- •Конструювання плечових виробів
- •1.1 Попередній розрахунок конструкції
- •1.2 Побудова кресленИка деталей конструкції
- •Основа плечових виробів для жінок малих розмірів (44 – 52) всіх повнотних груп
- •1.3 Побудова креслеників рукавів Двошовний рукав
- •Одношовний рукав
- •Тришовний рукав
- •Розподіл надсічок по проймі і окату рукава
1.2 Побудова кресленИка деталей конструкції
Всі кресленики конструкції плечових виробів будуємо без припусків на шви, підгин низу.
Основа плечових виробів для жінок малих розмірів (44 – 52) всіх повнотних груп
У лівому куті листа на відстані 5,0 ÷ 6,0 см від лівого краю і 50,0 ÷ 60,0 см від верхнього краю позначаємо точку Т – положення лінії талії. Через точку Т вгору і вниз проводимо вертикальну лінію (рис. 1).
Лінія середини спинки
Вгору по вертикалі від точки Т відкладаємо відрізок ТА0:
ТА0 = Дтс + Пдтс + Уп.
Вниз по вертикалі від А0 відкладаємо відрізок А0У – початок скосу середньої лінії спинки:
А0У = 0,3Дтс.
Від точки Т вниз по вертикалі відкладаємо відрізок ТС – положення лінії стегон:
ТС = 0,5Дтс.
Від точок А0, У, Т та С праворуч проводимо горизонтальні лінії.
Величина прогину середньої лінії спинки на лінії талії у виробах з розрізною спинкою прилеглого і напівприлеглего силуетів – ТТ1 (рис. 2, а):
ТТ1 = 2,6 см.
Точку Т1 з’єднуємо прямою лінією з точкою У. Нижче лінії талії середня лінія спинки спрямована по вертикалі. Точку перетину середньої лінії спинки з лінією стегон позначаємо С1.
Від точки У вниз по вертикалі відкладаємо відрізок УУ1, що дорівнює А0У:
УУ1 = А0У.
Від точки У1 праворуч проводимо горизонталь до перетину з середньою лінією спинки в точці У2. Величина відведення середньої лінії спинки в точці А0:
А0А01 = Пк – ГтІ – У1У2.
З’єднуємо прямою лінією точки А01 та У. А01УТ1 – середня лінія розрізної спинки вище лінії талії у виробах прилеглого та напівприлеглого силуетів. На рівні точки У середню лінію спинки оформлюємо плавною кривою. Величина відведення від точки У дорівнює 0,3÷0,5 см.
Силует прямий, спинка розрізна
У виробах з розрізною спинкою прямого силуету середню лінію спинки будуємо таким чином (рис. 2, б).
Від точки Т праворуч по горизонталі відкладаємо відрізок ТТ1:
ТТ1 = 2,6 см.
Точку Т1 з’єднуємо прямою лінією з точкою У.
Величина відведення середньої лінії спинки в точці А0:
А0А01 = Пк – ГтІ – 1,0.
З’єднуємо прямою лінією точки А01 та У. Підвищення точки основи горловини спинки:
А01А02 = 0,7 см.
А02УТС – середня лінія спинки у виробах прямого силуету з розрізною спинкою. На рівні точки У середню лінію спинки оформлюємо плавною кривою. Величина відведення від точки У дорівнює 0,3÷0,5 см.
Всі силуети, спинка нерозрізна
У виробах з нерозрізною спинкою всіх силуетів середню лінію спинки будуємо таким чином (рис. 2, в).
Від точки Т праворуч по горизонталі відкладаємо відрізок ТТ1:
ТТ1 = 2,6 см.
Точка Т1 з’єднуємо прямою лінією з точкою У.
Підвищення точки основи горловини спинки:
А0А02 = 0,9 см.
Середня лінія спинки розташована по вертикалі від точки А02. Від точки А01(А02) вгору на подовженні прямої УА01(УА02) відкладаємо відрізок А01А(А02А):
А01А(А02А) = Ппгс.
Довжину виробу відкладаємо по середній лінії спинки, одержуємо точку Н (див. рис. 1). Довжину виробу визначаємо за моделлю або за шкалою довжин виробів:
АН = Двир + Уп.
Від точки А0 праворуч по горизонталі відкладаємо ширину спинки А0а – визначену з попередніх розрахунків:
А0а = Шсп (див. п. 1.1).
Від точки а вниз проводимо вертикаль до перетину з лінією талії в точці Т2.
Горловина спинки
Горловину спинки будуємо на перпендикулярі в точці А до відрізка АУ; у виробах з нерозрізною спинкою, коли величина відведення середньої лінії спинки А0А01 дорівнює нулю – на горизонталі А.
Ширина горловини спинки АА1 дорівнює:
АА1 = Сш/3 + Пшгс.
Висоту горловини спинки АА1 відкладаємо вгору від точки А1 по перпендикуляру до лінії ширини горловини спинки:
А1А2 = 0,15Сш + Пвгс.
Лінію горловини спинки оформлюємо плавною кривою між точками А і А2.
Побудова кресленика пілочки
Від точки Т2 праворуч по горизонталі відкладаємо послідовно відрізок Т2Т3, що дорівнює ширині пройми (Шпр), та відрізок Т3Т04, що дорівнює ширині пілочки (Шпіл). Величини цих відрізків беремо із попередніх розрахунків (див. п. 1.1).
Через точки Т3 та Т04 проводимо вертикалі. Вертикаль через точку Т04 – лінія напівзаносу.
По лінії напівзаносу вниз від точки Т04 відкладаємо відрізок, що визначає розміщення лінії стегон:
Т04С2 = ТС = 0,5Дтс.
Від точки Т04 ліворуч по горизонталі відкладаємо відрізок Т04Т6:
Т04Т6 = Цг + Пцг.
Від точки Т04 вгору по вертикалі відкладаємо відрізок Т04Г, що визначає розміщення центру грудей :
Т04Г = (Дтп – Вг) + 0,5Пдтп + Уп.
Від точки Г ліворуч проводимо горизонталь і відкладаємо на ній відрізок ГГ1:
ГГ1 = Цг + Пцг.
Точка Г1 – центр грудей.
Горловина пілочки
Для визначення положення вершини горловини пілочки верхньої частини напівзаносу проводимо вертикаль на відстані, що дорівнює ширині горловини спинки АА1. На цій прямій з точки Т6 робимо засічку радіусом, що дорівнює відстані Т6Г1А3:
Т6Г1А3 = ДтпІ + [ДтсІ – (ДтсІфакт – Пдтс – Уп спинки)] + Пдтп + Уп пілочки,
де ДтсІфакт – відстань від перпендикуляру, проведеного в точці Т1 до прямої УТ1, до вершини горловини спинки А2 на кресленику. Цю величину вимірюємо паралельно середньої лінії спинки на відстані, що дорівнює ширині горловини спинки. У виробах прямого силуету з розрізною спинкою та у виробах всіх силуетів з нерозрізною спинкою, виміряну на кресленику величину ДтсІфакт зменшуємо на величину збільшення висоти основи горловини спинки А01А02 або А0А02.
Точка А3 – вершина горловини пілочки. З точки А3 опускаємо перпендикуляр на лінію напівзаносу – точка А4. Глибина горловини пілочки А4А5 = 0,45Сш.
Оформлюємо лінію горловини полочки. Для цього з точок А3 і А5 радіусом А4А5 проводимо праворуч від точки А3 дуги. З точки перетину цих дуг тим же радіусом проводимо лінію горловини пілочки А3А5.
Лінія плеча пілочки
Для визначення розташування плечової точки пілочки на вертикалі А3 робимо засічку радіусом, що дорівнює відстані Т6Г1А31:
Т6Г1А31 = ДтпІ + Пдтп + Уп пілочки.
Від точки А31 вниз по вертикалі відкладаємо відрізок А31А30:
А31А30 = (Втош – Впт) + (Пдтп – Ппп) – 1,5,
де 1,5 – переведення плечової лінії вбік спинки (за моделлю).
Від точки А30 ліворуч проводимо горизонталь. З точки А31 на цій горизонталі робимо засічку радіусом, що дорівнює виміру Шп і позначаємо положення точки П3.
З’єднуємо прямою лінією точки П3 та А3 – плечова лінія пілочки при закритій нагрудній виточці.
Нагрудна виточка
Від точки А3 ліворуч по лінії плеча відкладаємо відрізок А3А6, що дорівнює (1/4 ÷ 1/3) довжини плечової лінії в готовому виробі.
Точку А6 з’єднуємо прямою лінією з точкою Г1 – правий бік нагрудної виточки.
Від точки Г1 вгору по прямій Г1А6 відкладаємо відрізок Г1Г2:
Г1Г2 = Вг – Впрп.
З точки Г1 радіусом, що дорівнює Г1Г2, ліворуч від точки Г2 проводимо дугу і відкладаємо на ній по хорді відрізок Г2Г21:
Г2Г21 = (СгІІ – СгІ) – 0,5.
Через точки Г1 і Г21 проводимо пряму лінію. Зрівнюємо боки виточки. Для цього з точки Г1 радіусом, що дорівнює Г1А6 , ліворуч від точки А6 проводимо дугу, перетин з прямою Г1Г21 позначаємо точкою А7.
Для визначення розташування плечової точки пілочки при розкритій нагрудній виточці з точки А7 проводимо дугу радіусом, що дорівнює довжині відрізка А6П3, другу дугу, що перетинається з першою, проводимо з точки Г1 радіусом, що дорівнює Г1П3. Точка перетину дуг – точка П4 – знайдена плечова точка пілочки. З’єднуємо прямою лінією точки П4 та А7.
Лінія плеча спинки
Для визначення розташування плечової точки спинки від точки Т вгору відкладаємо відрізок ТП0:
ТП0 = (Вшт – Влт) + Пдтс – 1,5 + Уп,
де 1,5 см – переведення плечової лінії вбік спинки (за моделлю).
У виробах з нерозрізною спинкою усіх силуетів і з розрізною спинкою прямого силуету відрізок ТП0 збільшуємо на величину підвищення точки основи горловини спинки (А01А02, А0А02).
У точці П0 праворуч встановлюємо перпендикуляр до подовження прямої УТ1. З точки А2 на цьому перпендикулярі робимо засічку радіусом, що дорівнює А3П3 (з кресленика пілочки) і одержуємо точку П. З’єднуємо прямою лінією точки А2 і П.
Для створення опуклості на ділянці лопатки на кресленику конструкції проектуємо виточку або спрасування по плечовій лінії. Величина припуска на спрасування дорівнює 0,7÷1,2 см, величина виточки – 2,0÷3,5 см. Відкладаємо цю величину від точки П праворуч на продовженні плечової лінії – точка П1.
Лінія пройми
Для визначення положення лінії глибини пройми виробу позначаємо допоміжну точку П5. Точка П5 знаходиться на вертикалі вище точки Т2 на 25,0÷30,0 см. Праворуч від точки П5 проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю Т3 в точці П6. Оформлюємо плавними кривими відрізок пройми між точками П1 і П5, а також П4 і П6. Вимірюємо довжини цих відрізків і визначаємо поглиблення пройми ∆l:
∆ l = 0,5(П1П5 – П4П6).
Знаючи цю величину визначаємо глибину пройми виробу:
П1П5Г5 = 0,56Дпр – 0,5Шпр +∆ l.
Від точки Г5 праворуч проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю, що визначає ширину пілочки, в точці Г6. Г5Г6 – лінія глибина пройми.
Допоміжні точки для оформлення лінії пройми пілочки і спинки:
точка дотику лінії глибини пройми – точка Г8:
Г5Г8 = 0,5Шпр + 1,0;
допоміжна точка 1 на бісектрисі кута Г5:
Г51 = 0,15Шпр + 1,5;
допоміжна точка 2 на бісектрисі кута Г6:
Г62 = 0,15Шпр;
точка дотику пройми пілочки до вертикалі Г6 – точка П7:
Г6П7 = 5,5÷6,0 см.
З’єднуємо прямою лінією точки П4 і П7. На середині цього відрізка в точці 3 праворуч встановлюємо перпендикуляр, що дорівнює 0,5÷0,8 см – точка 4.
Оформлюємо пройму спинки і пілочки через точки П1, Г8, 2, П7, 4 та П4.
Після побудови лінії пройми вимірюємо її довжину і отриману величину порівнюємо з розрахованою, що визначається за формулою:
Дпр = Док/(1 + Н) – дивись п. 1.1.
Допустиме відхилення фактичної довжини пройми від розрахункової ±0,5 см.
Припуск на спрасування пройми спинки відкладаємо вгору від точки П1 по дузі А2П1 – точка П8:
П1П8
= 0,5
0,8
см.
З’єднуємо прямою лінією точки А2 і П8 – лінія плеча спинки у випадках, коли по плечовій лінії спинки передбачено спрасування.
Плечова виточка
Якщо у виробі передбачено плечову виточку, то плечову лінію спинки оформлюємо таким чином (рис. 3).
Виточку намічаємо від точки А2 на відстані (1/4 1/3) довжини плечової лінії виробу в готовому виді – точка а1.
Від точки а1 по плечовій лінії відкладаємо величину розхилу виточки – точка а2:
а1а2 = 2,0÷3,5 см.
Вершина виточки спрямована на точку И, розміщену на горизонталі У на відстані 0,4Шс від середньої лінії спинки. Середину відрізка а1а2 з’єднуємо прямою лінією з точкою И. На цій прямій позначаємо нижній кінець виточки – точка И1. Довжина виточки дорівнює 7,0 8,0 см.
З нижнього кінця виточки проводимо дугу вгору радіусом, рівним відстані И1П1(И1П8). Другу дугу проводимо з точки А2 радіусом А2П. Перетин цих дуг позначаємо точкою П81, з’єднуємо прямою лінією з точкою А2 – плечова лінія спинки при закритій виточці. З точки А2 на цій прямій робимо засічку радіусом А2а1 і отриману точку з’єднуємо прямою лінією з точкою И1. Проводимо правий бік виточки через точки И1 і а2 і зрівнюємо його з лівим. Верхній кінець правого боку виточки з’єднуємо прямою лінією з точкою П1(П8).
Бічна лінія
Положення вершини бічної лінії на лінії глибини пройми встановлюємо на ділянці Г5Г8 (див. рис. 1).
Для визначення положення вершини бічної лінії праворуч від точки Г5 відкладаємо 4,0 см – точка Г10. Ця величина може змінюватися залежно від положення бічної лінії.
Через отриману точку вгору і вниз проводимо вертикальну лінію. Точки перетину цієї вертикалі з лінією пройми позначаємо Г11 – вершина бічної лінії спинки, з горизонталлю Т – точка Т8.
Ширина спинки по лінії стегон:
С1С3 = Т1Т8.
Відповідно до моделі ширина спинки по лінії стегон може бути збільшена на 0,5–1,0 см порівняно з шириною спинки по лінії талії.
Ширину пілочки по лінії стегон визначаємо виходячи з прибавки на вільне облягання по лінії стегон:
С2С6 = (Сб + Пб) – С1С3,
де С1С3 – ширина спинки по лінії стегон.
З’єднуємо прямою лінією точки Г10 і С6. Т11 – точка перетину цієї прямої з лінією талії. Г10С6 – напрямок бічної лінії пілочки.
Зрівнюємо бічну лінію пілочки вище лінії талії по бічній лінії спинки, одержуємо точку П3.
Оформлюємо лінію пройми від точки Г13, плавно викреслюючи до первинної лінії пройми.
Виточки по лінії талії
Для визначення положення бічних ліній спинки та пілочки на лінії талії у виробах напівприлеглого і прилеглого силуетів знаходимо різницю між шириною виробу по лінії талії (Т1Т8 + Т11Т04) та напівобхватом талії з прибавкою на вільне облягання по талії. Ця різниця є сумою розхилів виточок – ΣВ:
ΣВ = (Т1Т8 + Т11Т04) – (Ст + Пт),
де Т1Т8 – вимірюємо з кресленика спинки,
Т11Т04 – вимірюємо з кресленика пілочки.
Суму розхилів виточок по лінії талії розподіляють між виточкою на спинці, розхилами бічних ліній спинки і пілочки, бічної і передньої виточок на пілочці.
Положення виточок на спинці на лінії талії визначає відрізок Т1Т13:
Т1Т13 = 0,4Аа.
Залежно від моделі положення виточки може бути змінене.
Величина розхилу виточки на спинці дорівнює 0,15 ΣВ. Розхил виточки відкладаємо симетрично точці Т13 по лінії талії.
Через точку Т13 проводимо осьову лінію виточки перпендикулярно лінії талії та відкладаємо на ній довжину виточки, яку визначаємо по моделі.
Прогин бічної лінії спинки – Т8Т9 і пілочки Т11Т12 на лінії талії:
Т8Т9 = Т11Т12 = 0,2 ΣВ.
Величини прогинів Т8Т9 і Т11Т12 відкладаємо відповідно ліворуч і праворуч від точок Т8 і Т11 по лінії талії.
З’єднуємо прямими лініями точку Т9 з точками Г11 і С3 – бічна лінія спинки, точку Т12 з точками Г13 та С6 – бічна лінія пілочки. Вище за лінію талії бічні лінії оформлюємо плавною увігнутою лінією.
Бічні лінії спинки і пілочки на ділянці ТС оформлюємо опуклими. Величина опуклості дорівнює 0,5 1,0 см на відстані 1/3 довжини відрізків Т9С3 і Т12С6 від лінії талії.
Розташування бічних ліній спинки та пілочки на лінії низу визначаємо за допомогою додаткової лінії, що розміщена на відстані 10,0 см нижче лінії стегон. Від точки С3 вниз по вертикалі відкладаємо відрізок С3С7:
С3С7 = 10,0 см.
Від точки С7 праворуч проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю, що проведена з точки С6 позначаємо точку С8.
Від точок С7 і С8 відповідно праворуч і ліворуч по горизонталі відкладаємо відрізки С7С9 і С8С10, величини яких визначаємо розширення виробу по низу, що залежать від моделі:
С7С9 = С8С10 = 0÷1,0 см.
З’єднуємо прямою лінією точки С3 і С9, продовжуючи її до перетину з лінією низу в точці Н1.
Лінія низу
Для знаходження положення нижнього кінця бічної лінії пілочки з’єднуємо прямою лінією точки С6 і С10. Зрівнюємо бічну лінію пілочки нижче лінії талії по бічній лінії спинки і позначаємо точку Н2.
При виготовленні лекал перевіряють, щоб конфігурації бічних ліній спинки і пілочки були однаковими.
Нижній кінець пілочки на лінії напівзаносу – точка Н5:
Т04Н5 = Т1Н + 1,5 + Уп.
Відрізок ТН взято без припуску на упрацювання, оскільки на ділянці Т04Н5 передбачають свій припуск.
З’єднуємо прямою лінією точки Н2 і Н5. Лінію низу пілочки оформлюємо опуклою. Величина опуклості на середині відрізку Н2Н5 дорівнює 0,4÷0,7 см
У виробах прямого силуету ширину спинки по лінії низу рекомендується обирати рівною ширині спинки під проймою, тобто бічна лінія спинки спрямована по вертикалі від точки Г11 (рис. 4). Ширину пілочки по лінії стегон рекомендується робити більшу ніж під проймою пілочки (у готовому виді) на 1,0 2,0 см
У виробах прямого силуету з невеликими прибавками на вільне облягання по лінії грудей ширина виробу по лінії стегон може виявитися менше величини Сб + 2,0 см. В цьому випадку ширину виробу по лінії стегон збільшуємо до вказаної величини і бічну лінію проводимо від точок Г11 та Г13 через нові точки на лінії стегон.
Лінія кишені
Розташування лінії кишені визначаємо відрізком Т3К або по моделі (див. рис. 1):
Т3К = Дтс/4 – 5,0 – для сукні;
Т3К = Дтс/4 – 4,0 – для пальта.
Лінію входу в кишеню проводимо через точку К горизонтально. Довжину входу в кишеню – К4К41 беремо по моделі або визначаємо за розрахунком:
К4К41 = 0,15СгII + 7,0 – для сукні;
К4К41 = 0,15СгII + 8,0 – для пальта.
Від точки К ліворуч по лінії прорізу кишені відкладаємо 1/4К4К41 і позначаємо точку К41, праворуч – 3/4 тієї ж величини, позначаємо точку К4.
Якщо у виробі передбачено на пілочці дві виточки – бічна і передня, їх розхили дорівнюють:
бічна – 0,15ΣВ;
передня
– 0,2ΣВ
.
Довжину виточок визначаємо по моделі. У виробах з поперечними бічними кишенями довжину виточок, що розміщені нижче лінії талії, визначає положення прорізу бічної кишені. В цьому випадку нижній кінець передньої виточки розташовуємо на відстані не менше 0,5 см ліворуч від переднього кінця кишені. Осьову лінію передньої виточки розташовуємо по вертикалі. Осьова лінія бічної виточки проходить по вертикалі Т3. Бічна виточка може бути зміщена на відстань до 3,0 см ліворуч від точки Т3.
При оформленні виточок відповідно до напряму моди величина максимального розхилу виточок може розташовуватися вище за лінію талії, що визначена виміром Дтс.
