3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них

Керівник закладу зобов'язаний забезпечити проведення детального аналізу причин нещасного випадку, що трапився, і розробити ефективні заходи з усунення причин травматизму.

Міністерство освіти і науки України, відомства, у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади, органи управління освітою Республіки Крим, обласні, міські і районні управління (комітети, відділи), навчально-виховні заклади проводять аналіз причин нещасних випадків, що трапились, розробляють заходи по запобіганню травматизму, заслуховують на засіданнях колегій, ректоратів тощо та забезпечують їх виконання.

Нещасні випадки з особливо тяжкими наслідками (при загибелі п'яти і більше осіб) розглядаються на засіданні колегії міністерств (відомств), у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади.

Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків, що трапились з учнями, студентами і вихованцями під час навчально-виховного процесу, а також за виконанням заходів по усуненню причин нещасних випадків здійснюють Міністерство освіти і науки України, відомства, у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади, органи управління освітою Республіки Крим, управління (відділи, комітети) освіти.

Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків, а також за виконанням заходів по усуненню причин, що призвели до нещасного випадку, здійснюють відповідні органи державного нагляду.

Відомості про всі нещасні випадки за підсумками року, оформлені актами за формами Н-1 і Н-2, узагальнюються у звітності установленої форми і з пояснювальною запискою (стислим аналізом причин і чинників нещасних випадків) надсилаються органам управління освітою, вищим навчальним закладом до вищого органу.

Якщо нещасний випадок стався в минулому звітному періоді, а потерпілий помер у наступному звітному періоді, то у звіті за минулий період цей випадок зараховується до загальної кількості потерпілих, а у звіті за наступний період тільки до потерпілих зі смертельним наслідком.

4. Заходи для запобігання виробничого травматизму

Для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві велике значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексі заходи для досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань та аварій.

Комплексні заходи є основою для складання розділу “Охорона праці” у колективному договорі, в якому обумовлена сума коштів з фонду охорони праці підприємства на їх виконання.

Організаційні заходи:

• проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки

• робота щодо професійного відбору

• здійснення контролю за дотримання працівниками вимог інструкцій з охорони праці

Технічні заходи:

• модернізація технологічного, піднімально-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання

• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням

Санітарно-виробничі заходи:

• придбання та виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газу, шуму тощо

• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціювання

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних тощо

Медико-профілактичні заходи:

• придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів

• організація профілактичних медичних оглядів

• організація лікувально-профілактичного харчування.

Підприємства роблять внески до Фонду соціального страхування. Виплати за рахунок коштів соціального страхування включають:

• оплату тимчасової непрацездатності

• оплату санітарно-курортного обслуговування потерпілих

Законом передбачається створення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань.

Головними завданнями фонду мають бути:

• компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної ураженням здоров’я;

• вжиття необхідних заходів щодо підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

• створення умов щодо перекваліфікації інвалідів;

• здійснення заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.

Відповідно до Закону “Про охорону праці” (стаття 25) власник зобов’язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.