3.Рушійною силою цього заняття є протиріччя. Протиріччя пов’язане з технологічним відчуттям утруднення у розв’язанні поставлених завдань.

Це утруднення активізує розумову діяльність. Протиріччя – обов’язковий чинник процесу пізнання. Основними протиріччями процесу навчання є наступні:

1.Між зростаучими вимогами суспільства до освіти (соц.- ск. змінні) і можливостями навчального процесу в данний момент.

2.Між різними завданнями, що ставляться перед учнями в ході навчальної роботи і рівнями їх ЗУН та інтелектуального розвитку.

3. Між засвоєними знаннями і уміннями їх використання на практиці.

4. Між викладанням і учінням (вимагає самостійності й активності).

5. Між науковими поняттями і життєвими уявленнями.

6. Між фронтальним викладанням і індивідуальним характером учіння.

Основна рушійна сила - №2. (Виготський – 2 рівня розвитку).

Структура процесу навчання

У структурі навчання у дидактичній літературі виділяють 2 аспекти. Структура навчання за характером діяльності включає 2 взаємозалежних процеси: викладання (діяльність учителя) і учіння і научіння (діяльність учня). Навчання – це процес взаємодії учителя і учня, який включає два види діяльності викладання і учіння (научіння – діяльність учителя) – і учіння (пізнавальна діяльність учня). Навчання – це систематична і свідома пізнавальна діяльність по оволодінню ЗУН, в процесі якої розвиваються їх пізнавальні і творчі здібності, формується світогляд. Діяльність викладача включає в себе такі компоненти – цільовий (постановка мети) перед учнями:

• стимулюючо-мотиваційний – стимулювання процесу до навчання, потреби у пізнавальній діяльності, розвиток мотивів пізнавальної діяльності;

• змістовий – відбір необхідної інформації;

• операційно-діяльнісний - виражає процесуальну сутність навчання і реалізується через форми і методи навчання.

• операційно-діяльнісний підбір (процесуальна сторона навчання) – підбір визначення форм, методів, дидактичних засобів;

• контрольно-регулювальний – контроль за ходом вирішення учнями завдань забезпечується зворотнім зв’язком, що дає можливість корегувати, регулювати навчальний процес;

• оцінно результативний – оцінку ЗУН учнів рівня інтелектуального розвитку.

Діяльність учня відбувається в цій же послідовності:

• усвідомлення і сприйняття мети;

• мотивація пізнавальної діяльності;

• процесуальний компонент учіння пов'язаний з закономірностями процесу пізнання і логікою навчального процесу і складається з декількох етапів:

• сприйняття (безпосереднє - опосередковане);

• розуміння (усвідомлення, осмислення);

• запам’ятовування;

• узагальнення і систематизація;

• примінення на практиці.

Початкова ланка – сприймання, яке здійснюється з допомогою органів чуття. Сприймається саме явище процесів. Розуміння – це процес проникнення в сутніх явищ і процесів, з’ясування причин, що їх викликають, установленні зв’язків між частинами цілого, між фактами процесами. Розуміння здійснюється через осмислення, яке потребує володіння мислительними операціями аналіз – сидіти; абстрагування – конкретизація, порівняння. Розуміння – це шлях до успішного запам’ятовування. Запам’ятовування пов’язане з видами і процесами пам’яті.

Узагальнення – це уявне виділення й об’єднання окремих властивостей, що належать певному класу предметів, перехід від конкретного до загального.

Систематизація – мисленнєва діяльність у процесі якої знання про об’єкти організовуються в певну систему на основі обраного принципу.

Тут формуються правила, закономірності, закони. Примінення знань на практиці – це критерії, що свідчать про ефективне засвоєння ЗУН. Всі компоненти процесу навчання тісно логічно взаємопов’язані.