Змістово-композиційні різновиди фізкультурних розваг

1. Фізкультурні розваги, які будуються , на знайомих Іграх та ігрових вправах

Вони можуть складатися з гри середньої рухливості, яка додає дошкільнятам емоційного настрою, та рухо­вих завдань (ігор-атракціонів). Подібні завдання (їх має бути не більше трьох) добираються з такою умовою, щоб кожний рух повторювався 3-4 рази, забезпечуючи участь кожної дитини в одному чи у двох із них. Це означає, що в якомусь атракціоні можуть брати участь двоє дітей, а в іншому — відразу п'ятеро-шестеро. Рухові завдання дають змогу одним дітям проявити свої вміння та навички,

іншим виявити емоції в ролі вболівальників. Потім мож­на провести гру з елементами змагання або гру великої рухливості, в якій братимуть участь усі діти. Розвагу до­цільно завершити грою малої рухливості. ' *

З дітьми молодшого та середнього дошкільного віку ігри-естафети не проводяться, а змагання влаштовують­ся лише індивідуальні, оскільки малі ще байдуже став­ляться до результатів: їх приваблюють процес гри, ви­конання рухів. Старших^дошкільнят, навпаки, вже цікавлять зміст ігор, якість рухів, результативність вико­нання завдань. Тому ігри та вправи добираються такі, де діти можуть змагатися у швидкості, спритності, вправля- тись у координації рухів не лише індивідуально, а й ко­лективно.

2. Фізкультурні розваги, які будуються на елементах спортивних ігор

Цей варіант використовується лише за умови, якщо всі вихованці засвоїли елементи даної гри на фізкуль­турних заняттях і в повсякденні. Група розподіляється на дві рівнозначні за силою команди. В кожному виді рухів підраховуються очки та вивішуються на табло. Перед початком гри команди вітають одна одну, відбуваються обмін вимпелами, вибір частини майданчика або корзи­ни для закидання м'яча. Діти розпочинають виконувати рухи за свистком судці.

Першого разу обираються прості рухи й оцінюються відповідно до індивідуальних здатностей дітей. Згодом рухи вдосконалюються, ставляться більш суворі вимоги до техніки їх виконання.

Підсумки фізкультурної розваги також підводяться з урахуванням особливостей дітей групи: одних неуспіх стимулює до вдосконалення вмінь, а в інших викликає поганий настрій, образу. Аналізуючи дії вихованців, пе­дагог має допомогти кожному дійти правильного вис­новку, викликати бажання займатися фізкультурою кра­ще, більше.

2. Фізкультурні розваги, які будуються на вправах з основних рухів (ходьба та біг, стрибки й лазіння, метання та вправи з рівноваги)

Цей варіант розваг передбачає засвоєння дошкільня­тами правильної техніки зазначених вправ. На заняттях із фізкультури вихователь виявляє тих, хто найкраще ово­лодів певними рухами, й збирає їх у команди. Добір ро­биться так, щоб усі діти групи брали участь у виконанні того чи іншого виду рухів. Подібні розваги організують­ся в одній групі й у паралельних, де вихованці однакові за віком. Щоб у дітей не зникли цікавість та емоційний настрій під час розваги, кількість учасників у кожному виді рухів має бути не більше трьох-чотирьох. Слід та­кож брати до уваги фізичну спроможність дитини, її емо­ційний стан у ході змагань і не допускати, щоб хтось один виконував підряд кілька видів рухів. Під час під­биття підсумків визначаються переможці не лише в ко­мандному, айв особистому заліку.