- •1. Зміст і мета охорони праці
- •2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в установах, організаціях і на підприємствах
- •1. Організація охорони праці у системі освіти України
- •2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності
- •3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах
- •4. Навчання з питань охорони праці
- •5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1. Виробничий травматизм
- •2. Причини нещасних випадків
- •Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •3.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •Модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Тема 4. Загальні положення та поняття гігієни праці та виробничої санітарії
- •1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії.
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники
- •3. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метереологічні умови:
- •3.1. Способи забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних закладів та підприємств, до навчальних, лабораторних, виробничих і службових приміщень
- •4.1. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •5. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.1. Дія газів і парів на організм людини
- •5.2. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції
- •Тема 5. Освітлення робочих місць і виробничих приміщень. Шум, вібрація, їх дія на організм людини.
- •1. Освітлення
- •Шум, нормування, дія на організм
- •3. Вібрація, нормування, дія на організм
- •Тема 6. Електромагнітні та іонізуючі випромінювання
- •1. Електромагнітне випромінювання
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, нормування
- •Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання
- •1.1. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •1.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •2.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •2.2. Дія іонізаційного випромінювання на організм людини
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання
- •Тема 7. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою
- •Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •Отруєння організму
- •3. Ергономічні характеристики моніторів
- •Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
- •Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:
- •4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в кабінетах навчальних закладів
- •6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами
- •7. Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •Модуль 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •1. Загальні вимоги щодо безпечності технологічного обладнання і процесів.
- •1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •1.2. Безпечність технологічного процесу
- •2. Безпечна експлуатація систем під тиском і кріогенної техніки.
- •2.1.Вимоги до посудин що працюють під тиском, причини аварій і нещасних випадків при експлуатації
- •2.1. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •2.2.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •2.3.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •2.4.Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •3.1. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •5. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики
- •Тема 9. Електробезпека під час виконання професійних обов’язків і в побуті
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Види ураження людини електричним струмом
- •1.2. Електричний опір людини
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •2. Умови ураження людей електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •4. Захист людини від ураження в аварійних режимах
- •4.1. Захисне заземлення
- •Типи заземлюючих пристроїв
- •4.2. Занулення
- •4.3. Захисне вимкнення
- •Змістовий модуль 4. Пожежна безпека
- •Тема 10. Основи пожежної безпеки
- •1. Основні нормативні акти і поняття з пожежної безпеки
- •Аналіз пожеж на Україні
- •Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •3.1. Різновидності горіння
- •4.Вибухонебезпечність об’єктів і приміщень
- •5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •6. Пожежна безпека у навчальних закладах
- •6.1. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •6.2. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
- •Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях
- •7. Завдання та види пожежної охорони
- •7.1. Вивчення питань пожежної безпеки
- •Використана література
5. Забруднення повітря виробничих приміщень
На самопочуття і здоров'я людини в процесі праці впливають не тільки незадовільні метеорологічні умови виробничого середовища, але й чистота повітря. До забруднення повітря виробничих приміщень можна віднести як зміну його складу, так і внесення в повітря невластивих для нього компонентів. І зміна складу атмосферного повітря, і внесення в повітря невластивих компонентів, які називають шкідливими речовинами, призводить до різноманітних захворювань, травм або ж до смерті.
Атмосферне повітря містить 78,1% азоту, 20,9% кисню, 0,93% аргону, 0,03% вуглекислого газу та в незначних кількостях водяну пару, озон тощо.
Критерієм ступеня чистоти повітряного середовища закритих приміщень служить вміст вуглекислого газу. Вміст 1-2% вуглекислого газу в повітрі не може завдати шкоди організмові, однак він є досить чутливим непрямим показником забруднення повітря приміщень, оскільки зі збільшенням його вмісту спостерігається збільшення у повітрі таких токсичних речовин, як індол, меркаптан та ін. Зменшення вмісту кисню до 9% призводить до кисневого голоду тканин організму (аноксемії), втрати свідомості. При зростанні вмісту азоту до 83% відчувається задуха, а при 93% настає смерть від нестачі кисню.
5.1. Дія газів і парів на організм людини
Хімічні речовини, які проникають в організм в умовах виробництва навіть у відносно невеликих кількостях, викликають порушення нормальної життєдіяльності, називають отрутами, або токсичними речовинами. Ці речовини викликають професійні отруєння. Шкідливі речовини (токсичні) можуть бути у твердому, рідкому та газоподібному станах.
Згідно з державним стандартом системи безпеки праці ГОСТ 12.1.007-76 «Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки» всі шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:
надзвичайно небезпечні речовини (ГДК < 0,1 мг/м3);
особливо небезпечні речовини (ГДК від0,1 до 1,0 мг/м3);
помірно небезпечні речовини (ГДК від 1,0 до 10 мг/м3);
малонебезпечні речовини (ГДК > 10 мг/м3).
Усі гази і пари за дією на організм людини можна умовно поділити на 9 груп за характером токсичності:
група - такі, що припікають і подразнюють шкіру і слизові поверхні (неорганічні кислоти, луги, деякі органічні кислоти, ангідриди та ін.), вражають шкіру з утворенням наривів, виразок;
група - подразнюючі (хлор, двоокис сірки, аміак, фосген, окисли азоту, тумани кислот, ароматичні вуглеводи та ін.) - вражають верхні і глибокі дихальні шляхи;
3 група - кров'яні (окис вуглецю, свинець і його неорганічні сполуки, ароматичні смоли, толуол, бензол та ін.) – взаємодіють з гемоглобіном;
група - нервові (вуглеводні, спирти, анілін, тетраетил свинець, сірководень, аміак, фосфорорганічні речовини та ін.) - викликають розлад функцій нервової системи, судому м'язів, параліч;
група - ферментні (солі ртуті, миш'як і його сполуки, синильна кислота і її солі, фосфорорганічні сполуки) – порушують структуру ферментів, інактивують їх;
група - печінкові (хлоровані вуглеводні, фосфор, бромбензол, селен) - викликають структурні зміни тканин печінки;
група — мутагени (окис етилену, етиленамін, хлоровані вуглеводні, сполуки свинцю, ртуті та ін.) - впливають на генетичний апарат клітини;
група - алергени (алкалоїди, деякі сполуки нікелю, похідні піридину, органічні сполуки природного походження: кофеїн, хінін, ефедрин, атропін) - викликають зміни в реактивній здатності організму;
група - канцерогени (кам'яновугільна смола, ароматичні аміни, азо- і діазосполуки та ін.) - викликають утворення злоякісних пухлин.
В ГОСТі 12,1.005-88 «Загальні санітарне-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» наведено граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при роботі кожного дня протягом 8 годин і всього робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я. Якщо концентрація перевищує ГДК, можуть виникати професійні захворювання або отруєння.