6. Рекомендовані джерела інформації

Бібліографічні джерела та посилання, що рекомендуються до виконання курсової роботи:

1. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.

2. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. Навч. посібн.– К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

3. Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчен. дисципл. – К.: КНЕУ, 2001. – 232 с.

4. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. Навч. посібн. – К.: ТОВ „УВПК „Екс-Об.”, 2002. – 560 с.

5. Корецький М.Х., Дєгтяр А.О., Дощій О.І. Стратегічне управління: Навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2007. – 240 с.

6. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством: Навч. посібн. – Х.: Основа, 1994. – 224 с.

7. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

8. Ансофф И., Макдоннел Эдвард Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. – СПб.: ПитерКом, 1999. – 416 с.

9. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576с.

10. Томпсон А.А., мл., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: Концепции и ситуации: Учебник. – 9-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 411 с.

11. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 341 с.

12. Локшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Учебн. пособие. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 375 с.

13. Гурков И.Б. Стратегический менеджмент организаций: Учебн. пособие. – М.: ЗАО „Бизнес-школа „Интел-Синтез”, 2001. –207 с.

14. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: Целевое управление предприятием. Учебн. пособ. – К.: МАУП, 1998. – 186 с.

15. Круглов М.И. Стратегическое управление корпорацией: Учебн. для вузов. – М.: Рус. делов. литер., 1998. – 768 с.

16. Боумен К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 323 с.

17. Виханский О.С. Стратегическое управление. – 3-е изд. перераб. и доп.– М.: Экономист, 2004. – 296 с.

18. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічого менеджменту: Навч. посіб. – Львів.: Кінапрі ЛТД, 2000. – 296 с.

19. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Ученик. – М.: ЗАО „Бизнес-школа „Интел-Синтез”, 1998. –416 с.

20. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посібн. – Х.: Ескада, 2003. – 688 с.

7. Вимоги до оформлення

Загальними вимогами до оформлення виконаної курсової роботи є: викладення українською мовою, чіткість побудови, логічна послідовність викладення матеріалу відповідно до завдання на курсову роботу, перспективність аргументації, стислість та точність визначень, що виключає можливість неоднозначного їх тлумачення, об’єктивність рекомендацій та доведеність висновків.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера відповідно до вимог стандарту (ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення). Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи і підрозділи. Назви розділів друкують великими літерами перед текстом по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи (зміст, розділи, список бібліографічних джерел, кожний додаток) необхідно починати з нової сторінки. Нумерація сторінок має бути наскрізною і подаватися арабськими цифрами внизу посередині сторінки. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але номер сторінки на ньому не ставлять. Розділи нумерують арабськими цифрами, підрозділи нумерують в межах кожного розділу (наприклад, 1.2.). Стиль викладання матеріалу повинен бути строгим та стриманим. Слід використовувати загальновизнану управлінську термінологію, скорочення слів у тексті та ілюстраціях не допускається.

Цифровий матеріал курсової роботи повинен бути оформлений у вигляді таблиць з дотриманням наступних правил:

1. Кожна таблиця повинна містити тематичний заголовок, що розміщують посередині над таблицею. Праворуч над тематичним заголовком розміщують слово „Таблиця” з її порядковим номером.

2. Заголовки стовпців починають з великої літери, підзаголовки – з малої.

3. Стовпці нумерують лише тоді, коли в тексті курсової роботи на них є посилання або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

4. Позначення наведених одиниць виміру повинне відповідати загальноприйнятим стандартам.

5. Числа в таблицях повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

6. При побудові таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може займати більше ніж третину її формату, а висота заголовочної частини не може перевищувати третину висоти таблиці.

7. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) наскрізь в межах всієї роботи.

8. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті (або на наступній сторінці після посилання) таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

9. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку з надписом над таблицею „Продовження таблиці ...” і вказують її номер. Таблицю з великою кількістю стовпців можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо строки або стовпці таблиці виходять за межі сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її заголовок, в другому випадку – боковик.

10. На всі таблиці мають бути зроблені посилання в тексті (наприклад табл.2.1). Кожна таблиця супроводжується стислим аналізом та висновками. При цьому в тексті не потрібно повторювати числові дані, що наведені в таблиці.

Графічне зображення статистичних даних, як наочно показує співвідношення між ними, називається діаграмою. За формою побудови діаграми поділяються на лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше в економічних дослідженнях використовують лінійні, а з площинних – стовпцеві та секторні діаграми.

Лінійна діаграма будується за допомогою прямих, кривих або ломаних ліній кількісних показників розвитку об’єктів, явищ або досліджуваних процесів. У стовпцевих діаграмах кількісні показники відображають у вигляді прямокутників-стовпців, які розміщують вертикально поряд або на однаковій відстані один від одного. Висота цих стовпців відповідно до встановленого масштабу пропорційна кількісним значенням зображуваних показників. Горизонтальне розміщення таких прямокутників утворює стрічкову діаграму. Секторна діаграма є формую зіставлення різних частин одного цілого. Площі, що утворюються секторами кола, є основою порівняння. Секторну діаграму будують шляхом поділу на окремі сектори пропорційно питомій вазі частин у цілому. Графіки часових рядів будуються на основі прямокутної системи координат. На осі абсцис відкладають відрізки часу, а на осі ординат – значення рівнів динаміки. На один графік можна нанести для порівняння декілька динамічних рядків.

Схеми в роботі використовують для того, що показати склад, структуру та взаємозв’язки між окремими елементами явища, системи, що вивчаються, або щоб відобразити послідовність етапів того чи іншого процесу. Креслення схем і графіків має відповідати стандарту.

Усі ілюстрації в курсовій роботі необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення „Рис. ....”. Ілюстрації нумерують послідовно в межах роботи, за винятком тих, що подані в додатках. За необхідності ілюстрації доповнюють підрисуночним текстом. При посиланні на ілюстрацію використовують скорочене „дивись” (див. рис. ....).

Формули в роботі нумерують наскрізь, так само як таблиці та рисунки. Порядковий номер формули вказують у круглих дужках праворуч від неї. Пояснення значень символів и числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони надані у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки. Посилання в тексті на порядковий номер формули роблять у круглих дужках, наприклад, „...у формулі (1)”. Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками, вище і нижче них потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується на одному рядку, його слід перенести після знака рівності або після знаків плюс, мінус, множення або ділення.

При написанні курсової роботи іноді є потреба в примітках до тексту або таблиць, у вигляді довідкової або пояснювальної інформації. Якщо примітка лише одна, то після слова „Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток декілька, то після слова „Примітка” ставлять двокрапку і нумерують арабськими цифрами з крапкою.

На запозичену з інших джерел інформацію обов’язково роблять посилання, які дають одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела зі списка літератури та відповідну сторінку джерела, наприклад: [3, с. 15], або під текстом цієї сторінки у вигляді посилання, в якому вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Список бібліографічних джерел наводять після висновків у порядку посилань на них в тексті або в наступній послідовності:

• закони України;

• інструкції та нормативні акти міністерств та відомств;

• наукова, навчально-методична, спеціальна література, що видана українською або російською мовами;

• наукова, навчально-методична, спеціальна література, що видана іноземними мовами.

При оформленні додатків до курсової роботи слід дотримуватись таких правил:

• послідовність розміщення додатків визначається порядковим номером посилань на них у тексті роботи;

• кожний додаток має починатися з нової сторінки;

• кожний додаток, не залежно від його характеру, повинен мати заголовок, надрукований угорі по центру аркушу малими літерами з першої великої. Слово „Додаток” друкується зліва, перед заголовком, нумерується за допомогою великих літер української абетки (за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад „Додаток В”;

• текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи.

Оформлена курсова роботи відповідно до сформульованих вимог має бути зброшурована. На першій і останній сторінках студент-виконавець ставить свій підпис і дату остаточного завершення роботи.