвідношенням країна може вважатись капіталонасиченою, якщо: (К_х/L_х) / (К_т/L_т) > 1 і трудонасиченою, якщо (К_x/L_х)/ (К_т/L_т) < 1. К, К_m, К_х — кількість капіталу, необхідного для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно; L, L_т, L_x — кількість праці, необхідної для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно.

Торгівля декількома товарами — товари будуть виготовлятись там, де відносна заробітна плата є меншою, тобто там, де їх дешевше виготовляти.

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну) (terms оf trade) — співвідношення експортних й імпортних цін певного то­вару, країни в цілому, групи країн.

Фактороінтенсивність товару (factor іntensity) — показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення пев­ного товару:

капіталомісткість — показник, який визначає відносні витра­ти капіталу на створення певного товару;

трудомісткість — показник, який визначає відносні витрати праці на створення певного товару.

Факторонасиченість країни (factor аbundance) — показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами вироб­ництва.

Питання для дискусії:

1. Якщо країна має порівняльну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має абсолютну перевагу в його виробництві? Якщо країна має абсолютну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має порівняльну перевагу в його виробництві?

2. Затрати праці на виробництво автомобіля в Україні внаслідок застарілої технології вищі, ніж у ПРК Заходу. Але заробітна плата українського робітника значно нижча, ніж на Заході. За до­помогою теорії порівняльних переваг розгляньте популярну тезу про необхідність захисту вітчизняної автомобільної промисловості від іноземної конкуренції.

3. Українські шахтарі вимагають підвищення заробітної плати. Затрати праці на одиницю здобуваного вугілля залишаються на попередньому рівні. Поясніть за допомогою теорії порівняльних переваг, як підвищення заробітної плати вплине на зовнішню торгівлю України вугіллям.

4. За допомогою теорії порівняльної забезпеченості факторами виробництва розгляньте тезу про те, що невеликі країни, що розвиваються, не мають у надлишку жодного з факторів виробництва і, таким чином, мають бути об’єктом постійної допомоги з боку ПРК.

5. Які фактори виробництва можна вважати в Україні надлишковими: капітал, технологію, землю або працю? На чому базуються ваші міркування? Які товари у зв’язку з цим Україна має продукувати та продавати — капіталомісткі; ті, що потребують забезпеченості землею; трудомісткі?

Тести:

1. Засновниками теорії меркантилизму були:

а) Девід Х’юм і Томас Мен;

б) Адам Сміт та Вільям Петті;

в) Томас Мен, Чарльз Дейвіант, Жан-Батіст Кольбер, Вільям Петті.

2. Модель "ціни — золото — потоки" належить:

а) Томасу Мену;

б) Девіду Х’юму;

в) Вільяму Петті.

3. Якщо Україна витрачає на виробництво лъону 7 умовних одиниць праці, а на виробництво цибулі — 18, а Корея — відповідно 9 та 15 одиниць праці, то Україна має:

а) абсолютну перевагу у виробництві цибулі, а Корея — у виробництві льону;

б) абсолютну перевагу у виробництві льону, а Корея — у виробництві цибулі;

в) порівняльну перевагу у виробництві льону, а Корея — у виробництві цибулі.

4. Якщо Україна за годину виготовляє 5 кг сиру або 1 м² полотна, а Німеччина — 1 кг сиру або 3 м² полотна, то Україна має:

а) абсолютну перевагу у виробництві сиру, а Німеччина — у виробництві полотна;

б) абсолютну перевагу у виробництві полотна, а Німеччина — у виробництві сиру;

в) відносну перевагу у виробництві сиру та абсолютну у виробництві полотна.

5. Якщо Франція виготовляє за 1 годину 1 комплект білизни або 4 л вина, а Україна — 6 комплектів білизни або 2 л вина:

а) то Україна має порівняльну перевагу у виробництві білизни;

б) Україна має порівняльну перевагу у виробництві вина;

в) Франція має порівняльну перевагу у виробництві вина.

6. Принцип порівняльних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олександр Григор’єв;

г) Давид Рікардо;

д) Наталія Даниленко;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

7. Теорію абсолютних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Василь Козик;

г) Давид Рікардо;

д) Андрій Босак;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

8. Теорію конкурентних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олег Кузьмін;

г) Давид Рікардо;

д) Людмила Панкова;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

9. Теорію співвідношення факторів виробництва вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олег Кузьмін;

г) Давид Рікардо;

д) Василь Козин;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

10. Яку з наведених передумов не взяв до уваги Д. Рікардо розробляючи теорію відносних переваг:

а) рішення про спеціалізацію приймається з урахуванням транс­портних витрат;

б) попит і пропозиція на товар абсолютно еластичні;

в) фактори виробництва мобільні;

г) в обміні беруть участь два товари, що виготовляються у двох різних країнах?

11. Теорія абсолютних переваг стверджує, що:

а) країна спеціалізується на виробництві тих товарів, за якими вона має менші витрати, ніж інша країна;

б) спеціалізація кожної країни на виробництві "свого" товару збільшує світовий продукт;

в) виграш від спеціалізації отримують всі країни;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

12. Відмінністъ теорії відносних переваг від теорії абсолютних переваг у тому, що:

а) перша довела вигідність торгівлі навіть між не зіставними за рівнем розвитку країнами;

б) першу можна застосувати тільки до розвинутих країн, а дру­гу — до всіх інших країн;

в) перша не дістала такого широкого визнання як друга;

г) друга була науково неспроможною;

д) немає правильної відповіді.

13. Недоліком класичних теорії міжнародної торгівлі є:

а) нереалістичність вихідних передумов моделей;

б) аналіз торгівлі в статиці, а не в динаміці;

в) неможливість пояснити швидке економічне зростання деяких країн, що розвиваються, всупереч спеціалізації відповідно до відносних переваг;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

14. Витрати праці (в год) на виробництво шинки і пива в Україні та Чехії такі:

Продукт	Україна	Чехія
Пиво	5	1
Шинка	1	3

Вибрати правильну відповідъ:

а) Україна має відносну перевагу у виробництві шинки, а абсолютну — у виробництві пива;

б) Україна має абсолютну та відносну переваги у виробництві пива, а Чехія — абсолютну та відносну переваги у виробництві шинки;

в) Чехія має відносну перевагу у виробництві шинки, а абсолютну — у виробництві пива;

г) Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки, а Чехія — у виробництві пива;

д) Чехія має абсолютну і відносну переваги у виробництві пива, а Україна — абсолютну та відносну переваги у виробництві шинки.

15. Теорема Хекшера-Оліна:

а) стверджує, що експорт товарів — це експорт факторів виробництва в завуальованій формі;

б) заперечує класичні теорії зовнішньої торгівлі;

в) пояснює зростання внутрішньофірмової торгівлі всередині ТНК;

г) була підтримана і розвинута В.Леонтьєвим;

д) немає правильної відповіді.

16. Парадокс Леонтьєва:

а) стверджує, що міжнародна торгівля між країнами, які подібні за економічним станом, не вигідна;

б) ставить під сумнів теорію Хекшера — Оліна;

в) заперечує теорію абсолютних переваг;

г) всі відповіді правильні;

д) ваш варіант.

17. Теорія міжнародного життєвого циклу товару:

а) пояснює невідповідність структури експорту і структури факторів виробництва експортних товарів;

б) характеризує зовнішню торгівлю у світовій економіці під кутом зору внутрішньо фірмової торгівлі ТНК;

в) є частиною неокласичних концепцій зовнішньої торгівлі;

г) стверджує, що однаковий життєвий цикл характеризує всю зовнішню торгівлю товарами у світовій економіці;

д) немає правильної відповіді.

18. Відмова від неокласичних теорій, які пояснювали міжнародну торгівлю, була викликана:

а) переважним зростанням торгівлі всередині ТНК;

б) більш швидким темпом зростання торгівлі між розвинутими країнами, ніж між ними і країнами, що розвиваються;

в) інтенсивним зростанням внутрішньогалузевої торгівлі між країнами з однаковим рівнем розвитку;

г) всі відповіді правильні.

Заняття №3

Тема: «Міжнародна торгівельна політика»

Методичні поради: при вивченні даної теми студенти повинні зрозуміти необхідність та роль держави в регулюванні зовнішньоторгівельної політики, розглянути основні типи міжнародної торгової політики та їх економічні наслідки. Особливу увагу слід звернути на різноманітність інструментів міжнародної торгівельної політики (зокрема інструментів нетарифного регулювання) та особливості їх застосування в конкретнії ситуації. При підготовці до семінарського заняття студент для кращого розуміння теми повинен пройти тестовий контроль та підготуватися до відповіді на дискусійні питання.

План семінару:

1. Роль держави в регулюванні зовнішньоторгової політики.

2. Типи міжнародної торгової політики. Економічні наслідки для країни від введення імпортного мита.

3. Тарифні інструменти державного регулювання зовнішньоторгівельної політики. Класифікація мита.

4. Кількісні методи регулювання зовнішньоторгівельної політики.

5. Найбільш розповсюджені інструменти прихованого протекціонізму.

6. Фінансові інструменти державного регулювання зовнішньоторгівельної політики.

Додаткові питання:

7. Динаміка і структура зовнішньоекономічних торгівельних зв’язків України.

8. ГАТТ (СОТ), зміст її діяльності.

Ключові поняття:

Вимога про вміст місцевих компонентов

Внутрішні податки та збори

Демпінг: спорадичний, взаємний, зворотний, постійний, навмисний

Державні закупки

"Добровільне" обмеження експорту

Експортне кредитування

Ефект: захисту, переділу, доходів, споживання

Індекс: частотності, дії на ціни, покриття

Квота

Квота: глобальна, індивідуальна, групова

Кількісні обмеження

Контингент

Лібералізація зовіншньої торгівлі

Ліцензії: автоматичні, глобальні, генеральні, разові

Ліцензування

Мита: автономні, адвалорні, антидемпінгові, експортні, імпортні, змінні, комбіновані, компенсаційні, конвенційні, номінальні, постійні, преференційні, сезонні, специфічні, транзитні

Митна вартість товару

Митний тариф: номінальний, оптимальний, ефективний

Митні збори

Мито

Надлишок: споживача, виробника

Національний режим

Парадокс Метцлера

Протекціонізм: галузевий, колективний, прихований, селективний

Режими та принципи: режим наибільшего сприяння (нації), принцип національного режиму; принцип нотифікації; принцип преференційного режиму; принцип свободи транзиту, принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньоторговельного законодавства

Субсидії: внутрішні, експортні, непрямі, прямі

Тарифна екскалація

Технічні бар’ери

Торговий договір

Вимога про вміст місцевих компонентів (lосаl соntent rеquirement) — прихований метод торгової політики держав, який законодавчо встановлює частку кінцевого продукту, яку мають продукувати національні виробники, якщо такий продукт призначається для продажу на внутрішньому ринку.

Внутрішні податки та збори (dоmеstic taxes and charges) — приховані методи торгової політики, спрямовані на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Демпінг:

взаємний (rесірrосаl dumрing) — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами;

зворотний (rеvеrsе dumрing) — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих самих товарів на внутрішньому ринку;

навмисний (рrеdatory dumрing) — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

постійний (реrsistent dumрing) — постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

спорадичний (sроrаdic dumрing) — епізодичний продаж надлишкових запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами.

Державні закупки — прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підіїриємств купувати певні товари тільки у національних фірм, навіть незважаючи на те, що товари можуть бути дорожче імпортних.

"Добровільне" обмеження експорту (vоluntаrу ехроrt rеstraint) — кількісне обмеження експорту, яке базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати обсяг експорту, прийнятий у рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Експортне кредитування (ехроrt сrеdit) — метод фінансової нета­рифної зовнішньоторгової політики, який передбачає фінансове сти­мулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Ефекти:

доходів (геvеnuе еffесt) — обсяг збільшення доходів державно­го бюджету в результаті обкладання імпорту митом;

захисту (ргotесtivе еffесt) — економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів за більш високих витрат;

переділу (геdistribution еffесt) — перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом;

споживання (соnsumption еffесt) — виникає в результаті того, що скорочується споживання товару в результаті зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Ефективний митний тариф (еffесtive tariff rаtе) — реальний рівень мита на кінцеві товари, розрахований з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

Індекс:

дії на ціни (рrice impact index) — співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження;

покриття (tгаdе соvеrаgе rаtiо) — показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями;

частотності (fгеquency index) — індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями.

Квота (quota) — кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу:

глобальна — встановлюється на експорт або імпорт певного то­вару на певний період часу і не залежить від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується;

групова — квота певної групи країн, які експортують або імпортують товар, встановлена в межах глобальної квоти;

індивідуальна — квота, встановлена в рамках глобальної кво­ти кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Кількісні обмеження (quantative геstrictions) — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового оборо­ту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які дозволені до експорту або імпорту.

Контингент — кількісний нетарифний захід обмеження експор­ту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і має сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (fгее trаdе) — політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензії — дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу:

автоматичні — дозволи, які видаються негайно після отримання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган;

генеральні — дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод;

глобальні — дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості,

разові — письмові дозволи строком на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення одієї зовнішньоторговельної угоди.

Ліцензування (licensing) — регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволів, які видають державні органи на екс­порт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Мита:

автономні — мита, які вводяться на основі одностороніх рішень органів державної влади країн;

адвалорні — мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

антидемпінгові — мита, які застосовуються у випадку ввезен­ня на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нормаль­на ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню национального виробництва таких товарів;

експортні — мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;

змінні — мита, ставки яких можуть змінюватись у встановле­них органами державної влади випадках;

імпортні — мита, які накладаються на імпортні товари при ви­пуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

комбіновані — поєднують у собі адвалорні й специфічні мита;

компенсаційні — мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним виробникам та­ких товарів;

конвенційні — мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди;

номінальні — ставки, вказані в митному тарифі;

постійні — мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;

преференційні — мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

сезонні — мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської;

специфічні — мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару;

транзитні — мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару (сustoms value) — ціна товару, яка нор­мально встановлюється на відкритому ринку між незалежним про­давцем і покупцем, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент пред’явлення митної декларації.

Митні збори — додаткові збори, що стягуються під час увезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито (сustoms duty) — обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Надлишок:

виробника (рriducer surplus) — різниця між поточною ринковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар;

споживача (соnsumer surplus) — різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, яку він готовий заплатити за даний товар.

Оптимальний митний тариф (орtimal tаriff rаtе) — рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Парадокс Метцлера (Меtzler раrаdох) — імпортний тариф може призвести до падіння, а не до збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку значного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм (рrоtесtionism) — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики:

галузевий — захищає певні галузі, передусім сільське господарство в межах аграрного протекціонізму;

колективний — здійснюється угрупованнями країн відносно країн, які в це угруповання не входять;

прихований — здійснюється заходами внутрішньої економічної політики;

селективний — спрямований проти окремих країн або окремих товарів.

Режими та принципи:

режим найбільшого сприяння (нації) (РНС) — це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплавства, пра­вового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій сто­роні;

принцип національного режиму — надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового ре­жиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

принцип нотифікації — інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами в рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторон­ніх угод;

принцип преференцінного режиму. Суть ЗСП полягає в наданій СРК переваг із доступу їх товарів на ринки ПРК. Основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді понижених ставок імпортних мит. Назва "загальна" пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів;

принцип свободи транзиту. Значення принципу свободи тран­зиту полягає в забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб’єктів міжнародного торгового обігу;

принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньо-торговельного законодавства — забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування. Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б усклад­нило застосування акта зовнішньоторгівельного законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

Субсидії (subsidy) — грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту:

внутрішні (dоmestic subsidy) — найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом;

експортні (ехроrt subsidy) — фінансовий нетарифний метод тор­гової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дає змогу продавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт;

непрямі — приховане дотування експортерів шляхом надання пільг зі сплати податків, пільгових умов страхування, позик за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо;

прямі — безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Тарифна ескалація (tariff еsсаlаtion) — збільшення рівня митного оподаткування товарів за ступенем зростання їх обробки.

Технічні бар’єри — приховані методи торгової політики, які виникають у зв’язку з тим, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону.

Торговий договір (trade agreement) — вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.

Питання для дискусії:

1. Експерти прогнозують довгостроковий спад економічної ак­тивності в країнах, що є головними торговими партнерами України. В українському уряді обговорюється новий імпортний тариф. Який вид імпортних мит ви рекомендували б застосувати в цій ситуації? На які групи товарів? Чому?

2. Уряду України потрібно визначити економічні наслідки від введення імпортного тарифу на автомобілі. Якою мінімально необхідною інформацією має володіти уряд для цього?

3. Ви є радником уряду Польщі (малої країни), яка виготовляє промислові товари, використовуючи капіталомісткі фактори виробництва, і сільськогосподарську продукцію, використовуючи трудомісткі фактори виробництва. Значна частка сільгосппродукції експортується.

А. Уряд хоче стимулювати виробництво промислових товарів і збирається обкласти їх імпорт тарифом. Ваша думка?

Б. Уряд вирішив ввести тариф. Що відбудеться з рівнем заробітної плати в країні?

В. Як введення тарифу вплине на обсяг торгівлі та загальне економічне становище країни?

Г. Що станеться з масштабами виробництва промислової та сільськогосподарської продукції в результаті введення тарифу?

4. Чи погоджуєтесь ви з доводом на користь протекціонізму з метою захисту молодої галузі, який полягає в тому, що без запобігання силами держави конкуренції з боку імпорту деякі галузі не зможуть перейти від виробництва з високими витратами до ви­робництва з низькими витратами? Чому так (ні)?

Тести:

1. Форми протекціонізму:

а) селективний, галузевий, колективний, прихований;

б) тарифний та нетарифний;

в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.

2. До тарифних методів торгової політики належать:

а) мита, субсидії та квоти;

б) мита, квотування, ліцензування;

в) мита та тарифні квоти.

3. До прихованих методів торгової політики належать:

а) субсидії, кредитування, демпінг;

б) державні закупівлі, вимоги про вміст Місцевих компонентів, технічні бар’єри, податки і збори;

в) торгові угоди, правові режими, технічні бар’єри, субсидії.

4. За способом стягнення мита бувають:

а) специфічні та адвалорні;

б) специфічні, адвалорні, преференційні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.

5. За об’єктом обкладання мита бувають:

а) імпортні, експортні, антидемпінгові;

б) імпортні, експортні, транзитні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.

6. Види демпінгу:

а) взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;

б) взаємний, зворотний, локальний, постійний;

в) зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.

7. У результаті використання мита виникаютъ такі ефекти:

а) втрати бюджету, виграш виробництв, програш споживачів;

б) доходів, захисту, перерозподілу, споживання;

в) доходів, захисту, споживання.

8. Ефективний митний тариф:

а) різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягів імпортних товарів та комплектуючих до них;

б) реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на виробництво комплектуючих товарів;

в) реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з ураху­ванням рівня мита, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

9. Зростання частки вартості двигунів у вартості готового автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілі становить 20 %, а на двигуни — 30 %, приведе:

а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;

б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;

в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.

10. Введення тарифу на імпорт пшениці в малій країні приведе:

а) до зростання світових цін на пшеницю;

б) падіння світових цін на пшеницю;

в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.

11. Введення тарифу на імпорт пшениці у великій країні приведе:

а) до зростання світових цін на пшеницю;

б) падіння світових цін на пшеницю;

в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.

12. Світова ціна на цукор — 250 дол. США/т. Внутрішнє виробництво цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введенні імпортного тарифу у розмірі 20% виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскільки збільшаться доходи болгарського бюджету, якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:

а) 20 млн дол.;

б) 10 млн дол.;

в) 40 млн дол.?

13. Введення тарифу великою країною буде ефективним, якщо:

а) виграш від поліпшення умов торгівлі перевищуватиме суму ефектів захисту і споживання;

б) виграш від поліпшення умов торгівлі буде меншим від суми ефектів захисту і споживання;

в) виграш від поліпшення умов торгівлі дорівнюватиме сумі ефектів захисту і споживання.

14. Парламент обговорює новий імпортний тариф. Думки депутатів розділилися. Вони стверджують, що він буде рівнозначним:

а) податку на споживання;

б) податку на споживання та субсидії на виробництво товарів, що конкурують з імпортом;

в) податку на споживання і податку на виробництво.

15. Види ліцензії:

а) генеральні, глобальні, разові;

б) автоматичні, генеральні, глобальні, разові;

в) генеральні, глобальні, індивідуальні, колективні, тимчасові.

16. Види субсидій:

а) внутрішні, експортні, прямі, непрямі;

б) експортні, імпортні, компенсаційні;

в) експортні, імпортні, тимчасові, постійні.

17. Ефект доходів при застосуванш тарифів полягає:

а) у збільшенні обсягів доходів внутрішніх виробників;

б) збільшенні обсягів доходів бюджету;

в) збільшенні обсягів доходів споживачів.

18. Ефект переділу при застосуванні тарифів полягає:

а) у перерозподілі доходів від споживачів до виробників продукції;

б) перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету;

в) перерозподілі доходів від виробників до споживачів продукції.

19. Ефект споживання при застосуванні тарифів полягає:

а) у збільшенні споживання товару внаслідок падіння його цени на внутрішньому ринку;

б) у зростанні чистого обсягу споживання в результаті поліпшення умов торгівлі;

в) у скороченні споживання товару внаслідок зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Заняття №4 (практичне заняття)

Методичні поради: Особливу увагу при вивченні попередніх тем слід приділити задачам, тому що їх розв’язання сприятиме засвоєнню попередньо отриманих теоретичних знань та формуванню навичок їх вживання на практиці. Алгоритм розв’язання розрахункових задач представлен нижче. При підготовці до семінарського заняття студент повинен розглянути методичні вказівки щодо розв’язання задач до кожної теми, за допомогою яких на практичному занятті він розв’язуватиме типові задачі. Також слід приділити увагу ситуаційним завданням, які характеризують ступінь знань студентом теорії.

Задачі до теми «Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини»

Розрахункове завдання:

Задача 1

Зовнішня торгівля України за період 2006-2008 рр. характеризується наступними даними:

Показники	2006	2007	2008
Валовий внутрішній продукт, млрд. грн.	544,2	720,7	948,1
Експорт товарів і послуг, млрд.дол. США	50,2	64,0	85,6
Імпорт товарів і послуг, млрд. дол. США	53,3	72,2	99,9
Офіційний курс 100 дол. США, грн.	505,0	505,0	526,7

Розрахуйте:

а) торговий оборот;

б) торгове сальдо;

в) експортну квоту;

г) імпортну квоту.

Розв’язок:

а) Торговий оборот – це сума вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрахуємо цей показник для кожного року:

2006р.: 50,2 млрд.дол. + 53,3 млрд.дол. = 103,5 млрд.дол.

2007р.: 64,0 млрд.дол. + 72,2 млрд.дол. = 136,2 млрд.дол.

2008р.: 85,6 млрд.дол. + 99,9 млрд.дол. = 185,5 млрд.дол.

б) Торгове сальдо – це різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрахуємо цей показник для кожного року:

2006р.: 50,2 млрд.дол. - 53,3 млрд.дол. = - 3,1 млрд.дол.

2007р.: 64,0 млрд.дол. - 72,2 млрд.дол. = - 8,2 млрд.дол.

2008р.: 85,6 млрд.дол. - 99,9 млрд.дол. = - 14,3 млрд.дол.

в,г) Експортна (імпортна) квота – це економічні показники, що характеризують значущість експорту (імпорту) для національного господарства; вимірюються як відношення вартості експорту (імпорту) до вартості валового внутрішнього продукту (ВВП). Ці показники також розраховуються для кожного року окремо і враховуватимуть офіційний курс долара.

2006р.: ВВП (в дол.) = 544,2/5,05 = 107,76 млрд.дол.

Експортна квота = (50,2/107,76)*100% = 46,6%

Імпортна квота = (53,3/107,6)*100% = 49,53%

2007р.: ВВП (в дол.) = 720,7/5,05 = 142,71 млрд.дол.

Експортна квота = (64,0/142,71)*100% = 44,8%

Імпортна квота = (72,2/142,71)*100% = 50,6%

2008р.: ВВП (в дол.) = 948,1/5,27 = 179,9 млрд.дол.

Експортна квота = (85,6/179,9)*100% = 47,58%

Імпортна квота = (99,9/179,9)*100% = 55,53%

Ситуаційні завдання:

Задача 2

Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП. Які форми міжнародної економіки були задіяні в цій угоді?

Задача 3

Припустимо, Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну обладнання. Чи можна вважати це міжнародним поділом праці, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом?

Задача 4

Україна протягом декількох років брала іноземні позики, строк оплати яких настав. Щоб платити за боргами, уряд України збільшує податки, внаслідок чого падає споживання. Як вплине на становище України наявність у її економіці неторгових товарів?

Задачі до теми «Теорії міжнародної торгівлі»

Розрахункові завдання:

Задача 1

Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:

Україна Польща

Печиво 12 2

Цукерки 4 8

А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?

Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі.

В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цукерки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?

Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?

Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.

Розв’язок:

А. Для розрахунку відносної переваги тієї чи іншої країни необхідно розрахувати альтернативну ціну товару.

Альтернативна ціна печива: для України – 12/4 або 3 одиниці цукерок; для Польщі – 2/8 або ¼ одиниці цукерок. Таким чином, Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, а Польща – у виробництві печива (1/4 < 3).

Б. Альтернативна ціна цукерок: для України – 4/12 або 1/3 одиниці печива, для Польщі – 8/2 або 4 одиниці печива.

В. На цукерки ціна рівноваги знаходиться в інтервалі з 1/3 до 4.

Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки буде дорівнювати 4, то для України вона буде покривати витрати праці: ціна / витрати праці (4 / 4), для Польщі – не покриває (4 / 8). Тому Україна буде спеціалізуватись на виробництві цукерок, а Польща – на виробництві печива.

Д. Польща при обміні на внутрішньому ринку одиниці печива отримає ¼ одиниці цукерок, а на зовнішньому – ½ одиниці цукерок, тобто виграш складає ¼.

Задача 2

Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т пшениці. потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі.

А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які — для молока?

Б. Чи може ферма виробити 40 т молока та 40 т пшениці одночасно?

Розв’язок:

А. Виробницво пшениці – землемістке, тому що для виробницва 1 тони пшениці необхідно 20 га землі, що більше ніж 10 годин праці; виробництво молока – працемістке, тому що виробництво 1 тони молока потребує 16 годин праці, що більше ніж 8 га земли.

Б. Ферма не може виробляти одночасно 40 тон молока та 40 тон пшениці, тому що її ресурси обмежені 800 годинами праці та 1200 га землі. А при існуючій продуктивності ресурсів для виробництва 40 тон молока та 40 тон пшениці необхідно 1040 годин праці та 1120 га землі.

Задача 3

Виробництво шинки і пива в Україні та Чехії виглядає

Україна Чехія

Шинка (кг/год) 10 2

Пиво (л/год) 2 6

А. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому?

Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива.

В. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 12 л пива.

Розв’язок:

А. Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки (10 кг за годину > 2 кг за годину). А Чехія – абсолютну перевагу у виробництві пива (6 л за годину > 2 л за годину).

Б. Виграш України складатиме 4 л пива (6 л – 2 л), тому що в результаті обміну Україна отримає 6 л пива, на внутрішньому ринку за цей час буде вироблено тільки 2 л пива, їх різниця і є виграш України;

Виграш Чехії – 24 л пива ((5годин * 6 л в годину) – 6 л пива), тому що для виробництва 10 кг шинки Чехії необхідно 5 годин часу (10 кг / 2 кг в годину), якщо Чехія використає цей час для виробництва пива, то вона отримає 30 л пива (5 годин * 6 л в годину), враховуючи кількість обміну (6 л пива), додатково Чехія отримає 24 л пива.

В. Виграш України буде складать 10 л пива (12 л – 2 л), тому що в результаті обміну Україна отримає 12 л пива, на внутрішньому ринку за цей час буде вироблено тільки 2 л пива їх різниця і є виграш України;

Виграш Чехії – 18 л пива ((5годин * 6 л в годину) – 12 л пива), тому що для виробництва 10 кг шинки Чехії необхідно 5 годин часу (10 кг / 2 кг в годину), якщо Чехія використає цей час для виробництва пива, то вона отримає 30 л пива (5 годин * 6 л в годину), враховуючи кількість обміну (12 л пива), додатково Чехія отримає 18 л пива.

При вирішенні даної задачі, ми виходили з того, що виграш від торгівлі тієї чи іншої країни виражається в одному товарі (в даному випадку - пиві, також можна виразити виграш обох країн через шинку). Слід урахувати, що при вирішенні даної задачі виграш від торгівлі ще можна виразити через трудові витрати (години праці, які зекономили виробники при міжнародній торгівлі).

Задачі до теми: «Міжнародна торгівельна політика»

Розрахункові завдання:

Задача 1

При вільній торгівлі кожний долар вартості одиниці продукції у текстильній промисловості розподіляється таким чином: 40 % — додана вартість; 30 % — бавовняна пряжа; 30 % — інше волокно. Припустимо, що імпорт текстилю оподатковується адвалорним митом у розмірі 25 % , а імпорт бавовняної пряжі — у розмірі 1/6, або 16,7%. Розрахуйте норму фактичного рівня захисного тарифу.

Розв’язок:

Норма фактичного рівня захисного тарифу розраховується за формулою:

Теф =	Тн – А*Тімп
	1 – А

де Т_еф - тариф ефективний (показує рівень захисту товаровиробника);

Т_н –тариф номінальний (на кінцеву продукцію);

Т_імп – тариф імпортний (на імпортну складову);

А – доля імпортної складової в кінцевій продукції, що виражена десятковим дробом.

Тариф ефективний враховує імпортну складову. Чим більше тариф ефективний, тим більше захист вітчизняного виробника.

Теф =	25 – 0,3*16,7	=28,5%
	1 – 0,3

Задача 2

Ставка українського імпортного тарифу на закордонний одяг становить 10 %, на тканини — 1 % . Вартість тканин становить 15 % вартості одягу. Розрахуйте ефективний рівень тарифу:

а) за умов, названих вище;

б) якщо імпортне мито на готовий одяг зросте до 30 % ;

в) якщо мито на тканини збільшиться до 10 % ;

г) якщо мито на одяг зменшиться до 5 % ;

д) якщо мито на тканини зменшиться до 0,3 % .

Які висновки можна зробити на основі цих розрахунків?

Розв’язок:

а) Т_еф = (10 - 0,15*1) / (1-0,15) = 11,58%;

б) Т_еф = (30 – 0,15*1) / (1-0,15) = 35,11%;

в) Т_еф = (10 – 0,15*10) / (1-0,15) = 10%;

г) Т_еф = (5 – 0,15*1) / (1-0,15) = 5,7%;

д) Т_еф = (10-0,15*0,3) / (1-0,15) = 11,71%.

Висновок: фактором, що суттєво впливає на рівень ефективного тарифу є номінальний тариф на кінцеву продукцію, а зміна імпортного тарифу не має значний вплив на кінцевий результат.

Задача 3

Ставка українського імпортного тарифу на телевізори становить 30 %, на електронно-променеві трубки для телевізорів — 60 %. Розрахуйте ефективний рівень митного захисту і визначіть, про що свідчить отриманий результат, якщо:

а) вартість трубки становить 40 % ;

б) половину;

в) 60 % вартості телевізора.

Розв’язок:

а) Т_еф = (30 – 0,4*60) / (1-0,4) = 10%;

б) Т_еф = (30 – 0,5 * 60) / (1-0,4) = 0%;

в) Т_еф = (30 – 0,6*60) / (1-0,4) = - 10%.

Таким чином, не можна встановлювати мито на імпортну складову вище, ніж мито на весь кінцевий продукт. Ці заходи не матимуть економічного підґрунтя, тому що ставка таможеного тарифу залежить від ступеню обробки товару, який є об’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Задача 4

Світова ціна на цукор з Куби, що знаходиться у порту Роттердам, становить 300 дол. США за 1 т. Мито на імпорт цукру у ФРН — 30 % . Якби імпорт цукру не обкладався тарифом, його річне виробництво у ФРН становило б 3 млн т, споживання — 4 млн т, імпорт — 1 млн т. Після обкладання імпорту митом внутрішнє виробництво цукру збільшилося до 3,4 млн т, споживання скоротилося до 3,7 млн т, імпорт скоротився до 0,3 млн т. ФРН за споживанням цукру — мала країна. Розрахуйте і зобразіть графічно:

а) виграш німецьких споживачів загалом, якби тариф було скасовано;

б) втрати німецьких виробників цукру від скасування тарифу;

в) втрати бюджету від скасування тарифу;

г) чистий приріст споживання в результаті скасування тарифу.

Розв’язок:

Спочатку зобразимо графічно цю ситуацію (рис.2):

Р

Q

400

390

300

3 3,4 3,7 4

Рис.2. Вплив імпортного мита на економіку малої країни

а) до обкладання імпорта митом надлишок споживання доівнював площі фігури АBCD (споживачи могли споживати товар в будь-якій кількості, обмеженій кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту). Тобто виграш німецьких споживачів загалом, якби тариф було скасовано, дорівнюватиме: ½*90*(3,7*390 + 4*300) = 118935 млн. дол.

(обчислюємо приблизну площу фігури АBCD по формулі площі трапеції (половина висоти помножена на сумму основ трапеції), основи трапеції АB та CD обчислюємо в грошовому виразі, тобто 3,7млн.т цукру країна би купувала за 390 дол.за 1т, а 4 млн.т цукру - за 300дол.за 1т)

б) втрати німецьких виробників цукру від скасування тарифу – це буде площа фігури ADFE (також трапеція), тобто:

½*90*(3*300 + 3,4*390) = 63720 млн.дол.

в) втрати бюджету від скасування тарифу – це буде площа фігури FCQG (площа прямокутника), тобто:

(3,7 – 3,4)*300*90 = 8100 млн.дол.

г) чистий приріст споживання в результаті скасування тарифу складатимуть площі фігур EFG та QCB (можна розрахувати як площі трикутників, а можна із результатів пункту а) відняти результати пунктів б) та в), тобто ABCD - ADFE – FCQG), таким чином отримаємо: 118935 – 63720 – 8100 = 47115 млрд.дол. Чистий приріст споживання є позитивним, тобто країні є вигідним імпорт цукру з Куби.

Задача 5

Вас попросили розрахувати ефект впливу скасування імпортних мит на цукор у США. Вам відома така інформація:

Показник	З тарифом	Без тарифу
Світова ціна (у Нью-Йорку)	0,10 дол. США за фунт	0,10 дол. США за фунт
Тариф (мито)	0,02 дол. США за фунт	0
Внутрішня ціна	0,12 дол. США за фунт	0,10 дол. США за фунт
Споживання у США (млрд. дол. на рік)	20	22
Виробництво у США (млрд. дол. на рік)	8	6
Імпорт до США (млрд. дол. на рік)	12	16

\

США за споживанням цукру — мала країна. Розрахуйте такі величини та зобразіть графічно:

а) виграш американських споживачів від скасування тарифу;

б) втрати американських виробників від скасування тарифу;

в) втрати державної скарбниці від скорочення тарифних зборів;

г) чистий ефект від скасування імпортних мит на цукор для національного добробуту США.

Заняття №5

Тема: «Міжнародна торгівля послугами»

Методичні поради: при вивченні цієї теми студент повинен чітко зрозуміти різницю між товаром та послугою, знати класифікацію торгівельних послуг та особливості міжнародної торгівлі послугами. В темі розкриваються зміст, особливості, структура, основні елементи світового ринку послуг в сучасних умовах. Також розглядаються такі важливі проблеми, як характеристика сучасних тенденцій розвитку міжнародного транспорту та туризму, дослідження окремих складових ринку, зокрема освіти, інформації, консалтингу, інжинірингу, оцінка проблем та перспектив розвитку українського ринку послуг. Визначається роль держави в регулюванні міжнародної торгівлі послугами. При підготовці до семінару студент повинен вивчити ключові поняття, підготуватися до дискусійних питань, пройти тестовий контроль, вирішити задачі, що предложені до теми.

План семінару:

1. Послуги, їх сутність та класифікація.

2. Особливості міжнародної торгівлі послугами.

3. Динаміка международной торгівлі послугами.

4. Особливості міжнародного туризму, його динаміка та вплив на світовий ринок..

5. Види та особливості міжнародних транспортних послуг.

6. Особливості інжинірингу як міжнародної послуги.

7. Суть, особливості та значення міжнародного ринку інформаційних послуг.

8. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Ключові поняття:

Вилучення з національного режиму

Галузі: вільно орієнтовані, орієнтовані на ресурси, орієнтовані на ринок

Заходи регулювання доступу на ринок

Мандрівник: екскурсант, турист

Міжнародний транспорт

Міжнародні поїздки

Мобільність: покупця, продавця

Послуги: нефакторні, пов’язані з інвестиціями, пов’язані з торгівлею, факторні

Транспортні витрати

Вилучення з національного режиму (national treatment exception) — інструменти внутрішньої економічної політики, яка дискримінує на внутрішньому ринку іноземних виробників послуг порівняно з місцевими.

Галузі:

вольно орієнтовані (footloose industries) — територіально мобільні галузі, які не прив’язані ні до джерел ресурсів, ні до ринків збуту.

оріентовані на ресурси (resource-oriented industries) — переважно добувні галузі, в яких транспортні витрати на перевезення го­тового продукту значно нижчі, ніж на перевезення сировини, з якої він виготовляється.

оріентовані на ринок (market-oriented industries) — галузі, в яких транспортні витрати на перевезення готової продукції більш, ніж на перевезення сировини, з якої вона виготовляється.

Заходи регулювання доступу на ринок (market-access measures) — інструменти торгової політики, які обмежують або забороняють іноземним фірмам — виробникам послуг оперувати на місцевому ринку.

Мандрівник (traveler, visitor) — людина, яка перебуває менше року в країні, де вона не є резидентом, якщо вона не співробітник урядової установи (посольства, військової бази) іншої країни або не член його сім’ї і не працює на резидента:

екскурсант — особлива категорія мандрівників, які провели за кордоном менше 24 год.

турист (tourist) — мандрівник, якщо він провів хоча б одну ніч у країні відвідування.

Міжнародний транспорт (international transporation) — послу­ги всіх видів транспорту (морського, трубопровідного, повітряного, наземного, річкового і космічного), які надаються резидента­ми однієї країни резидентам іншої країни.

Міжнародні поїздки (international travel) — товари і послуги, які купують мандрівники за кордоном, якщо вони перебувають там не менше року і вважаються нерезидентами.

Мобільність:

покупця — звичайно грунтується на тому, що за кордоном він зможе отримати послугу, якої або немає в його країні (туризм), або якість її вища (освіта, медична допомога), або вартість її нижча (складування товарів, ремонт суден);

продавця — звичайно грунтується на тому, що покупець перебуває за кордоном і не може переміститись до продавця (ауди­торски й бухгалтерські послуги для підприємств), або на специфічному характері самої послуги (будівництво).

Послуги (services) — зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дії і на підставі взаємної угоди з іншою інституційною одиницею: .

нефакторні (non-factor services) — види послуг (транспорт, мандри, інші нефакторні послуги), не пов’язані з факторами виробництва;

пов’язані з інвестиціями (investment-related services) — банківські, готельні й професійні послуги, тобто послуги, які супроводжують інвестиції;

пов’язані з торгівлею (trade-related services) — транспорт, страхування тощо, тобто послуги, які супроводжують торгівлю.

факторні (factor services) — платежі, які виникають у зв’язку з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капиталу і робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензіїні платежі, заробітна плата, яка виплачується нерезидентам);

Транспортні витрати (transporation costs) — всі витрати з доставки товару від продавця до покупця, які містять вартість фрахту, страхування, розвантаження/навантаження, пакування/розпакування та інші сукупні витрати.

Питання для дискусії:

1. Значна частка нового будівництва здійснюється в Німеччині іноземними компаніями. Уряд прагне допомогти українським будівельним компаніям зайняти більшу частку на ринку. Який інструмент економічної політики — імпортну квоту, імпортний тариф чи внутрішню субсидію — ви би порадили використовувати для цього і чому?

2. Як вплинуло виведення радянських військ з Німеччини на баланс торгівлі послугами Росії?

3. Торгово-промислова палата розглядає методи просування українських товарів на світовий ринок: збільшення обсягу реклами, створення зарубіжних консультаційних пунктів, розробка типових зовнішньоекономічних контрактів. Який з цих способів негативно вплине на баланс торгівлі послугами і чому?

4. Уряд занепокоений тим, що баланс послуг міжнародних поїздок схильний до від’ємного сальдо. Які способи можна рекомендувати для поліпшення балансу?

Задачі:

Розрахункове завдання:

Задача 1

Українська фірма обговорює можливість закупівлі телефонів у ФРН. Вартість одного телефону — 20 євро, вартість перевезення 100 штук — 5 євро за штуку, 500 штук — 4 євро за штуку, 1000 штук — 3 євро за штуку, 10 000 штук — 2 євро за штуку, 20 000 штук — 1 євро за штуку. Такий апарат можна продати в Україні за 23,5 євро за штуку. Якщо уявити, що інших витрат немає, який мінімальний обсяг імпорту забезпечить прибуток у 10 % ?

Ситуаційне завдання:

Задача 2

Приватизоване підприємство виплачує своїм співробітникам витрати на відрядження (добові, готельні, представницькі) на поїздку за кордон. Чи входять вони в даному випадку до державного балансу торгівлі послугами?

Тести:

1. У міжнародному аеропорту мандрівник здав валізу до камери зберігання. Ця послуга є:

а) торговою, якщо мандрівник перебуває на батьківщині;

б) неторговою, якщо мандрівник перебуває за кордоном;

в) торговою, якщо мандрівник є нерезидентом;

г) торговою, якщо мандрівник не є резидентом.

2. Літаки України, здійснюючи рейс з України до США, здійснюють дозаправку в Ірландії. В цьому випадку купівля палива вважається для України:

а) імпортом транспортної послуги;

б) імпортом товару;

в) імпортом забезпечуючої і допоміжної послуги;

г) усі відповіді правильні.

3. Вантажне судно під ліберійським прапором прямує з Лондона до Сингапура із заходом у російсъкі порти Санкт-Петербурга і Владивостока. Цим судном петербурзький завод відвантажив верстати Владивостоку. Перевезення вітчизняних верстатів іноземним судном є для Росії:

а) імпортом транспортної послуги;

б) експортом товару;

в) орендою перевізника з екіпажем;

г) усі відповіді правильні.

4. Українське торгове судно з експортним вантажем на борту пришвартувалося на Канарських островах з метою фарбування і профілактичного ремонту. Ремонт здійснюється спільним українсъко-іспанським підприємством. Послуги з ремонту щодо України належать:

а) до забезпечуючих і допоміжних послуг;

б) експорту транспортної послуги;

в) імпорту товару;

г) усі відповіді правильні.

5. Експортні послуги – це:

а) надання послуг іноземцям;

б) надання послуг резидентам;

в) отримання послуг від іноземців;

г) усі відповід правильні.

6. Вплив транспортних витрат на міжнародну торговлю аналогічний:

а) впливові зростаючих витрат збуту;

б) впливові зростаючих витрат виробництва;

в) впливові спадаючих витрат збуту;

г) впливові спадаючих витрат виробництва.

7. Чим нижча еластичністъ попиту в імпортуючій країні, тим:

а) більшу частку транспортних витрат вона сплачує;

б) меншу частку транспортних витрат вона сплачує;

в) менше витрат вона має при транспортних перевезеннях;

г) усі відповіді правильні.

8. Розподь транспортних витрат між торгуючими країнами залежить:

а) від еластичності попиту;

б) еластичності пропозиції;

в) еластичності попиту і пропозиції;

г) взагалі не залежить від будь-якої еластичності.

9. До торгових послуг у платіжному балансі належать:

а) транспорні, комунальні послуги, зв’язок, будівництво, страхування, фінансові, комп’ютерні та інформаційні, побутові послуги, бізнес-послуги, особисті та рекреаційні, культурні, урядові;

б) транспорні, подорожі, зв’язок, будівництво, страхування, фінансові, комп’ютерні та інформаційні, роялті та ліцензіїні платежі, бізнес-послуги, особисті та рекреаційні, культурні, урядові;

в) роялті та ліцензійні платежі, бізнес-послуги, особисті та рекреаційні, культурні, урядові, комунальні послуги;

г) усі відповіді правильні.

10. Транспорт, комп’ютерні та інформаційні послуги вимагають:

а) нерухомості виробника та споживача;

б) мобільності виробника та нерухомості споживача;

в) мобільності споживача та нерухомості виробника;

г) усі відповіді правильні.

11. Пасажирсъкі перевезення включають:

а) перевезення нерезидентів транспортними компаніями-резидентами всередині своєї країни;

б) перевезення нерезидента перевізниками-резидентами;

в) перевезення нерезидентів перевізниками-резидентами і резидентів перевізниками-нерезидентами.

12. Забезпечуючь або допоміжні послуги включають:

а) товари, куплені в порту, ремонт транспортних засобів та спорудження транспортних терміналів;

б) обробку вантажів, пакування, зберігання, навігацію, ловлю, буксирування, технічне обслуговування, миття, комісійні та агентські платежі;

в) обробку вантажів, пакування, зберігання, навігацію, лоцію, буксирування, технічне обслуговування, миття, ремонт транспортних засобів;

г) усі відповіді правильні.

13. Транспортними витратами вважаються:

а) всі затрати з доставки товару від продавця до покупця, що включають вартість фрахту, страхування, навантаження/розвантаження, упакування/розташування та інші супутні витрати;

б) всі затрати з доставки товару від продавця до покупця, що включають вартість фрахту та страхування;

в) всі затрати з доставки товару від продавця до покупця, що включають вартість фрахту та навантаження/розвантаження;

г) усі відповіді правильні.

14. Яке з цих тверджень правильне:

а) чим більша еластичність попиту в імпортуючій країні, тим більшу частину транспортних витрат вона несе;

б) чим менша еластичність попиту в імпортуючій країні, тим більшу частину транспортних витрат вона несе;

в) чим менша еластичність пропозиції в експортуючій країні, тим меншу частину транспортних витрат вона несе?

г) усі відповіді правильні.