Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика ЦНДІШП побудови БК жіночого верхнього...docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
534 Кб
Скачать
☆

1.3 Побудова креслеників рукавів Двошовний рукав

Проводимо дві взаємноперпендикулярні лінії з перетином у точці О (рис. 12). Вниз від точки О відкладаємо ОР – висоту оката рукава:

ОР = Вок = Впр(1 + Н) + Пвок.

Положення лінії ліктя позначаємо точкою Л:

ОЛ = Дрлок + Пвок + Ппл + Уп.

Положення лінії низу – точка Н:

ЛН = Дрлок – 1,5 + Уп.

Вільний член 1,5 см враховує подовження рукава за рахунок скосу низу рукава.

Довжину рукава обирають за шкалою довжин виробів і рукавів або по моделі.

Через точки Р, Л і Н проводимо горизонталі. По горизонталі О ліворуч відкладаємо відрізок ОО1:

ОО1 = 0,5Шрук.

Шрук беремо з попередніх розрахунків (див. п. 1.1).

Від точки О1 вниз проводимо вертикаль до перетину з горизонталлю Р в точці Рл.

Від точки О ліворуч по горизонталі відкладаємо 2,0 см – точка О2. Відмічаємо середину відрізку О1О2 на горизонталі О – точка О3.

Відрізки О1О3 та О3О2 ділимо навпіл, одержуємо відповідно точки О4 та О5.

Від точки О3 вниз проводимо вертикаль до перетину з горизонталлю Р в точці Р1. Допоміжна точка О6 на вертикалі О3Р1:

Р1О6 = (Вок – Пвок)/2 .

Точка дотику оката рукава з горизонталлю Р – точка Р2:

РР2 = 0,5Шпр.

Від точки Рл ліворуч по горизонталі відкладаємо відрізок РлР3:

РлР3 = РлР2.

З’єднуємо прямою лінією точки Р3 і О4. На перетині цієї прямої з вертикаллю О1Рл ставимо точку Р4. Через точки Р4 і О6 проводимо пряму до перетину з вертикаллю ОР в точці Р5. З’єднуємо прямою лінією точки О5 і Р5. На середині цього відрізку ставимо точку О7. По перпендикуляру в точці О7 відкладаємо відрізок О7О8:

О7О8 = 0,2÷0,4 см.

Оформлюємо верхню частину оката рукава через точки Р4, О3, О8, Р5.

З’єднуємо прямою лінією точки Р4 та Р2. На середині цього відрізку відмічаємо точку О9. По перпендикуляру в точці О9 відкладаємо 1,5÷2,0 см – точка О10.

Оформлюємо нижню частину оката рукава через точки Р4, О10, Р2, Р5

Прогин по передньому перекату рукава – ЛЛ1:

ЛЛ1 = 1,0÷1,5 см.

З’єднуємо прямою лінією точку Л1 з точками Р5 та Н. На перетині прямої Р5Л1 з горизонталлю через точку Р ставимо точку Рп. Р5Л1Н – лінія переднього перекату рукава.

Скіс низу рукава визначається відрізком НН1:

НН1=15,0 см.

Величина скосу низу рукава:

Н1Н2 = 2,0 см.

З’єднуємо прямою лінією точки Н2 і Н. На цій прямій НН2 відкладаємо ширину рукава внизу. Ширину рукава внизу в розгорнутому вигляді обирають по моделі або за розрахунком:

Шрук.вн = 0,5Шрук + 10,0.

Для визначення ширини рукава внизу від точки Н ліворуч на прямій НН2 відкладаємо відрізок НН3:

НН3 = 0,5Шрук.вн.

Точка Н3 – положення ліктьового перекату на лінії низу.

Ліворуч і праворуч від точки Н3 відкладаємо величину ліктьового перекату по низу рукава, одержуємо відповідно точки Н8 та Н10.

Величина ліктьового перекату по лінії низу може дорівнювати нулю або може бути більше 1,0 см.

Для отримання передніх ліній нижньої і верхньої частина рукава ліворуч і праворуч від точок Рп, Л1 і Н по відповідних горизонталях відкладаємо величину переднього перекату:

РпР6 = РпР7 = Л1Л2 = Л1Л3 = НН4 = НН5 = 2,5÷3,0 см.

Проводимо прямі через точки Л2 і Н4, Л3 і Н5, продовжуючи їх вниз. На перетині прямої Л2Н4 з лінією низу позначаємо точку Н6. Н6Н3 – лінія низу нижньої частини рукава. У точці Н6 до прямої Л2Н6 встановлюємо перпендикуляр до перетину з подовженням прямої Л3Н5 в точці Н7 – нижній кінець передньої лінії верхньої частини рукава. З’єднуємо прямою лінією точки Н і Н7. Н7НН6Н8 – лінія низу верхньої частини рукава.

Проводимо прямі через точки Л2 та Р6, Л3 та Р7, продовжуючи їх вгору. На перетині прямої Л2Р6 з лінією оката позначаємо точку Р8. У точці Р8 до прямої Р8Л2 встановлюємо перпендикуляр до перетину з продовженням прямої Л3Р7 в точці Р9 – точці перетину передньої лінії верхньої частини рукава з лінією оката.

Р8Л2Н6 – передня лінія нижньої частини.

Р9Л3Н7 – передня лінія верхньої частини рукава.

Передні лінії оформлюємо плавними лініями в точках Л2 і Л3. Лінія оката на ділянці між точками Р5 та Р9 повинна відповідати ділянці закритого оката між точками Р5 та Р8.

Величину ліктьового перекату вгорі приймають рівною 2,0÷3,0 см Для визначення положення вершини ліктьової лінії нижньої частини рукава проводимо перпендикуляр до прямої О1Рл так, щоб величина його до точки перетину з лінією оката нижньої частини дорівнювала величині ліктьового перекату – точка Р10. Перетин цього перпендикуляра з ліктьовим перекатом позначаємо точкою Р11.

Вершину ліктьової лінії верхньої частини одержуємо, відкладаючи ліворуч від точки Р11 на подовженні перпендикуляра відрізокР11Р12:

Р11Р12 = Р11Р10.

Точка Р12 – вершина ліктьової лінії верхньої частини рукава. Від точки Р4 лінію оката верхньої частини рукава продовжуємо до точки Р12.

Положення ліктьової лінії верхньої і нижньої частин на горизонталі Р означають відповідно точками Р13 та Р14:

РлР13 = РлР14 = 2,0÷3,0 см.

Для отримання ширини рукава на лінії ліктя з’єднуємо прямою лінією точки Рл і Н3. На перетині цієї прямої з лінією ліктя позначаємо точку Л4. Положення лінії ліктьового перекату рукава на лінії ліктя визначає точка Л5:

Л4Л5 = 1,5÷2,0 см.

Ліворуч і праворуч від точки Л5 відкладаємо величину ліктьового перекату на лінії ліктя:

Л5Л6 = Л5Л7 = 1,5÷2,0 см.

З’єднуємо прямими лініями точки Р12, Р13 та Р13, Л6, а також Р10, Р14 та Р14, Л7 – ліктьові лінії верхньої і нижньої частин вище лінії ліктя.

З’єднуємо прямими лініями точки Л6, Н8 та Л7, Н10 – відповідно ліктьові лінії верхньої і нижньої частин нижче лінії ліктя.

Шлицю в рукаві з ліктьовим перекатом будуємо на прямих Л6Н8 та Л7Н10. Розміри шлиці: довжина – 8,0÷9,0см, ширина 1,5см. Верхню лінію шлиці будуємо паралельно лінії низу.

Якщо в рукаві ліктьовий перекат на лінії низу дорівнює нулю, то шлицю будуємо на лінії ліктьового перекату Л6Н3. Ліктьова лінія верхньої і нижньої частин нижче лінії ліктя в цьому випадку зводяться на нуль до ліктьового перекату на рівні шлиці та трохи вище.

Оформлюємо плавними лініями ліктьові лінії верхньої і нижньої частин рукава.

Розрахункову посадку по окату рукава Ппос = Дпр·Н порівнюємо з фактичною, яку визначаємо як різницю довжини оката рукава і фактичної довжини пройми. Різниця в величині фактичної і розрахункової посадки може становити до 0,5 см.