Переклад як форма міжлітературних зв’язків

1. Форми і різновиди перекладу. Праця з оригіналом. Категорії „еквівалентність”, „адекватність”, „трансформація” і „деформація”.

2. Поняття буквального перекладу, підрядника, вільного перекладу, художнього перекладу, адаптації, переспіву.

3. Проблеми перекладу і тлумачення Біблії (переклад „сімдесяти тлумачів”; німецька Біблія Мартіна Лютера; англійські переклади Біблії. Українські переклади Біблії (переклад Франциска Скорини, Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє; переклади Пантелеймона Куліша, Івана Полюя, Івана Нечуя-Левицького, Івана Хоменка – за редакцією Василя Барки, Ігоря Костецького та Михайла Ореста, переклади Митрополита Іларіона та Філарета).

4. Українська перекладацька школа. „Позичена кобза” Пантелеймона Куліша. Перекладацька спадщина Івана Франка. Володимир Самійленко та його плеяда. Книга „Пальмове гілля” Агатангела Кримського. Перекладацький досвід неокласиків (Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (Юрій Клен)).

5. Переклади Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Василя Мисика, Михайла Ореста, Ігоря Качуровського.

Завдання

1. Самостійно доберіть приклади оригінального й перекладеного поетичного твору (мінімум один текст двома мовами).

2. Підготуйте повідомлення на вибір за темами:

1. Проблеми перекладу і тлумачення Біблії (загальний огляд відомих варіантів перекладу)

2. „Позичена кобза” Пантелеймона Куліша.

3. Перекладацька спадщина Івана Франка.

4. Володимир Самійленко та його плеяда.

5. Книга „Пальмове гілля” Агатангела Кримського.

6. Перекладацький досвід неокласиків (Микола Зеров)

7. Перекладацький досвід неокласиків (Максим Рильський).

8. Перекладацький досвід неокласиків (Павло Филипович)

9. Перекладацький досвід неокласиків (Освальд Бургардт (Юрій Клен)).

10. Перекладацький досвід неокласиків (Михайло Драй-Хмара).

11. Перекладацька діяльність Григорія Кочура.

12. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша.

13. Перекладацька діяльність Василя Мисика.

14. Перекладацька діяльність Михайла Ореста.

15. Перекладацька діяльність Ігоря Качуровського.

Література

1. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник / В. Будний, М. Ільницький. – К.: Вид-во Києво-Могилянської акад., 2008. – 432 с.

2. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – Т. 2. – К. : ВЦ „Академія”, 2007. – 624 с. – (Енциклопедія ерудита).

3. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін.]. – К. : ВЦ „Академія”, 1997. – 752 с.

Практичне заняття № 4 Зіставно-типологічний метод

1. Історичні етапи зіставного методу. Методика паралельного зіставлення. Аналогія, контраст. Контекстуальний аналіз.

2. Типологічне вивчення літератури. Поняття типології. Взаємовідношення між генеалогією та типологією. Структуральні засади типології. Категорії „зв’язок”, „відношення”, „синтагма”, „парадигма”, „варіант”, „інваріант”. Поняття „синхронія”, „діахронія”.

3. Порівняльна поетика і різні рівні типологічного вивчення художніх явищ (фоніка, ритміка, лексика, синтаксис, нарація, тематика, образна система, персоносфера, композиція, жанр).

4. Типологія літературних епох Д. Чижевського. Д. Чижевський про барокову поетику Г. Сковороди. Колізії теоретичної та історичної типології.