- •Лекція 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •1.Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів і факторів виробництва.
- •2.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару
- •Основні умови конкурентного ринку ресурсів
- •3.Попит на працю за умов досконало конкурентного ринку ресурсів
- •4. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •Ринок праці з недосконалою конкуренцією
Ринок праці з недосконалою конкуренцією
Типовою ситуацією на ринку праці є монопсонія, коли підприємство у невеликому місті є головним (а фактично єдиним) покупцем, а тому має можливість вплинути на рівень зарплати. Це досягається шляхом скорочення чисельності найманих працівників. У результаті посилення конкуренції між працівниками їх зарплата знижується нижче рівноважного рівня.
Кривою попиту виступає крива виторгу монопсонії від граничного продукту праці MRPL. Крива ринкової пропозиції перед монопсонією постає у вигляді кривої середніх витрат на закупку праці АС. Побудована відповідно до неї крива граничних витрат у точці її перетину з кривою попиту визначає кількість праці, необхідної для максимізації прибутку монопсоніста (fм). Ця кількість є меншою, ніж за досконалої конкуренції (fK), і зарплата також є меншою (Wк Wм ).
Двостороння монополія (або монополія — монопсонія) виникає на ринку праці за умов, коли між профспілкою і спілкою підприємців укладено угоду. На такому ринку ціна однозначно не встановлюється, замість точки рівноваги існує область можливої згоди. Залежно від сили кожної із сторін ринкової угоди рівноважна ціна встановлюється в інтервалі між ціною, яка правиться профспілкою, і ціною, що заявляється монопсонією. При цьому перша з них завжди вище другої. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці теж не визначено однозначно: залежно від нахилів ліній попиту і пропозиції обсяг пропозиції може бути більше, менше або однаковим з обсягом попиту. Графічний аналіз двосторонньої монополії можна зробити за рис. 15.4.
За умов досконалої конкуренції рівновага встановилася б у точці Е1, при цьому було б зайнято lк робітників, а рівень заробітної плати склав би WK. Виробник-монополіст буде прагнути знизити зарплату до рівня WM шляхом Скорочення зайнятих від lк до lм . Профспілка, в свою чергу, намагатиметься підняти рівень зарплати до WN, також скорочуючи пропозицію праці. Таким чином, при відносно невеликих відмінностях у чисельності працівників (lм та lN) підходи до визначення зарплати різко відрізняються (WM і WN).
