- •Планування та проектування видання
- •3. Формати видань
- •4. Вихід видання з друкарні
- •Слова, абзаци, параграфи
- •Заголовки, титули, шмуцтитули
- •Види видань
- •Текст у комп’ютері
- •Складний набір
- •6.1. Обкладинки
- •6.2. Титульний аркуш
- •6.3. Формули
- •6.4. Таблиці
- •6.5. Правила акцидентного набору
- •Акцидентна продукція
- •Вимоги до макета
- •2.1. Початкова стадія розробки макета
- •2.2. Добір шрифтів
- •2.3. Основні елементи макета
- •2.4. Колонки
- •2.5. Ілюстрації і текст
- •Виведення та отримання плівки
- •Співпраця з друкарнею
- •2.Етапи створення художнього обличчя видання
- •3. Елементи оформлення сучасного газетного видання
- •4. Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання
- •5. Стильові особливості оформлення сучасної преси
- •Структура редакції як трудового колективу
- •Редакційний колектив у системі соціальних зв’язків
- •Відділ у системі редакційного апарату
- •Різновиди відділів, їх ділові зв’язки
- •Організація роботи журналіста
- •2. Робота з авторським активом
- •Тема 8. Організація випуску номера газети
- •1.Редакційний процес випуску газети.
- •Редакційний процес випуску газети
- •Друкарський процес випуску номера
- •Тема 9. Посадові інструкції працівників редакції
- •Статутний орган
- •Генеральний директор
- •Комерційний директор
- •Менеджер із реклами
- •Помічник менеджера з реклами
- •Рекламний агент
- •Агент із розрахунків за рекламу
- •Автор рекламних текстів
- •Менеджер із маркетингу
- •Фінансовий директор
- •Головний бухгалтер
- •Бухгалтер-економіст
- •Бухгалтер
- •Бухгалтер із нарахування заробітної плати
- •Бухгалтер-касир
- •Менеджер з персоналу
- •Офіс-менеджер
- •Секретар
- •20. Прибиральник
- •Менеджер інформаційних систем
- •Заступник менеджера інформаційних систем
- •23. Головний редактор
- •Асистент головного редактора
- •Виконавчий редактор
- •Заступник виконавчого редактора з економічної та ділової тематики
- •Заступник виконавчого редактора із суспільно-політичної тематики
- •Помічник виконавчого редактора з адміністративних питань
- •Випусковий редактор
- •Редактор повідомлень інформаційних агентств
- •Редактор регіональних новин
- •Заступник редактора регіональних новин
- •Ведучий редактор (Редактор зарубіжних новин, редактор новин культури, редактор новин спорту, редактор спеціальних додатків)
- •Редактор
- •Перекладач-аналітик
- •Репортер
- •Оглядач
- •Фотокореспондент
- •Дизайнер
- •Старший коректор
- •Коректор
- •Бібліотекар
- •Пошукач
- •Секретар редакції
- •Оператор комп’ютерного набору
Текст у комп’ютері
Для зображення тексту в комп’ютері використовують кодування, тобто вся інформація в комп’ютері, у тому числі й текстова, зберігається у вигляді двійкових чисел (кодів).
Найпростіші тексти використовують кодування окремих символів в ASCII- стандарті, де кожен символ кодується одним байтом. ASCII – це абревіатура англійських слів American Standart Code of Information Interchange (скорочено ASCII або ASC-код), що в перекладі означає американський стандартний код для інформаційної взаємодії.
Код ASCII був розроблений для телетайпа та інших подібних систем зв’язку, спочатку був семибитним і включав символи з кодами від 32 до 128 (кодам від 0 до 31 відповідали службові символи, типу 7 – „дзвоник”, 10 – „переведення рядка”, 13 – „повернення каретки”).
У системі ASCII закріплені 2 таблиці кодування – базова й розширена. Базова таблиця закріплює значення кодів від 0 до 127, а розширена – від 128 до 255.
Перші 32 коди базової таблиці, починаючи з нульового, належать виробникам апаратних засобів (у першу чергу виробникам комп’ютерів та друкарських пристроїв). У цьому інтервалі розташовані так звані керівні коди, яким не відповідають жодні символи мови й тому ці коди не виводяться ні на екран, ні на друкарські пристрої, але за їх допомогою можна керувати виведенням інших даних.
Починаючи з коду 32 до коду 127 розташовані коди символів англійського алфавіту, розділових знаків, цифр, арифметичних дій і деяких допоміжних символів, коди від 128 до 255 вміщують національні алфавіти.
Таблиця 1. Базова таблиця кодування ASCII
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
|
|
|
|
|
|||||||
32 |
пробіл |
48 |
0 |
64 |
@ |
80 |
P |
96 |
’ |
112 |
р |
|
|
|
|
||||||||
33 |
! |
49 |
1 |
65 |
A |
81 |
Q |
97 |
a |
113 |
q |
|
|
|
|
|
|||||||
34 |
” |
50 |
2 |
66 |
B |
82 |
R |
98 |
b |
114 |
r |
|
|
|
|
||||||||
35 |
# |
51 |
3 |
67 |
C |
83 |
S |
99 |
c |
115 |
S |
|
|
|
|||||||||
36 |
$ |
52 |
4 |
68 |
D |
84 |
T |
100 |
d |
116 |
t |
|
|
|
|||||||||
37 |
% |
53 |
5 |
69 |
E |
85 |
U |
101 |
e |
117 |
u |
|
|
|
|||||||||
38 |
& |
54 |
6 |
70 |
F |
86 |
V |
102 |
f |
118 |
v |
|
|
|
|||||||||
39 |
‘ |
55 |
7 |
71 |
D |
87 |
W |
103 |
g |
119 |
w |
|
|
|
|||||||||
40 |
( |
56 |
8 |
72 |
H |
88 |
X |
104 |
h |
120 |
x |
|
|
|
|||||||||
41 |
) |
57 |
9 |
73 |
I |
89 |
Y |
105 |
i |
121 |
y |
|
|
|
|||||||||
42 |
* |
58 |
: |
74 |
J |
90 |
Z |
106 |
j |
122 |
z |
|
|
|
|||||||||
43 |
+ |
59 |
; |
75 |
K |
91 |
[ |
107 |
k |
123 |
{ |
|
|
|
|||||||||
44 |
, |
60 |
< |
76 |
L |
92 |
\ |
108 |
l |
124 |
| |
|
|
|
|||||||||
45 |
- |
61 |
= |
77 |
M |
93 |
] |
109 |
m |
125 |
} |
|
|
|
|||||||||
46 |
. |
62 |
> |
78 |
N |
94 |
^ |
110 |
n |
126 |
~ |
|
|
||||||||||
47 |
/ |
63 |
? |
79 |
O |
95 |
|
111 |
o |
127 |
|
|
|
||||||||||
Приклади кодових таблиць, що підтримають кирилицю:
альтернативне кодування DOS (866);
кодування КОІ – 8;
кодування WINDOWS (1282).
Під час роботи з дисплеєм комп’ютера в алфавітно-цифровому режимі (на ІВМ-сумісному комп’ютері в такому режимі працює MS-DOS) накреслення символів єдиного доступного набору, що визначається використовуваною кодовою таблицею, завантажується в спеціальну область пам’яті відеоадаптера, що називається таблицею знакогенератора. У русифікованих версіях DOS це робиться зазначенням номера використовуваної кодової сторінки. У нелокалізованих версіях використовуються спеціальні резидентні програми-„русифікатори”, що підтримують одну або кілька кодових таблиць. Системи, в яких застосовується графічний режим відеоадаптера – Windows або операційна система Macintosh MAC OS (Macintosh взагалі має тільки графічний режим роботи дисплея), – більш гнучкі, оскільки кожен символ вимальовується на екрані програмно, „по крапках”. Тому однозначної відповідності коду символу його зовнішньому вигляду в таких системах немає. Саме ця відповідність (між кодом символу і його виглядом, накресленням, образом) і визначається шрифтом. У різних шрифтах один і той самий код (наприклад, 6510) відповідає різним за накресленням символам.
Для того щоб текст, підготований на одному комп’ютері (в одній операційній системі), можна було прочитати на іншому комп’ютері в іншій системі, необхідно використовувати одну й ту саму кодову таблицю або перекодування документа. Для забезпечення однакового вигляду документа, слід мати на обох машинах однаковий набір шрифтів.
