Розрахунок чистого грошового потоку прямим методом

Показник	надходження грошових коштів	видатки грошових коштів
1	2	3
ГРОШОВІ КОШТИ НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ	20,0	-
Рух грошових коштів у поточній виробничо-господарській сфері Надходження грошових коштів від покупців Виплата грошових коштів постачальникам і робітникам Податки Позабюджетні виплати Надходження та виплата штрафів, пені, неустойок Інші грошові надходження і виплати	73801,8 - - - - 85,5	- 56699,2 17143,6 - - 2059,3
Всього	78887,3	-

Закінчення табл. 8.12

1	2	3
Чисті грошові кошти в результаті виробничо-господарської (операційної) діяльності	+2985,2
Рух грошових коштів в інвестиційній сфері Придбання та продаж основних засобів Придбання та реалізація нематеріальних активів Придбання та реалізація цінних паперів і інших довгострокових фінансових вкладень Придбання і вторинний продаж власних акцій Надання позик і отримання надходжень від їхніх погашень Отримання процентів і дивідендів	29,0 - - - - 3,8	2158,7 - - - - -
Всього	32,8	2158,7
Чисті грошові кошти в результаті інвестиційної діяльності	-2125,9
Рух грошових коштів у фінансовій сфері Емісія власних акцій Виплата дивідендів Отримання і погашення довгострокових кредитів Отримання і погашення короткострокових кредитів Погашення заборгованості за довгостроковими орендними зобов’язаннями Цільові фінансові надходження Курсові валютні різниці від переоцінки валюти Інші надходження та виплати	2,9 - - - - 46,7 - -	460,8 - - - - 37,0 - -
Всього	49,6	497,8
Чисті грошові кошти в результаті фінансової діяльності	-448,2
Чисті надходження/видатки грошових коштів за звітний період	+411,2
ГРОШОВІ КОШТИ НА КІНЕЦЬ ПЕРІОДУ	+431,1

При аналізі грошових потоків у попередньому періоді необхідно визначити рівень достатності формування коштів, ефективності їх використання та досягнення збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Аналіз проводиться у розрізі суб’єкта господарювання в цілому, основних видів його господарської діяльності та за центрами відповідальності (за окремими структурними підрозділами).

Аналізуючи грошові потоки попереднього періоду, треба виділити послідовність проведення аналітичних досліджень. На першому етапі дають оцінку динаміки позитивного грошового потоку за джерелами його утворення. Потрібно зіставити темпи приросту позитивного грошового потоку з темпами приросту активів, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити дослідженню співвідношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності (від зовнішніх джерел фінансування).

На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку, а також структури цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу визначається наскільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види активів суб’єкту господарювання, що забезпечують приріст його ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися кошти, залучені з зовнішніх джерел. Варто виявити стан погашення кредитних зобов’язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість позитивного та негативного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка показника чистого грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

Особливе місце на цьому етапі аналізу приділяють “якості чистого грошового потоку” – узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька – за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов’язаного зі зростанням цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій тощо.

Один з аспектів аналізу, який здійснюють на цьому етапі, це визначення достатності генеруючого чистого грошового потоку з позицій фінансованих ним потреб. Для цього використовують коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, який розраховують за формулою:

,

де – коефіцієнт достатності чистого грошового потоку за

аналізований період;

– сума чистого грошового потоку підприємства за

аналізований період, грн;

– сума погашення довго- і короткострокових кредитів, грн;

– приріст виробничих запасів у складі оборотних активів, грн.;

– сума дивідендів виплачених власникам (акціонерам) на

вкладений капітал, грн.

У процесі аналітичних досліджень треба виділити вплив факторів на формування грошових потоків підприємства. Ці фактори поділяють на зовнішні та внутрішні (рис. 8.8).

Рис. 8.8. Система основних факторів, які впливають

на формування грошових потоків

На четвертому етапі аналізу досліджують синхронність формування позитивного та негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів. Цим досягається рівень синхронності і забезпечується його абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних видів грошових потоків, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду. Цей показник розраховують за такою формулою:

де – коефіцієнт ліквідності грошового потоку в аналізованому

періоді;

– сума валового позитивного грошового потоку

(надходження коштів), грн;

– сума залишку грошових активів на кінець аналізованого

періоду, грн;

– сума залишку грошових активів на початок аналізованого

періоду, грн;

– сума валового негативного грошового потоку (витрати

коштів), грн.

На п’ятому етапі аналізу визначають ефективність грошових потоків. Узагальнюючим показником такої оцінки є коефіцієнт ефективності грошового потоку , який обчислюють за формулою:

.

Про рівень ефективності грошового потоку можна судити за коефіцієнтом реінвестування чистого грошового потоку, який розраховується за формулою:

де – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в

розглянутому періоді;

– сума приросту реальних інвестицій (за всіма формами) за

аналізований період, грн;

– сума приросту довгострокових фінансових інвестицій

підприємства за аналізований період, грн.

Названі узагальнюючі показники можна доповнювати окремими показниками: рентабельність використання залишку грошових активів у фінансових інвестиціях, рентабельність використання залишку грошових коштів у реальному інвестуванні тощо.

Аналітичні дослідження руху грошових коштів передбачають їх оптимізацію за рахунок:

• виявлення та реалізації резервів, які допомагають зменшити залежність від зовнішніх джерел залучення коштів;

• забезпечення повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за центрами відповідальності;

• забезпечення тісного взаємозв’язку грошових потоків за видами діяльності;

• збільшення обсягу і якості чистого грошового потоку.

Основу оптимізації руху грошових коштів становить забезпечення збалансованості обсягів позитивного та негативного потоку. Негативні наслідки для фінансового стану мають дефіцитний і надлишковий грошові потоки. Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності активів і платоспроможності в цілому, в зростанні недопустимої кредиторської заборгованості, затримках у погашенні кредитів, а у кінцевому результаті – до зниження рентабельності авансованого капіталу.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у зниженні внаслідок інфляції реальної вартості надлишкових коштів, втраті прибутку від незалученого в обіг капіталу.

Для оптимізації дефіцитного грошового потоку застосовують систему прискорення залучення коштів і сповільнення їх видатків. З метою прискорення залучення коштів використовують систему гнучких цін на продукцію, механізми передоплати при розрахунках, скорочення термінів комерційного кредиту, сучасні форми рефінансування дебіторської заборгованості (вексельний обіг, факторинг) та ін. Сповільнення видатків коштів досягається за рахунок: збільшення термінів комерційного кредиту, заміни придбання необоротних активів на їх оренду (лізинг), переведення короткострокових кредитів у довгострокові. Ширший спектр можливостей збалансування позитивного та негативного грошових потоків можна досягти у довгостроковому періоді (зміни схем стратегічного інвестування, активності на фондовому ринку, раціонального управління майном і постійними витратами).

Для оптимізації надлишкового грошового потоку використовують різні форми інвестиційної активності.

З метою оптимізації грошових потоків у часі використовують методи вирівнювання і синхронізації. Вирівнювання грошових потоків пов’язане зі згладжуванням їх обсягів за окремими інтервалами аналізованого періоду. Результат цього процесу виражається у зниження середнього квадратичного відхилення коефіцієнтів варіації. Синхронізація грошових потоків ґрунтується на коваріації позитивного та негативного руху грошових ресурсів. Результати такої оптимізації в часі визначають за наближенням коефіцієнта еластичності цих потоків до 1.

Наслідком аналізу й оптимізації грошових потоків може бути розроблення плану руху грошових коштів у перспективному періоді за видами діяльності господарюючих суб’єктів.