- •Лекція 1 астрономія. Її історія розвитку та значення в житті людини.
- •1.Астрономія
- •2. Основа астрономії
- •3. Історія розвитку астрономії
- •3. Історія Розвитку Астрономії
- •Лекція 2. Небесна сфера і добовий рух світил.
- •2. Системи небесних координат
- •1. Зоряна доба. Зоряний час.
- •3 . Рух сонця та світил
- •Лекція 3. Час та календар. Зоряний та сонячний час.
- •2. Справжня сонячна доба. Справжній сонячний час.
- •3.Середня сонячна доба. Середній сонячний час.
- •Зв’язок середнього сонячного часу з зоряним.
- •4. Системи лічби часу: всесвітній, поясний і декретний час.
- •5. Календар.
- •Лекція 4. З акони кеплера
- •Електормагнітне випромінювання небесних тіл. Засоби та методи астрономічних досліджень.
- •1.Сучасні наземні та орбітальні телескопи.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •2.Випромінювання: приймання та аналіз.
- •Будова сонячної системи. Планети сонячної системи.
- •2. Система світу птоломея
- •3. Система світу коперника
- •Планета - земля
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Атмосфера.
- •3.Радіаційні пояси. (Магнітосфера).
- •4. Планети земної групи
- •5. Планети – гіганти
- •Малі тіла сонячної системи. Супутних землі – місяць.
- •Покриття світил Місяцем. Сонячні затемлення.
- •Місячне затемнення.
- •Загальні характеристики стаціонарних зірок
- •1. Спектри зір. Спектральна класифікація
- •2. Зоряні величини
- •Абсолютна зоряна величина і світимість зір
- •3. Діаграма спектр-світність
- •4. Методи визначення розмірів зір
- •5. Фізичні умови в надрах і будова зір
- •Зорі верхньої частини головної послідовності
- •Зорі нижньої частини головної послідовності
- •Субкарлики
- •Сонце – найближча зірка.
- •1.Загальні відомості про Сонце.
- •2. Будова.
- •3. Фотосфера.
- •Походження магнітних полів
- •4.Спектр. Хімічний склад Сонця.
- •5. Хромосфера
- •6. Протуберанці
- •Спектр протуберанців схожий на спектр хромосфери. Температура протуберанців визначена різними методами не однакова.
- •7. Сонячна корона.
- •8. Радіовипромінювання Сонця.
- •Подвійні та нестаціонарні зірки. Утворення та еволюція зір.
- •1. Загальні характеристики подвійних зір.
- •2. Візуально-подвійні зорі
- •3. Затемнювано-змінні зорі
- •4. Спектрально-подвійні зорі
- •Тісні подвійні системи
- •Наша галактика
- •1. Молочний шлях. Галактичні координати.
- •2. Зоряні скупчення і асоціації.
- •4. Рух Сонячної системи.
- •Галактики і всесвіт.Утворення та еволюція всесвіту.
- •1. Класифікація галактик та їх спектри
- •Спектри галактик
- •2.Визначення віддалей до галактик
- •3.Фізичні властивості галактик
- •4.Радіогалактики і Квазари
- •1. Походження і розвиток Всесвіту
- •2. Про пошуки життя за межами Землі
- •3. Людина у Всесвіті
3 . Рух сонця та світил
Щодня, піднімаючись із-за горизонту в східній стороні неба, Сонце проходить по небу і знов ховається під горизонт на заході. Для жителів Північної напівкулі цей рух відбувається зліва направо, для південців – справа наліво. Опівдні Сонце досягає найбільшої висоти, тобто кульмінує, це верхня кульмінація Сонця. У середніх широтах нижня кульмінація Сонця,
яка відбувається опівночі не видна. А ось за Полярним кругом, де Сонце влітку іноді не заходить, можна наблюдати і верхню, і ніжнюю кульмінації. Сонце переміщується серед зірок з заходу на схід по великому кругу небесної сфери який називається ЕКЛІПТИКОЮ.
П
2422.
Проміжок часу між двома проходженнями
центра сонця через точку весняного
рівнодення називається тропічним роком.
В
есна:
Риба, Овен, Телець
Літо: Близнюки, Рак, Лев
Осінь: Діва, Терези, Скорпіон
Зима: Стрілець, Козерог, Водолій
Полуденна висота сонця в день сонячного рівнодення на даній північній широті
h=90-
В день літнього сонцестояння
h
=90-
+23°26¢
В день зимового сонцестояння
h =90- -23°26¢
Період обороту по екліптиці називається ЗОРЯНИМ РОКОМ.
Екліптика і небесний екватор перетинаються під кутом 23o 27' в точках весняного і осіннього рівнодення.
Лекція 3. Час та календар. Зоряний та сонячний час.
1.ЗОРЯНА ДОБА . ЗОРЯНИЙ ЧАС
2.СПРАВЖНЯ СОНЯЧНА ДОБА. СПРАВЖНІЙ СОНЯЧНИЙ ЧАС.
3. СЕРЕДНЯ СОНЯЧНА ДОБА. СЕРЕДНІЙ СОНЯЧНИЙ ЧАС.
4. СИСТЕМА ЛІЧБИ ЧАСУ: ВСЕСВІТНІЙ ПОЯСНИЙ ДЕКРЕТНИЙ.
5. КАЛЕНДАР.
Вимірювання часу основане на спостереженні добового обертання Землі.
Обертання Землі навколо осі відбувається майже рівномірно з періодом рівним обертання небесної сфери, який можна визначити із спостережень. Тому по куту повороту Землі від деякого початкового положення Землі приймають момент проходження площини земного меридіана місця спостереження через вибрану точку на небі. Або момент верхньої (нижньої) кульмінації цієї точки на даному меридіані.
Тривалість доби, залежить від вибраної точки на небі. А за такі точки приймаються:
Точка весняного рівнодення;
Центр видимого диска сонця (справжнє сонце);
„Середнє сонце” – фіктивна точка, положення якої можна обчислити теоретично для будь – якого моменту часу.
Розрізняють три основні одиниці часу: зоряна, справжня і середня сонячна доба, а час ними виміряний – зоряний, справжній сонячний і середній сонячний.
Тропічний рік проміжок між двома послідовними проходженнями цента справжнього Сонця через точку весняного рівнодення.
Тропічний рік = 365,2422 середніх сонячних доби.
Зоряний рік = 365,2564 середніх сонячних доби.
1. Зоряна доба. Зоряний час.
Проміжок часу між двома послідовними одноіменними кульмінаціями точки весняного рівнодення на одному і тому ж географічному меридіані називається зоряною добою.
Початок зоряної доби – момент верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.
Час, який проходить від верхньої кульмінації γ до будь – якого іншого її положення називається зоряним часом S.
Зоряний час в будь-який момент дорівнює прямому сходженню світила плюс його годинний кут.
В момент верхньої кульмінації
t
S= α
В момент нижньої кульмінації t=12h
S= α+12h
Вимірювання часу зоряною добою вигідно для розв’язування багатьох астрономічних задач, але в повсякденному житті користуватись дуже не зручно.
