1.2 Побудова кресленИка деталей конструкції

Всі кресленики конструкції плечових виробів будуємо без припусків на шви, підгин низу.

Основа плечових виробів для жінок малих розмірів (44 – 52) всіх повнотних груп

У лівому куті листа на відстані 5,0 ÷ 6,0 см від лівого краю і 50,0 ÷ 60,0 см від верхнього краю позначаємо точку Т – положення лінії талії. Через точку Т вгору і вниз проводимо вертикальну лінію (рис. 1).

Лінія середини спинки

Вгору по вертикалі від точки Т відкладаємо відрізок ТА₀:

ТА₀ = Дтс + Пдтс + Уп.

Вниз по вертикалі від А₀ відкладаємо відрізок А₀У – початок скосу середньої лінії спинки:

А₀У = 0,3Дтс.

Від точки Т вниз по вертикалі відкладаємо відрізок ТС – положення лінії стегон:

ТС = 0,5Дтс.

Від точок А₀, У, Т та С праворуч проводимо горизонтальні лінії.

Величина прогину середньої лінії спинки на лінії талії у виробах з розрізною спинкою прилеглого і напівприлеглего силуетів – ТТ₁ (рис. 2, а):

ТТ₁ = 2,6 см.

Точку Т₁ з’єднуємо прямою лінією з точкою У. Нижче лінії талії середня лінія спинки спрямована по вертикалі. Точку перетину середньої лінії спинки з лінією стегон позначаємо С₁.

Від точки У вниз по вертикалі відкладаємо відрізок УУ_1, що дорівнює А₀У:

УУ₁ = А₀У.

Від точки У₁ праворуч проводимо горизонталь до перетину з середньою лінією спинки в точці У₂. Величина відведення середньої лінії спинки в точці А₀:

А₀А₀₁ = Пк – ГтІ – У₁У₂.

З’єднуємо прямою лінією точки А₀₁ та У. А₀₁УТ₁ – середня лінія розрізної спинки вище лінії талії у виробах прилеглого та напівприлеглого силуетів. На рівні точки У середню лінію спинки оформлюємо плавною кривою. Величина відведення від точки У дорівнює 0,3÷0,5 см.

Силует прямий, спинка розрізна

У виробах з розрізною спинкою прямого силуету середню лінію спинки будуємо таким чином (рис. 2, б).

Від точки Т праворуч по горизонталі відкладаємо відрізок ТТ₁:

ТТ₁ = 2,6 см.

Точку Т₁ з’єднуємо прямою лінією з точкою У.

Величина відведення середньої лінії спинки в точці А₀:

А₀А₀₁ = Пк – ГтІ – 1,0.

З’єднуємо прямою лінією точки А₀₁ та У. Підвищення точки основи горловини спинки:

А₀₁А₀₂ = 0,7 см.

А₀₂УТС – середня лінія спинки у виробах прямого силуету з розрізною спинкою. На рівні точки У середню лінію спинки оформлюємо плавною кривою. Величина відведення від точки У дорівнює 0,3÷0,5 см.

Всі силуети, спинка нерозрізна

У виробах з нерозрізною спинкою всіх силуетів середню лінію спинки будуємо таким чином (рис. 2, в).

Від точки Т праворуч по горизонталі відкладаємо відрізок ТТ₁:

ТТ₁ = 2,6 см.

Точка Т₁ з’єднуємо прямою лінією з точкою У.

Підвищення точки основи горловини спинки:

А₀А₀₂ = 0,9 см.

Середня лінія спинки розташована по вертикалі від точки А₀₂. Від точки А₀₁(А₀₂) вгору на подовженні прямої УА₀₁(УА₀₂) відкладаємо відрізок А₀₁А(А₀₂А):

А₀₁А(А₀₂А) = Ппгс.

Довжину виробу відкладаємо по середній лінії спинки, одержуємо точку Н (див. рис. 1). Довжину виробу визначаємо за моделлю або за шкалою довжин виробів:

АН = Двир + Уп.

Від точки А₀ праворуч по горизонталі відкладаємо ширину спинки А₀а – визначену з попередніх розрахунків:

А₀а = Шсп (див. п. 1.1).

Від точки а вниз проводимо вертикаль до перетину з лінією талії в точці Т₂.

Горловина спинки

Горловину спинки будуємо на перпендикулярі в точці А до відрізка АУ; у виробах з нерозрізною спинкою, коли величина відведення середньої лінії спинки А₀А₀₁ дорівнює нулю – на горизонталі А.

Ширина горловини спинки АА₁ дорівнює:

АА₁ = Сш/3 + Пшгс.

Висоту горловини спинки АА₁ відкладаємо вгору від точки А₁ по перпендикуляру до лінії ширини горловини спинки:

А₁А₂ = 0,15Сш + Пвгс.

Лінію горловини спинки оформлюємо плавною кривою між точками А і А₂.

Побудова кресленика пілочки

Від точки Т₂ праворуч по горизонталі відкладаємо послідовно відрізок Т₂Т₃, що дорівнює ширині пройми (Шпр), та відрізок Т₃Т₀₄, що дорівнює ширині пілочки (Шпіл). Величини цих відрізків беремо із попередніх розрахунків (див. п. 1.1).

Через точки Т₃ та Т₀₄ проводимо вертикалі. Вертикаль через точку Т₀₄ – лінія напівзаносу.

По лінії напівзаносу вниз від точки Т₀₄ відкладаємо відрізок, що визначає розміщення лінії стегон:

Т₀₄С₂ = ТС = 0,5Дтс.

Від точки Т₀₄ ліворуч по горизонталі відкладаємо відрізок Т₀₄Т₆:

Т₀₄Т₆ = Цг + Пцг.

Від точки Т₀₄ вгору по вертикалі відкладаємо відрізок Т₀₄Г, що визначає розміщення центру грудей :

Т₀₄Г = (Дтп – Вг) + 0,5Пдтп + Уп.

Від точки Г ліворуч проводимо горизонталь і відкладаємо на ній відрізок ГГ₁:

ГГ₁ = Цг + Пцг.

Точка Г₁ – центр грудей.

Горловина пілочки

Для визначення положення вершини горловини пілочки верхньої частини напівзаносу проводимо вертикаль на відстані, що дорівнює ширині горловини спинки АА₁. На цій прямій з точки Т₆ робимо засічку радіусом, що дорівнює відстані Т₆Г₁А₃:

Т₆Г₁А₃ = ДтпІ + [ДтсІ – (ДтсІ_факт – Пдтс – Уп спинки)] + Пдтп + Уп пілочки,

де ДтсІ_факт – відстань від перпендикуляру, проведеного в точці Т₁ до прямої УТ₁, до вершини горловини спинки А₂ на кресленику. Цю величину вимірюємо паралельно середньої лінії спинки на відстані, що дорівнює ширині горловини спинки. У виробах прямого силуету з розрізною спинкою та у виробах всіх силуетів з нерозрізною спинкою, виміряну на кресленику величину ДтсІ_факт зменшуємо на величину збільшення висоти основи горловини спинки А₀₁А₀₂ або А₀А₀₂.

Точка А₃ – вершина горловини пілочки. З точки А₃ опускаємо перпендикуляр на лінію напівзаносу – точка А₄. Глибина горловини пілочки А₄А₅ = 0,45Сш.

Оформлюємо лінію горловини полочки. Для цього з точок А₃ і А₅ радіусом А₄А₅ проводимо праворуч від точки А₃ дуги. З точки перетину цих дуг тим же радіусом проводимо лінію горловини пілочки А₃А₅.

Лінія плеча пілочки

Для визначення розташування плечової точки пілочки на вертикалі А₃ робимо засічку радіусом, що дорівнює відстані Т₆Г₁А₃₁:

Т₆Г₁А₃₁ = ДтпІ + Пдтп + Уп пілочки.

Від точки А₃₁ вниз по вертикалі відкладаємо відрізок А₃₁А₃₀:

А₃₁А₃₀ = (Втош – Впт) + (Пдтп – Ппп) – 1,5,

де 1,5 – переведення плечової лінії вбік спинки (за моделлю).

Від точки А₃₀ ліворуч проводимо горизонталь. З точки А₃₁ на цій горизонталі робимо засічку радіусом, що дорівнює виміру Шп і позначаємо положення точки П₃.

З’єднуємо прямою лінією точки П₃ та А₃ – плечова лінія пілочки при закритій нагрудній виточці.

Нагрудна виточка

Від точки А₃ ліворуч по лінії плеча відкладаємо відрізок А₃А₆, що дорівнює (1/4 ÷ 1/3) довжини плечової лінії в готовому виробі.

Точку А₆ з’єднуємо прямою лінією з точкою Г₁ – правий бік нагрудної виточки.

Від точки Г₁ вгору по прямій Г₁А₆ відкладаємо відрізок Г₁Г₂:

Г₁Г₂ = Вг – Впрп.

З точки Г₁ радіусом, що дорівнює Г₁Г₂, ліворуч від точки Г₂ проводимо дугу і відкладаємо на ній по хорді відрізок Г₂Г₂₁:

Г₂Г₂₁ = (Сг_ІІ – Сг_І) – 0,5.

Через точки Г₁ і Г₂₁ проводимо пряму лінію. Зрівнюємо боки виточки. Для цього з точки Г₁ радіусом, що дорівнює Г₁А_{6 ,} ліворуч від точки А₆ проводимо дугу, перетин з прямою Г₁Г₂₁ позначаємо точкою А₇.

Для визначення розташування плечової точки пілочки при розкритій нагрудній виточці з точки А₇ проводимо дугу радіусом, що дорівнює довжині відрізка А₆П₃, другу дугу, що перетинається з першою, проводимо з точки Г₁ радіусом, що дорівнює Г₁П₃. Точка перетину дуг – точка П₄ – знайдена плечова точка пілочки. З’єднуємо прямою лінією точки П₄ та А₇.

Лінія плеча спинки

Для визначення розташування плечової точки спинки від точки Т вгору відкладаємо відрізок ТП₀:

ТП₀ = (Вшт – Влт) + Пдтс – 1,5 + Уп,

де 1,5 см – переведення плечової лінії вбік спинки (за моделлю).

У виробах з нерозрізною спинкою усіх силуетів і з розрізною спинкою прямого силуету відрізок ТП₀ збільшуємо на величину підвищення точки основи горловини спинки (А₀₁А₀₂, А₀А₀₂).

У точці П₀ праворуч встановлюємо перпендикуляр до подовження прямої УТ₁. З точки А₂ на цьому перпендикулярі робимо засічку радіусом, що дорівнює А₃П₃ (з кресленика пілочки) і одержуємо точку П. З’єднуємо прямою лінією точки А₂ і П.

Для створення опуклості на ділянці лопатки на кресленику конструкції проектуємо виточку або спрасування по плечовій лінії. Величина припуска на спрасування дорівнює 0,7÷1,2 см, величина виточки – 2,0÷3,5 см. Відкладаємо цю величину від точки П праворуч на продовженні плечової лінії – точка П₁.

Лінія пройми

Для визначення положення лінії глибини пройми виробу позначаємо допоміжну точку П₅. Точка П₅ знаходиться на вертикалі вище точки Т₂ на 25,0÷30,0 см. Праворуч від точки П₅ проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю Т₃ в точці П₆. Оформлюємо плавними кривими відрізок пройми між точками П₁ і П₅, а також П₄ і П₆. Вимірюємо довжини цих відрізків і визначаємо поглиблення пройми ∆l:

∆ l = 0,5(П₁П₅ – П₄П₆).

Знаючи цю величину визначаємо глибину пройми виробу:

П₁П₅Г₅ = 0,56Дпр – 0,5Шпр +∆ l.

Від точки Г₅ праворуч проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю, що визначає ширину пілочки, в точці Г₆. Г₅Г₆ – лінія глибина пройми.

Допоміжні точки для оформлення лінії пройми пілочки і спинки:

точка дотику лінії глибини пройми – точка Г₈:

Г₅Г₈ = 0,5Шпр + 1,0;

допоміжна точка 1 на бісектрисі кута Г₅:

Г₅1 = 0,15Шпр + 1,5;

допоміжна точка 2 на бісектрисі кута Г₆:

Г₆2 = 0,15Шпр;

точка дотику пройми пілочки до вертикалі Г₆ – точка П₇:

Г₆П₇ = 5,5÷6,0 см.

З’єднуємо прямою лінією точки П₄ і П₇. На середині цього відрізка в точці 3 праворуч встановлюємо перпендикуляр, що дорівнює 0,5÷0,8 см – точка 4.

Оформлюємо пройму спинки і пілочки через точки П₁, Г₈, 2, П₇, 4 та П₄.

Після побудови лінії пройми вимірюємо її довжину і отриману величину порівнюємо з розрахованою, що визначається за формулою:

Дпр = Док/(1 + Н) – дивись п. 1.1.

Допустиме відхилення фактичної довжини пройми від розрахункової ±0,5 см.

Припуск на спрасування пройми спинки відкладаємо вгору від точки П₁ по дузі А₂П₁ – точка П₈:

П₁П₈ = 0,5 0,8 см.

З’єднуємо прямою лінією точки А₂ і П₈ – лінія плеча спинки у випадках, коли по плечовій лінії спинки передбачено спрасування.

Плечова виточка

Якщо у виробі передбачено плечову виточку, то плечову лінію спинки оформлюємо таким чином (рис. 3).

Виточку намічаємо від точки А₂ на відстані (1/4 1/3) довжини плечової лінії виробу в готовому виді – точка а₁.

Від точки а₁ по плечовій лінії відкладаємо величину розхилу виточки – точка а₂:

а₁а₂ = 2,0÷3,5 см.

Вершина виточки спрямована на точку И, розміщену на горизонталі У на відстані 0,4Шс від середньої лінії спинки. Середину відрізка а₁а₂ з’єднуємо прямою лінією з точкою И. На цій прямій позначаємо нижній кінець виточки – точка И₁. Довжина виточки дорівнює 7,0 8,0 см.

З нижнього кінця виточки проводимо дугу вгору радіусом, рівним відстані И₁П₁(И₁П₈). Другу дугу проводимо з точки А₂ радіусом А₂П. Перетин цих дуг позначаємо точкою П_81, з’єднуємо прямою лінією з точкою А₂ – плечова лінія спинки при закритій виточці. З точки А₂ на цій прямій робимо засічку радіусом А₂а₁ і отриману точку з’єднуємо прямою лінією з точкою И₁. Проводимо правий бік виточки через точки И₁ і а₂ і зрівнюємо його з лівим. Верхній кінець правого боку виточки з’єднуємо прямою лінією з точкою П₁(П₈).

Бічна лінія

Положення вершини бічної лінії на лінії глибини пройми встановлюємо на ділянці Г₅Г₈ (див. рис. 1).

Для визначення положення вершини бічної лінії праворуч від точки Г₅ відкладаємо 4,0 см – точка Г₁₀. Ця величина може змінюватися залежно від положення бічної лінії.

Через отриману точку вгору і вниз проводимо вертикальну лінію. Точки перетину цієї вертикалі з лінією пройми позначаємо Г₁₁ – вершина бічної лінії спинки, з горизонталлю Т – точка Т₈.

Ширина спинки по лінії стегон:

С₁С₃ = Т₁Т₈.

Відповідно до моделі ширина спинки по лінії стегон може бути збільшена на 0,5–1,0 см порівняно з шириною спинки по лінії талії.

Ширину пілочки по лінії стегон визначаємо виходячи з прибавки на вільне облягання по лінії стегон:

С₂С₆ = (Сб + Пб) – С₁С₃,

де С₁С₃ – ширина спинки по лінії стегон.

З’єднуємо прямою лінією точки Г₁₀ і С₆. Т₁₁ – точка перетину цієї прямої з лінією талії. Г₁₀С₆ – напрямок бічної лінії пілочки.

Зрівнюємо бічну лінію пілочки вище лінії талії по бічній лінії спинки, одержуємо точку П₃.

Оформлюємо лінію пройми від точки Г₁₃, плавно викреслюючи до первинної лінії пройми.

Виточки по лінії талії

Для визначення положення бічних ліній спинки та пілочки на лінії талії у виробах напівприлеглого і прилеглого силуетів знаходимо різницю між шириною виробу по лінії талії (Т₁Т₈ + Т₁₁Т₀₄) та напівобхватом талії з прибавкою на вільне облягання по талії. Ця різниця є сумою розхилів виточок – ΣВ:

ΣВ = (Т₁Т₈ + Т₁₁Т₀₄) – (Ст + Пт),

де Т₁Т₈ – вимірюємо з кресленика спинки,

Т₁₁Т₀₄ – вимірюємо з кресленика пілочки.

Суму розхилів виточок по лінії талії розподіляють між виточкою на спинці, розхилами бічних ліній спинки і пілочки, бічної і передньої виточок на пілочці.

Положення виточок на спинці на лінії талії визначає відрізок Т₁Т₁₃:

Т₁Т₁₃ = 0,4Аа.

Залежно від моделі положення виточки може бути змінене.

Величина розхилу виточки на спинці дорівнює 0,15 ΣВ. Розхил виточки відкладаємо симетрично точці Т₁₃ по лінії талії.

Через точку Т₁₃ проводимо осьову лінію виточки перпендикулярно лінії талії та відкладаємо на ній довжину виточки, яку визначаємо по моделі.

Прогин бічної лінії спинки – Т₈Т₉ і пілочки Т₁₁Т₁₂ на лінії талії:

Т₈Т₉ = Т₁₁Т₁₂ = 0,2 ΣВ.

Величини прогинів Т₈Т₉ і Т₁₁Т₁₂ відкладаємо відповідно ліворуч і праворуч від точок Т₈ і Т₁₁ по лінії талії.

З’єднуємо прямими лініями точку Т₉ з точками Г₁₁ і С₃ – бічна лінія спинки, точку Т₁₂ з точками Г₁₃ та С₆ – бічна лінія пілочки. Вище за лінію талії бічні лінії оформлюємо плавною увігнутою лінією.

Бічні лінії спинки і пілочки на ділянці ТС оформлюємо опуклими. Величина опуклості дорівнює 0,5 1,0 см на відстані 1/3 довжини відрізків Т₉С₃ і Т₁₂С₆ від лінії талії.

Розташування бічних ліній спинки та пілочки на лінії низу визначаємо за допомогою додаткової лінії, що розміщена на відстані 10,0 см нижче лінії стегон. Від точки С₃ вниз по вертикалі відкладаємо відрізок С₃С₇:

С₃С₇ = 10,0 см.

Від точки С₇ праворуч проводимо горизонталь до перетину з вертикаллю, що проведена з точки С₆ позначаємо точку С₈.

Від точок С₇ і С₈ відповідно праворуч і ліворуч по горизонталі відкладаємо відрізки С₇С₉ і С₈С₁₀, величини яких визначаємо розширення виробу по низу, що залежать від моделі:

С₇С₉ = С₈С₁₀ = 0÷1,0 см.

З’єднуємо прямою лінією точки С₃ і С₉, продовжуючи її до перетину з лінією низу в точці Н₁.

Лінія низу

Для знаходження положення нижнього кінця бічної лінії пілочки з’єднуємо прямою лінією точки С₆ і С₁₀. Зрівнюємо бічну лінію пілочки нижче лінії талії по бічній лінії спинки і позначаємо точку Н₂.

При виготовленні лекал перевіряють, щоб конфігурації бічних ліній спинки і пілочки були однаковими.

Нижній кінець пілочки на лінії напівзаносу – точка Н₅:

Т₀₄Н₅ = Т₁Н + 1,5 + Уп.

Відрізок ТН взято без припуску на упрацювання, оскільки на ділянці Т₀₄Н₅ передбачають свій припуск.

З’єднуємо прямою лінією точки Н₂ і Н₅. Лінію низу пілочки оформлюємо опуклою. Величина опуклості на середині відрізку Н₂Н₅ дорівнює 0,4÷0,7 см

У виробах прямого силуету ширину спинки по лінії низу рекомендується обирати рівною ширині спинки під проймою, тобто бічна лінія спинки спрямована по вертикалі від точки Г₁₁ (рис. 4). Ширину пілочки по лінії стегон рекомендується робити більшу ніж під проймою пілочки (у готовому виді) на 1,0 2,0 см

У виробах прямого силуету з невеликими прибавками на вільне облягання по лінії грудей ширина виробу по лінії стегон може виявитися менше величини Сб + 2,0 см. В цьому випадку ширину виробу по лінії стегон збільшуємо до вказаної величини і бічну лінію проводимо від точок Г₁₁ та Г₁₃ через нові точки на лінії стегон.

Лінія кишені

Розташування лінії кишені визначаємо відрізком Т₃К або по моделі (див. рис. 1):

Т₃К = Дтс/4 – 5,0 – для сукні;

Т₃К = Дтс/4 – 4,0 – для пальта.

Лінію входу в кишеню проводимо через точку К горизонтально. Довжину входу в кишеню – К₄К₄₁ беремо по моделі або визначаємо за розрахунком:

К₄К₄₁ = 0,15СгII + 7,0 – для сукні;

К₄К₄₁ = 0,15СгII + 8,0 – для пальта.

Від точки К ліворуч по лінії прорізу кишені відкладаємо 1/4К₄К₄₁ і позначаємо точку К₄₁, праворуч – 3/4 тієї ж величини, позначаємо точку К₄.

Якщо у виробі передбачено на пілочці дві виточки – бічна і передня, їх розхили дорівнюють:

бічна – 0,15ΣВ;

передня – 0,2ΣВ .

Довжину виточок визначаємо по моделі. У виробах з поперечними бічними кишенями довжину виточок, що розміщені нижче лінії талії, визначає положення прорізу бічної кишені. В цьому випадку нижній кінець передньої виточки розташовуємо на відстані не менше 0,5 см ліворуч від переднього кінця кишені. Осьову лінію передньої виточки розташовуємо по вертикалі. Осьова лінія бічної виточки проходить по вертикалі Т₃. Бічна виточка може бути зміщена на відстань до 3,0 см ліворуч від точки Т₃.

При оформленні виточок відповідно до напряму моди величина максимального розхилу виточок може розташовуватися вище за лінію талії, що визначена виміром Дтс.