- •I. Страхування в умовах ринкової економіки
- •1. Історичні передумови виникнення страхування
- •2. Необхідність та зміст страхування
- •3. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •4. Форми страхування
- •Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
- •5. Системи страхування
- •Страхування життя;
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування інвестицій;
- •6. Порядок укладання і дії страхового договору
- •7. Страхові поняття, які відображають найзагальніші умови страхування
- •II. Страховий ринок
- •1. Зміст та структура страхового ринку
- •2. Внутрішня система та зовнішнє середовище страхового ринку
- •3. Ліцензування страхової діяльності
- •4. Страховий ринок України
- •III. Майнове страхування
- •1. Зміст, структура та види майнового страхування
- •2. Страхування врожаю сільськогосподарських культур
- •3. Добровільне страхування майна підприємств
- •4. Добровільне страхування домашнього майна громадян
- •5. Страхування транспортних засобів
- •IV. Соціальне та особисте страхування
- •1. Необхідність, зміст та значення соціального страхування
- •2. Організація соціального страхування в Україні
- •3. Порядок надходження та використання засобів загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •4. Проблеми та перспективи розвитку системи соціального страхування в Україні
- •5. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням
- •6. Страхування життя
- •7. Страхування від нещасних випадків
- •8. Страхування додаткової пенсії
- •9. Добровільне медичне страхування
- •10. Стан розвитку особистого страхування в Україні
- •V. Страхування відповідальності
- •1. Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності
- •2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •3. Страхування професійної відповідальності
- •4. Страхування кредитних ризиків та депозитів
- •5. Екологічне страхування
- •VI. Перестрахування
- •1. Виникнення, зміст та функції перестрахування
- •2. Види договорів перестрахування
- •VII. Інвестиційна діяльність страховика
- •1. Інвестиційна стратегія як форма прояву диверсифікації страхового портфеля
- •2. Структура інвестиційних ризиків
- •3. Страхування інвестицій
- •4. Системи оцінок та методи обмеження ризиків іноземних інвестицій
- •VIII. Актуарні розрахунки
- •1. Суть та завдання актуарних розрахунків
- •2. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку
- •3. Визначення тарифів за новими видами страхування
- •4. Суть та види страхових премій
- •IX. Економічна ефективність страхової діяльності
- •1. Проблеми захисту страхувальника від неплатоспроможності страховика
- •2. Фінансова структура страхової компанії
- •3. Доходи, витрати, фінансові результати страхової компанії
- •4. Система показників ефективності діяльності страховика
- •5. Оподаткування страховиків
4. Система показників ефективності діяльності страховика
Окрім прибутковості, ефективність страхових компаній, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, можна відобразити системою таких показників.
1. Показник ділової активності, який показує відношення надходжень страхових премій (платежів) на певну дату поточного року до валюти балансу на цю ж дату за попередній рік.
Цей показник показує, скільки оборотів зробив капітал страховика за певний проміжок часу (як правило, за півріччя чи рік). Кожний оборот капіталу може приносити страховику прибутки чи збитки. Тому цей коефіцієнт характеризує ефективність використання ресурсів страховика.
2. Зіставлення обсягів власного капіталу і статутного капіталу.
Нагадаємо, що складовими власного капіталу є:
статутний капітал;
додатковий капітал;
нерозподілений прибуток;
резервний фонд;
інший капітал, за винятком несплаченого і вилученого капіталу.
Якщо обсяг власного капіталу перевищує обсяг статутного капіталу, то таке співвідношення характеризує прибуткову діяльність страховика. Зростання дає змогу страховій компанії здійснювати виплати дивідендів, реінвестовувати капітал і т. ін.
Якщо обсяг статутного капіталу перевищує обсяг власного капіталу, то це свідчить про збиткову діяльність страховика, про заборгованість засновників стосовно сплати статутного капіталу.
3. Рівень сплаченого статутного капіталу. Чим він вищий, тим вищий рівень зацікавленості ласників капіталу в розвитку страхової компанії.
4. Показники структури активів, які визначать рівень платоспроможності страховика:
відношення суми інвестиційних вкладень і грошових коштів до загальної суми активів. Цей показник має наближатись до 1 (одиниці);
відношення інвестиційних вкладень і грошових коштів до розміру страхових резервів. Цей показник має бути рівним або більшим від одиниці.
5. Темп зростання страхових премій визначається як відношення надходжень страхових премій у поточному році до надходжень страхових премій попередньому році. Досвід показує, що цей темп діяльності страховика перебуває у межах 25%.
Різке збільшення темпів зростання страхових премій означає зростання зобов'язань страхової компанії, щo потребує зростання власного капіталу.
Значне зменшення темпів зростання страхових премій свідчить про порушення збалансованості страхової діяльності, що загрожує фінансовій стабільності страховика.
6. Показник забезпечення страховика власними засобами визначається як відношення обсягу власного капіталу до технічних резервів. Оптимальне значення показника більше 28%. Достатній обсяг власних засобів страховика, вільних від зобов'язань, є надійним чинником фінансової стійкості страхової компанії.
7. Рівень покриття інвестиційними активами страхових резервів визначається як відношення обсягу інвестиційних активів та грошових коштів до страхових резервів (резервів незароблених премій).
Бажано, щоб обсяг інвестиційних активів перевищував обсяг страхових резервів, або ж, принаймні, дорівнював йому.
Якщо ж обсяг страхових резервів перевищує інвестиційні активи і кошти, це свідчить про розміщення засобів у високоризикові або неліквідні активи.
8. Показники, що характеризують участь перестраховика у забезпеченні фінансової надійності страхової компанії:
частка страхових платежів, що належать перестраховикам, показує залежність здатності страхової компанії до виконання своїх зобов'язань від надійності партнерів по страхуванню. Оптимальне значення цього показника визначається межами 5-50% від валових показників страхових платежів. Перевищення показником встановленої межі свідчить про надто високий ступінь залежності страховика від партнерів по страхуванню. Якщо цей показник менший від встановленої межі, це свідчить про фактичну відсутність зв'язку фінансового стану страховика з перестраховими операціями;
участь перестрахувальників у страховій премії визначається як відношення обсягу страхових премій за ризиками, що передаються у перестрахування, до загального обсягу страхових премій.
Цей показник показує ступінь участі операцій з перестрахування ризиків у забезпеченні фінансової стійкості страхової компанії.
Оптимальне значення показника теж знаходиться в межах 5-50% від обсягу страхових премій. Якщо коефіцієнт буде нижчим від встановленої межі, це свідчитиме про фактичну відсутність залежності фінансового стану страховика від перестрахових операцій, і навпаки, перевищення коефіцієнтом встановленої межі свідчить про надмірну залежність фінансового стану страховика від партнерів з перестрахування.
Є й інші показники ефективності функціонування страховиків. Але розглянутих нами показників достатньо для того, щоб, проаналізувавши основні показники діяльності страховиків, які оприлюднюються щорічно, потенційний страхувальник міг визначитись у вільному виборі надійного для себе страховика.
