2.Пропозиція заощаджень Люди, здійснюючи заощадження, порівнюють поточне споживання з майбутнім. На рис.1 зображені криві байдужості для теперішнього і майбутнього споживання .

Майбутнє споживання поточного доходу тис.дол. N 30 M 10 11.5 L ▲C2 K 0 60 70 90 100 Поточне споживання ▲C1 тис.дол.. мал.9.3

Рис. 1. Часові переваги.

Звичайному користувачеві властиві позитивні часові переваги (time preference). Це означає, що відмова від витрачання 1 дол. в теперішній час повинна принести йому більше, ніж 1 долл. в майбутньому. Припустимо, що доход індивіда складає 100 тис.дол. , якщо він використає в поточному році всі 100 тис. дол, то його заощадження дорівнюють 0. На рис.1 ця ситуація відображена точкою К. Наш індивід вирішить відкласти гроші на “чорний день”. Припустимо, що величина цих заощаджень заради майбутнього споживання дорівнює 10 тис.дол. поточного доходу . Таке відповідальне рішення може бути прийнято раціональним індивідом тільки в тому випадку , якщо в майбутньому ці 10 тис.дол . дозволять йому спожити на суму , яка перевищує 10 тис.дол., наприклад 11,5 тис.дол. ( при ставці відсотка рівній 15%) .

Дану ситуацію відображає на графіку точка L. Відмова від наступних 10 тис.дол. дається, як правило, важче і повинна бути компенсована більшою винагородою. Тому криві байдужості будуть наближатися до вертикального положення. Великий кут нахилу характерний для кривих байдужості тих індивидів , які прагнуть до негайної винагороди .

Гранична норма часової переваги (marginal rate of time preference, MRTP ) – це вартість додаткового майбутнього споживання, достатнього для компенсації відмови від одиниці поточного споживання при умові, що загальне благополуччя індивіда не зменшиться .

Міжчасові переваги стосуються інвестицій як в фізичній, так, і в людський капітал. В обох випадках люди скорочують поточне споживання в надії збільшити його в майбутньому .

Міжчасове бюджетне обмеження

Можливості обмеження поточного споживання на користь майбутнього не безмежні. Заощадження визначаються загальною сумою доходу за мінусом поточного споживання:

S=Y-C₁ , де

S-заощадження, Y-дохід, C₁ –поточне споживання.

Майбутнє

споживання

поточного доходу,С₂ В

Е

А

Поточне споживання, С₁

Рис. Міжчасове бюджетне обмеження і між часова рівновага

Міжчасове бюджетне обмеження показує можливості переключення поточного споживання на майбутнє споживання. Нахил міжчасового бюджетного обмеження АВ дорівнює ( 1+і ). Кут нахилу залежить від ставки позичкового процента. Чим він більший, тим крутіший нахил міжчасового бюджетного обмеження.

Міжчасова рівновага

Точка дотику кривої часової переваги з міжчасовим бюджетним обмеженням характеризує міжчасова рівновага. В точці рівноваги нахил часової переваги дорівнює нахилу міжчасового бюджетного обмеження .

MRTP = ( 1 + i )

Точка Е на рисунку характеризує міжчасову рівновагу. Близькість її до точки А чи до точки В залежить від доходу, схильності до заощаджень та величини процентної ставки.

Зростання ставки позичкового процента виражається в повороті міжчасового обмеження за часовою стрілкою. ( див. рис.). Збільшення ставки відсотка з 15 до 20 % спричинило ріст заощаджень з 20 тис. до 30 тис. дол., при цьому майбутнє споживання поточного доходу зросло з 20 * 1,15 = 23 до 30 * 1,20 = 36 тис.дол. Це означає, що завдяки зростанню ставки процента стало дешевше одержати долар майбутнього споживання за рахунок поточних. Звичайно, це спонукає до накопичення .

Майбутнє споживання

п оточного доходу тис.дол. B¹

B

36 Е 2

23

Е

70 80 A поточне споживання

тис. дол.

Рис. Зміна міжчасової рівноваги з ростом ставки процента.

І %

20

пропозиція заощаджень

15

0 20 30 S(тис.дол.)

Рис. Ставка позичкового процента і пропозиція заощаджень