- •1 Мета і задачі дисципліни
- •2 Робоча програма дисципліни
- •Без виконання усіх без винятку пунктів табл. 2.6 студент до іспиту допущений не буде. Оцінка виставляється, виходячи з табл. 2.7.
- •2.7 Рекомендована література
- •21. Білоус н.В., Шубін і.Ю. Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни "кдм" – електронний варіант ( 24 годин, 2000).
- •3 Огляд рекомендованої літератури
- •Тема 3. Відношення та їх властивості
- •4 Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Основні поняття теорії множин. Алгебра множин
- •Тема 4. Відображення та функції
- •Тема 5. Булеві функції та алгебра логіки
- •Тема 6. Двоїстість булевих функцій
- •Тема 8. Алгебра Жегалкіна
- •Тема 9. Функціональна повнота наборів булевих функцій
- •Тема 10. Методи мінімізації булевих функцій
- •Тема 11. Основи математичної логіки
- •Тема 12. Логіка висловлювань Висловлення – це оповідальне речення, про яке можна сказати, істинне воно чи хибне, але не те й інше водночас.
- •Тема 13. Логіка першого порядку (лпп)
- •Тема 14. Основні поняття теорії графів
- •Тема 15. Ейлерові та гамільтонові ланцюги і цикли
- •Тема 16. Планарність графів
- •Тема 17. Відстані на графах
- •Тема 18. Дерева
- •Тема 19. Транспортні мережі
- •Тема 20. Основи комбінаторного аналізу
- •Тема 21. Формули простого перелічення
- •Тема 22. Формула включення та виключення
- •5 Методичні вказівки до тем для самостійного вивчення
- •Тема 1. Методи мінімізації булевих функцій
- •Тема 2. Синтез комбінаційних схем
- •Тема 3. Багатозначна логіка
- •Тема 4. Задача комівояжера
- •Тема 5. Розфарбування графів
- •Тема 6. Цикломатика графів
- •Тема 7. Розрізи графів
- •Тема 8. Комбінаторика
- •Розглянути додаткові розділи комбінаторики та навчитися використовувати їх на практиці [1, с. 438-453; 2, c. 437-453; 10, c. 90-121, с. 192-296, с. 212-216; 12, c. 28-30].
- •6 Індивідуальні контрольні завдання
- •7 Приклад розв’язання деяких типових завдань
- •Побудуємо заданий граф g і деяке відповідне йому остове дерево т (рис. 7.4).
- •Рекомендована література
Тема 18. Дерева
Зв’язний граф Т без циклів називається деревом. Орієнтація може не враховуватися, і тоді говорять про ребра дерева yi. Якщо орієнтація враховується, то говорять про дуги дерева, а саме дерево називається орієнтованим, наприклад, дерево логічних можливостей, генеалогічне дерево.
Формула А. Келі (1897 р.). Число n позначених дерев з n вершинами дорівнює nn-2.
Основними операціями над деревами є кодування та декодування. Ці операції використовуються для відображення дерев у пам’яті комп’ютера.
Існує три способи обходу дерев:
„у глибину”;
„у шир”;
кінцевий порядок обходу.
При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 269-286; 2, c. 269-286; 8, c. 219-224; 9, c. 181-196; 12, c. 309-312; 14, c. 77-100; 17, c. 64-128].
Тема 19. Транспортні мережі
У цій темі дається зважений граф – граф, кожній дузі якого приписано потік деякої речовини. Такий граф є зручною моделлю при дослідженні цілого ряду задач у транспорті, зв’язку та інших областях, пов’язаних з дійсним або уявним рухом товарів, інформації або людей. Введемо визначення і позначення, типові для цього кола питань.
Транспортна мережа – це зв'язний орієнтований граф без петель і паралельних ребер, у якому:
1. Є тільки одна вершина, в яку не заходить жодна дуга, яка називається витоком xs.
2. Є тільки одна вершина, з якої не виходить жодна дуга, яка називається стоком xt.
3. Кожній
дузі
присвоєна числова характеристика
,
яка називається пропускною здатністю
дуги u.
Зазначимо, що потоки у неорієнтованих графах можна зобразити у вигляді потоків у відповідних орієнтованих; потоки у незв’язних графах можуть вивчатися покомпонентно; потік у петлі не впливає на розподіл потоку між вершинами.
При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 322-338; 2, c. 322-338; 9, c. 231-261; 17, c. 64-128].
Тема 20. Основи комбінаторного аналізу
Комбінаторика, чи комбінаторний аналіз – галузь дискретної математики, що вивчає комбінації та переміщення предметів, взаємоположення часток скінченних множин предметів довільного походження, а також нескінченних множин, що задовольняють деяким умовам підпорядкованості, виникла у XVII столітті. Але у самостійну наукову дисципліну комбінаторний аналіз сформувався лише у ХХ столітті. Комбінаторні методи застосовуються в теорії ймовірностей, випадкових процесах, статистиці, математичному програмуванні, плануванні експериментів.
Правило
суми.
Якщо множина М
є об'єднанням множин
,
що не перетинаються попарно, тоді
.
Правило
добутку.
Якщо
–
скінченні
множини
і
–
їх декартів добуток, то
.
При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 413-418; 2, c. 413-418; 10, c. 9-25; 12, c. 262-263; 17, c. 129-153].
Тема 21. Формули простого перелічення
Нехай
– фіксована множина. Упорядковані
підмножини з k
елементів
множини М
називаються перестановками k
елементів. Інакше k-перестановка
– це розміщення в певному порядку
k
елементів із множини М.
k-перестановки
множини з
n
елементів називаються розміщеннями
із
n
по
k
елементів.
Якщо в перестановці беруть участь всі елементи множини, то використовують термін перестановки, а кількість n-перестановок позначають через Pn.
Нехай
– кількість
k-розміщень
n-множини
(читається
A
із n
по
k).
Якщо
n=k,
тоді
— кількість усіх способів упорядкування
цих елементів:
.
Розміщення і перестановки обов'язково враховують порядок елементів.
Розміщенням
з повтореннями з
n
елементів по k
(k-розміщенням
з повторенням) називається кортеж
(вибірка з повторенням) довжини k.
Кількість k-розміщень
з повтореннями обчислюється за формулою:
.
Кількість
різноманітних перестановок із зазначеними
повтореннями
дорівнює
,
де
.
Сполученням
з
n елементів
по
k
(k-сполученням
з n)
називають різноманітні k-розташування
(або k-вибірки)
з цих елементів, які відрізняються між
собою лише складом елементів без
урахування їх порядку. Кількість
k-сполучень
з n
елементів позначається
,
або
,
читається “кількість сполучень з n
по k”.
З
неупорядкованої множини елементів
можна утворити k!
упорядкованих k-розміщень
позначених елементів. Тому кількість
всіх
k-сполучень
з n
елементів y k!
разів менше, ніж кількість А
всіх упорядкованих розміщень із n
елементів по k:
Кількість
k-сполучень
з
повтореннями
з елементів
n типів
дорівнює кількості
перестановок з повтореннями з
одиниць та
нулів:
.
При вивченні теми необхідно ознайомитися з матеріалом підручників [1, c. 418-426; 2, c. 418-426; 9, c. 99-116, c. 123-130; 10, c. 31-63; 12, c. 263-266; 17, c. 129-153].
