2.5 Управління фінансово-економічною підсистемою

Підсистема управління фінансами на підприємст­ві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийнят­тя рішень щодо управління фінансами підприємства. До складу за­дач входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором дже­рел фінансових ресурсів та інші. Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства пере­дбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що харак­теризують результати господарської та фінансової діяльності під­приємства, визначення на їх базі показників фінансового становища підприємства та вироблення рекомендацій щодо подальшої стра­тегії його розвитку. Вхідною інформацією для аналізу служать такі дані балансу підприємства, як от вартість виготовленої продукції, за­паси і витрати, клієнтська заборгованість, заборгованість поста­чальникам, виробничі інвестиції, продаж старого обладнання при заміні на нове, зміна заборгованості підприємства за звітний пері­од, сума процентів за кредит, податок на прибуток, дивіденди ро­бітникам та інші.

Автоматизація управління вибором проектів інвестицій здійсню­ється в умовах комп'ютерної системи прийняття рішень. Предметом прийняття рішень про інвестиції можуть бути: матеріальні інвести­ції (у матеріальні об'єкти — земельні ділянки, засоби виробництва, обладнання, запаси); фінансові інвестиції (у цінні папери, в частку в іншому підприємстві, видання кредиту за рахунок власних коштів); нематеріальні інвестиції (у ринок — реклама, дослідження, у квалі­фікацію співробітників, організацію підприємства, соціальні захо­ди). Основна увага в процесі управління приділяється матеріальним інвестиціям. Прийняття рішень щодо інвестицій супроводжується інвестиційними розрахунками, що визначають кількісні співвідно­шення надходжень і витрат. Інвестиційні розрахунки можуть вико­нуватися за двома моделями: за однією — в ізольованому інвести­ційному плануванні порівнюються альтернативи інвестицій тільки одна з одною; за іншою — у загальному інвестиційному плануванні враховуються змінні зв'язки інвестиційних альтернатив з виробни­чим процесом.

2.6 Аналіз управління зед підприємства

Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств України регулюється Законом України від 16.04.1991р. "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних відносинах", наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 05.10.1995р. № 75 "Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" і т.д.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:.

- експортери, продаючи товари іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України, українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють експорт товарів;

• імпортери, купуючи товари в іноземних суб’єктів господарської діяльності з перетинанням або без перетинання цими товарами митного кордону України, українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють імпорт товарів на територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами;

- інвестори, ввіз або вивіз капіталу;

- фінансові посередники, комерційні банки, страхові суспільства і т.д. Основна відмінність фінансового посередника банку від посередника небанківського типу полягає в тому, що банки випускають власні зобов’язання;

- різні міжнародні організації, що здійснюють консалтингові послуги по різних питаннях.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності визначені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

По валютному законодавству всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності підрозділяються з погляду валютних обмежень на дві групи:

1. резиденти:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання на території України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном;

• юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на основі законів України;

• -дипломатичні, консульські, торгові й інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії представництв і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницьку діяльність;

2. нерезиденти:

- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання за межами України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають на території України;

- юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), а місцезнаходженням за межами України. Створено і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи й інші суб’єкти підприємницької діяльності при участі юридичних осіб і інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські,торгові й інші офіційні представництва, міжнародні організації і їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, що не здійснюють підприємницьку діяльність на основі законів України.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності, визначені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Україна як держава захищає інтереси всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території.

Основні види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і до них можна віднести:

• експорт і імпорт товарів, капіталу і робочої сили;

• надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, посередницьких, брокерських, агентських, облікових, аудиторських, юридичних і ін., що прямо не заборонені законами України, а також надання перерахованих вище послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

• наукова, науково-технічна, виробнича й інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках,

• передбачених законами України;

• кредитні і розрахункові операції між суб’єктами

• зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб’єктів господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;

• спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб’єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм власності, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України так і за її межами;

• підприємницька діяльність на території України, пов’язана з видачею ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об’єктів

• власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

• організація і здійснення діяльності в області проведення виставок,аукціонів, торгів, симпозіумів, семінарів, і інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, при участі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

• операції по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;

• операції на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законодавством України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності одержують право на здійснення їх видів після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік.