- •Заняття № 1. Організація агрометеорологічних спостережень
- •1.1. Метеорологічні станції і пости.
- •1.1. Метеорологічні станції і пости
- •1.2. Терміни і порядок спостережень на метеорологічних станціях
- •1.3. Види агрометеорологічних спостережень
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Заняття №2. Основні агрокліматичні показники
- •Завдання
- •Література
- •Заняття № 3. Визначення дат стійкого переходу температури повітря через різні пороги
- •Завдання
- •Література
- •Заняття № 4. Вологість повітря та ґрунту
- •4.1. Характеристики вологості повітря
- •4.2. Методи і прилади для виміру вологості повітря
- •4.3. Методи визначення ґрунтової вологи
- •4.4. Продуктивна волога
- •Література
- •Заняття №5. Визначення сум температур
- •5.1. Розрахунок сум температур за середньодобовими даними
- •5.2. Розрахунок сум температур за середньодекадними та середньомісячними даними
- •Завдання
- •Література
- •6.1. Розрахунок гтк Селянинова
- •6.2. Оцінка умов зволоження за сумою опадів
- •6.3. Оцінка умов зволоження за допомогою клімадіаграми Вальтера
- •Завдання
- •Література
- •Завдання
- •8.1. Прогноз запасів продуктивної вологи у ґрунті.
- •8.2. Визначення термінів сівби пізніх ярих культур.
- •8.1. Прогноз запасів продуктивної вологи у ґрунті
- •8.1. Визначення термінів сівби пізніх ярих культур
- •Питання для самоконтролю; завдання і задачі
- •Література
- •Додатки
Завдання
Користуючись середньодекадними температурами повітря (додаток А) розрахувати суми активних температур повітря, вищих за 15 оС, та ефективних температур повітря, вищих за 10 оС, що накопичились з першої декади травня по третю декаду серпня включно (номер індивідуального варіанту уточнити у викладача). Результати розрахунків занести до таблиці, що подібна табл. 5.2.
Користуючись середньомісячними даними, розрахувати суми активних температур повітря, вищих за 10 оС, та ефективних температур повітря, вищих за 5 оС, що накопичились за період з квітня по вересень місяць (включно) того самого року. Результати розрахунків занести до таблиці, що подібна табл. 5.3.
Література
1. Польовий А.М. Основи агрометеорології: Конспект лекцій. / Польовий А.М., Божко Л.Ю., Вольвач О.В.– Одеса: Вид-во «ТЭС», 2004. – 150 с.
2. Павлова М.Д. Практикум по агрометеорологии /М.Д. Павлова. –Л.: Гидрометеоиздат, 1974. –210с.
Заняття № 6. ОЦІНКА УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ
Мета: ознайомитись та засвоїти принципи оцінки умов зволоження території.
Завдання: за індивідуальним завданням оцінити умови зволоження періоду активної вегетації наступними методами: 1. за допомогою показника ГТК Селянинова, 2. порівнюючи суми опадів за місяці з середньобагаторічними даними, 3. побудувавши та проаналізувавши клімадіаграму Вальтера.
Лімітуючим екологічним фактором в Україні є гідрологічні умови існування живих організмів. Тому питанню оцінки умов зволоження приділяється особлива увага.
Оцінити гідрологічний фактор можна за допомогою декількох показників, наприклад ГТК Селянінова, кількість опадів (порівняно з нормою) та інш. Існує графічний метод оцінки умов зволоження – метод побудування кліматограми Вальтера. Розглянемо згадані методи детальніше.
6.1. Розрахунок гтк Селянинова
Такий показник, як ГТК Селянінова, використовують для характеристики періоду із середньодобовими температурами, вищі за 10 оС, тобто для періоду активної вегетації.
Нагадаємо, що гідротермічний коефіцієнт (ГТК) – це відношення кількості опадів (ΣR) у мм за період з температурами, вище 10 оС, до суми активних температур (Σt>10 ) за той же час, яка зменшена у 10 разів:
(6.1)
якщо ГТК < 0,4 – дуже сильна посуха,
ГТК від 0,4 до 0,5 – сильна посуха,
ГТК від 0,6 до 0,7 – середня посуха,
ГТК від 0,8 до 0,9 – слабка посуха,
ГТК від 1,0 до 1,5 – достатньо волого,
ГТК > 1,5 – надмірно волого.
Приклад та результати розрахунків ГТК наведені у таблицях 6.1 та 6.2.
Таблиця 6.1
Приклад розрахунку ГТК Селянінова за середньодекадними даними
Показник |
Місяць, декада |
||||||||
квітень |
травень |
червень |
|||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Середньодекадна температура (tсер), оС |
10,8 |
8,5 |
12,3 |
14,3 |
16,4 |
18,5 |
19,6 |
21,6 |
21,9 |
Сума опадів за декаду, мм |
15,6 |
11,0 |
4,2 |
13,8 |
14,2 |
22,9 |
17,6 |
16,3 |
19,7 |
Сума активних температур за декаду (tакт>10), оС |
108 |
0,0 |
123 |
143 |
164 |
204 |
196 |
216 |
219 |
ГТК Селянінова |
1,4 |
– |
0,3 |
1,0 |
0,9 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
0,9 |
Таким чином, аналізуючи результати розрахунків ГТК за середньо декадними даними можна дійти висновку, що перша декада квітня була достатньо вологою. Оскільки в другій декаді квітня відсутні активні температури повітря вище 10 оС, тому ГТК ми не розраховуємо. Третя декада квітня була дуже посушливою. Перша та третя декада травня характеризуються умовами достатнього зволоження, а в середині травня (друга декада) відмічалася слабка посуха. Всі три декади червня характеризуються слабкою посухою.
Таблиця 6.2
Приклад розрахунку ГТК Селянінова за середньомісячними даними
Показник |
Місяць |
|||||
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
|
Середньомісячна температура повітря (tсер), оС |
10,5 |
16,4 |
21,0 |
24,0 |
23,1 |
17,0 |
Сума опадів за місяць, мм |
55,3 |
50,9 |
53,6 |
37,6 |
36,0 |
38,2 |
Сума активних температур за місяць (tакт>10), оС |
315 |
508 |
630 |
744 |
716 |
510 |
ГТК Селянінова |
1,8 |
1,0 |
0,9 |
0,5 |
0,5 |
0,7 |
Отже, за результатами розрахунків ГТК, квітень був надмірно зволожений; у травні – достатньо волого; червень характеризувався слабкою посухою; у липні і серпні відмічено сильну посуху, а в вересні відмічена середня посуха .
