- •1 Мета і задачі дисципліни
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Програма знань і вмінь
- •1.3 Теми практичних занять
- •1.4 Система атестації
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 1.2 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 1.3.
- •2 Огляд рекомендованої літератури
- •3.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •3.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •3 Практичне заняття № 1. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •3.1 Мета заняття
- •4 Практичне заняття № 2. Відношення та їх властивості
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •4.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •4.4 Контрольні запитання та завдання
- •4.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •5 Практичне заняття № 3. Відображення та функції
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •5.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •5.4 Контрольні запитання та завдання
- •5.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •6 Практичне заняття № 4. Булеві функції та алгебра логіки
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •6.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •6.4 Контрольні запитання та завдання
- •6.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •7 Практичне заняття № 5. Двоїстість булевих функцій
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •7.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •7.4 Контрольні запитання та завдання
- •7.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •8 Практичне заняття № 6. Нормальні форми
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •8.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •8.4 Контрольні запитання та завдання
- •8.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •9 Практичне заняття № 7. Алгебра жегалкіна
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •9.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •9.4 Контрольні запитання та завдання
- •9.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •10 Практичне заняття № 8. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •10.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •10.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •11 Практичне заняття № 9 методи мінімізації булевих функцій
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •11.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •11.4 Контрольні запитання та завдання
- •11.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •12 Практичне заняття № 10. Логіка висловлювань
- •12.1 Мета заняття
- •12.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •12.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •12.4 Контрольні запитання та завдання
- •12.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •13 Практичне заняття № 11. Логіка першого порядку (лпп)
- •13.1 Мета заняття
- •13.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •13.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •13.4 Контрольні запитання та завдання
- •13.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •14 Практичне заняття № 12. Основні поняття теорії графів
- •14.1 Мета заняття
- •14.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •14.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15 Практичне заняття № 13. Ейлерові і гамільтонові ланцюги і цикли
- •15.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •15.4 Контрольні запитання та завдання
- •15.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •16 Практичне заняття № 14. Планарність графів
- •16.1 Мета заняття
- •16.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •16.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •16.4 Контрольні запитання та завдання
- •16.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •17 Практичне заняття № 15. Відстані на графах
- •17.1 Мета заняття
- •17.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •17.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •17.4 Контрольні запитання та завдання
- •17.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •18 Практичне заняття № 16. Дерева
- •18.1 Мета заняття
- •18.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •18.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •19 Практичне заняття № 17. Транспортні мережі
- •19.1 Мета заняття
- •19.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •19.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •18.4 Контрольні запитання
- •18.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •19.4 Контрольні запитання та завдання
- •19.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •20 Практичне заняття № 18. Основи комбінаторного аналізу
- •20.1 Мета заняття
- •20.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •20.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •20.4 Контрольні запитання та завдання
- •20.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •21 Практичне заняття № 19. Формули простого перелічення
- •21.1 Мета заняття
- •21.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •21.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •21.4 Контрольні запитання та завдання
- •21.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •22 Практичне заняття № 20. Формула включення та виключення
- •22.1 Мета заняття
- •22.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- •22.3 Приклади розв’язання типових завдань
- •22.4 Контрольні запитання та завдання
- •22.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
- •23 Індивідуальні контрольні завдання
- •Завдання 9. У табл. 23.7 ребрам (Vj, Vk) неорієнтованого графа, що задані номерами вершин j та k, вiдповiдає числова характеристика (довжина, вартість).
- •Рекомендована література
20.4 Контрольні запитання та завдання
Що вивчає комбінаторика?
Сформулюйте два основних правила (правила суми та добутку).
Наведіть приклади застосування правил суми та добутку.
Запишіть розкладання цілого позитивного ступеня n біному Ньютона.
За якою формулою визначаються біноміальні коефіцієнти?
Чи є формула Ньютона для ступеня бінома справедливою для комплексних чисел?
Перелічіть властивості біноміальних коефіцієнтів.
20.5 Приклади аудиторних і домашніх задач
1. З міста А до міста B є сім доріг, а з міста В у місто С – три дороги. Скільки маршрутів ведуть з міста А в С через місто В?
2. Кодовий замок має 5 однакових комірок, кожна комірка може бути встановлена в одне з 6 стійких положень. Скільки різних комбінацій потрібно перебрати (максимальна кількість), щоб, не знаючи коду, відчинити замок?
3. Кидають гральну кістку з шістьома гранями та запускають дзиґу, що має вісім граней. Скількома різними способами можуть вони впасти?
4. На вершину гори ведуть п'ять доріг. Скількома способами турист може піднятися на гору й спуститися з неї? Те саме за умови, що спуск і підйом відбувається різними шляхами.
5. На фермі 20 овець і 24 свині. Скількома способами можна вибрати одну вівцю й одну свиню? Якщо такий вибір уже зроблений, скількома способами можна зробити його ще раз?
6. Скількома способами можна вказати на шахівниці білий і чорний квадрати, які не лежать на одній і тій самий горизонталі й вертикалі?
7. З 12 слів чоловічого роду, 9 жіночого й 10 середнього треба вибрати по одному слову кожного роду. Скількома способами може бути зроблений цей вибір?
8. Є 6 пар рукавичок різних розмірів. Скількома способами можна вибрати з них одну рукавичку на ліву руку й одну – на праву так, щоб ці рукавички були різних розмірів?
9. З 3 екземплярів підручника алгебри, 7 екземплярів підручника геометрії та 7 екземплярів підручника тригонометрії треба вибрати по одному кожного предмета. Скількома способами це можна зробити?
21 Практичне заняття № 19. Формули простого перелічення
21.1 Мета заняття
Ознайомитися з формулами перелічення. Навчитися застосовувати на практиці формули для знаходження перестановок, розміщень і сполучень. Набути навичок застосування рекурентних співвідношень і чисел Фібоначчі.
21.2 Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Під час підготовки до практичного заняття необхідно вивчити відповідний розділ конспекту лекцій та ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 418-426; 2, c. 418-426; 9, c. 99-116, c. 123-130; 10, c. 31-63; 12, c. 263-266; 17, c. 129-153].
При повторенні матеріалу слід звернути увагу на такі питання:
перестановки, розміщення, сполучення;
рекурентні співвідношення;
числа Фібоначчі.
21.3 Приклади розв’язання типових завдань
1. Скільки можна скласти перестановок з n елементів, у яких дані m елементів не знаходяться поруч у будь-якому порядку.
Всього
n!
перестановок. Дізнаємося, скільки
перестановок містять m
елементів, які стоять поруч у довільному
порядку. Для цього розглядатимемо m
елементів як один елемент, тобто маємо
елементів, які можна переставляти один
з одним, кількість таких перестановок
.
Крім того, можна переставляти елементи
всередині m
елементів, таких перестановок m!.
Всього перестановок
.
Тоді розшукувана кількість перестановок
дорівнює
2. Скільки перестановок можна зробити з літер слова «Радіоелектроніка»?
У слові 16 літер, з них літери "р", "а", "і", "о", "к", "е", зустрічаються по 2 рази, 4 інші ("н","т","л","д") – по одному, отже:
.
3. У студента є 3 лабораторні роботи по С++ та 2 – по Java, які необхідно захистити. Протягом 5 днів підряд він захищає по одній лабораторній. Скількома способами він може це зробити?
.
4. Скільки двійкових наборів можна написати для булевих функцій від 6 змінних?
Кількість
наборів визначається кількістю розміщень
з повтореннями
.
У буфеті ХНУРЕ продається чотири сорти тістечок: наполеони, еклери, пісочні й листкові. Скількома способами можна купити 7 тістечок?
Необхідно
вказати, скільки
штук кожного сорту
потрібно купити, отже, маємо справу
зі сполученнями з повтореннями. Таким
чином, 7 тістечок можна купити
способами.
На конференції 35 учасників. Вони обмінялися візитками. Скільки всього візиток було роздано?
Кожен
з учасників одержить
34 візитки. Тому
.
7. Пароль на кредитній картці складається з 5 цифр. Скільки невдалих спроб може бути зроблено людиною, яка не знає секретного слова?
Загальне
число секретних слів, що складаються
з 5 літер,
.
Отже, невдалих спроб
100000-1 = 99999.
8. Деякі люди вважають шестизначні номери тролейбусних квитків "щасливими", якщо сума перших та останніх 3 цифр співпадає (інші віддають перевагу складанню цифр на парних і непарних місцях). Наприклад, квиток 615372 "щасливий", оскільки 6+1+5=3+7+2=12.
Щоб
знайти число щасливих квитків, замінимо
останні 3 цифри їхніми доповненнями до
9. Наприклад, замість 615372 візьмемо
615627. Тоді вийде квиток, сума цифр якого
дорівнює 27 (наприклад, 6+1+5+6+2+7=27). Виходячи
з того, що цифри у квитку
набувають значення від 0 до 9, кількість
цифр у кожному
номері
дорівнює 6, а їхня сума – 27, то підрахунок
щасливих квитків зводиться до відшукання
значення
.
А це значення можна знайти за формулою:
.
