Передмова

Особливість діяльності спеціаліста в умовах науково-технічного прогресу полягає в подальшому прискорюванні зміни професійних знань, умінь та навичок і, у зв’язку з цим, у здатності працівника самостійно, швидко і якісно удосконалювати свою класифікацію. Такий шлях прискорення соціального процесу шляхом активного формування його носіїв вимагає істотної перебудови змісту, методів і технології всієї системи освіти. У самому процесі вдосконалення освіти акцент діяльності викладача дедалі зміщується з розробки нових форм і методів активізації власної діяльності на стимуляцію активності студента.

Методична система педагогічно керованого самонавчання покликана реалізувати в умовах роботи вищого навчального закладу педагогічну й дидактичну системи. Будь-яка методична система ґрунтується на процесі передачі професійного й соціального досвіду діяльності, є технологією перетворення його тими, хто навчається, з незасвоєного в засвоєний. У методичній системі цей досвід є одночасно і предметом, і результатом процесу передачі, ставши здобутком того, хто навчається, він виступає також найважливішим регулятором подальшого вдосконалення системи керованого самонавчання студента. З цього приводу все більше уваги надається саме реалізації управління самостійною діяльністю студента.

Фундаментальні науково-педагогічні дослідження визначають загальні тенденції в організації самостійної роботи студентів. На теоретичному й методологічному рівнях проблему організації самостійної роботи студентів у процесі оволодіння знаннями розглядали Л. Аристова, В. Буряк, Є. Голант, М. Данилов, Б. Єсипов, Л. Жарова, В. Козаков, Б. Коротяєв, І. Лернер, О. Нільсон, І. Огородников, В. Паламарчук, П. Підкасистий, О. Савченко, А. Усова, Т. Шамова та ін. Досліджувалися також питання розвитку самостійності під час позааудиторної діяльності (О. Дубасенюк, Л. Клименко, В. Лозова, М. Лубенець, Л. Онучак).

Важливе методологічне значення для обґрунтування теоретичних основ і конкретних методик самостійної роботи студентів мають положення сучасної психологічної науки про закони пізнання й організації навчально-пізнавальної діяльності (П. Гальперін, К. Платонов, Г. Костюк, Н. Менчинська, С. Рубінштейн).

Обґрунтування принципів, на основі яких будується самостійна робота студентів, міститься у працях Ю. Бабанського, В. Загвязинського, Ч. Купісевича, В. Оконя, М. Скаткіна та ін.

Таким чином, у дослідженнях, присвячених плануванню й організації самостійної роботи студентів, розглядаються загальні дидактичні, психологічні, організаційно-діяльнісні, методичні, логічні й інші аспекти цієї діяльності, розкрито чимало аспектів досліджуваної проблеми, особливо в традиційному дидактичному плані. Однак особливої уваги вимагають питання управлінського характеру.

Навчальний посібник "Педагогічна майстерність : організаційно-управлінський аспект" розроблено з метою допомогти педагогам та студентам в організації самостійної роботи з означеного курсу.

Перший параграф присвячено розгляду педагогічної майстерності як психолого-педагогічної проблеми. Наведено різні точки зору на сутність поняття "педагогічна майстерність" та її складових.

Другий параграф "Генетичні взаємозв’язки педагогічної майстерності" спрямовано на порівняльну характеристику театральної та педагогічної майстерності, з метою формування уявлення про педагога як актора, режисера та постановника.

У третьому параграфі "Організація та управління самостійною роботою студентів в процесі формування педагогічної майстерності" наведено види та форми самостійної роботи студентів та управління цією діяльністю. Звернено увагу на рівні розумової діяльності студентів при виконанні завдань та засоби розподілу навантеження.

Четвертий параграф "Завдання для самостійної роботи" містить одинадцять самостійних робот з наведеними завданнями та методичними рекомендаціями до них, що є зручним при їх виконанні студентами.

З метою посилення впливу самостійної роботи на розвиток педагогічної майстерності майбутніх фахівців у посібнику наведено завдання для самоперевірки, тренінги розвитку креативності, вимоги та завдання до конкурсу педагогічної майстерності, анкети для самопізнання.

Для більш зручного використання посібник містить словник, іменний та тематичний покажчики.

Таким чином, посібник "Педагогічна майстерність (організаційно-управлінський аспект)" буде корисним при викладанні дисципліни "Педагогічна майстерність" та формувані цієї якості у майбутніх фахівців.