14. Методика наукового пізнання.

Методика — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та операцій. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного досліждення. Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації. (Лукащук Яна, Мішина Богдана)

15. Методи наукового пізнання.

Метод – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні. До загальнонаукових методів дослідження відносять методи, що використовуються в окремих галузях науки та на окремих етапах дослідження. Вони поділяються на емпіричні, емпірико-теоретичні та теоретичні. До емпіричних методів наукових досліджень відносять: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. До емпірико-теоретичних методів відносять: абстрагування; аналіз і синтез; індукцію і дедукцію; моделювання; історичний підхід; логічний підхід. До теоретичних методів наукових досліджень відносять узагальнюючі методи (сходження від абстрактного до конкретного; ідеалізація; формалізація; аксіоматичний метод) та часткові методи (визначення, опис, інтерпретація).

(Мішина Богдана, Нечидюк Ірина)

16. Застосування логічних законів і правил

Текст наукової праці відрізняється від будь-якого іншого передусім своєю логічністю. Більшість помилок, яких припускаються автори дисертаційних робіт, описуючи хід дослідження, зводяться до порушення вимог того чи іншого логічного закону: закону тотожності, закону протиріччя, закону виключення третього і закону достатньої підстави. Оскільки в науковому тексті використовуються поняття і судження, очевидно, що саме ці смислові одиниці мають відповідати вимогам визначеності.

(Нечидюк Ірина, Остапчук Володимир)