Порядок проведення роботи

1 Сформувати таблицю нафтогазогеологічного районування Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції, у якій вказати основні області, нафтогазоносні комплекси, а також основні родовища нафти і газу.

2 Навести схему розміщення нафтогазоносних областей Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції.

3 Провести опис нафтогазоноснщї провінції відповідно до запропонованої схеми (додаток А).

4 Навести графічну модель Вуктильського і Усинського родовищ та описати відповідно до запропонованої схеми (додаток Б).

Звітність

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, який містить:

а) пояснювальну записку;

б) таблицю нафтогазогеологічного районування Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції;

в) смхему з нанесиними на неї нафтогазоносними областями провінції;

г) графічну модель Вуктильського і Усинського родовищ.

Рекомендації до змісту пояснювальної записки

1 Вказати мету роботи і особивості нафтогазогеологічного районування території Тімано-Печорської провінції.

2 Навести таблицю нафтогазогеологічного районування відповідної території .

3 Навести схему з нанесиними на неї нафтогазоносними областями Тімано-Печорської провінції.

4 Навести опис відповідної нафтогазоносної провінції.

5 Навести графічну модель Вуктильського і Усинського родовищ.

6 Навести опис особливостей геологічної будови та характеру нафтогазоносності Вуктильського і Усинського родовищ.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Нафтогазогеологічне районування Прикаспійської та Передкавказької нафтогазоносних провінцій та основні родовища нафти і газу

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою роботи є вивчення студентами Прикаспійської і Передкавказької нафтогазоносних провінцій, їх основних родовищ нафти і газу.

З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне районування Прикаспійської і Передкавказької нафтогазоносних провінцій, особливості геологічної будови нафтогазоносних областей і основних родовищ нафти і газу.

В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і тектонічне положення кожної з нафтогазоносних областей Прикаспійської і Передкавказької нафтогазоносних провінцій, аналізувати особливості їх геологічної будови та нафтогазоносності.

Основні теоретичні положення

Прикаспійська нафтогазоносна провінція розташована на північ від Каспійського моря і охоплює західну частину Казахстану, території Астраханської, Саратовської, Волгоградської і Оренбурзької областей та Калмикії Російської Федераці. Вона охоплює однойменну синеклізу і Бузачинське підняття.

Фундамент Прикаспійської западини докембрійський, в будові якого вирисовується за даними геофізичних досліджень низка грабеноподібних (типу авлакогенів) структур.

Характерною особливістю геологічної будови Прикаспійської западини є те, що в її межах присутні потужні (до 4 км) соленосні товщі, що відносяться до кунгурського ярусу нижньої пермі і розділяють осадовий чохол на підсольовий і надсольовий комплекси.

У підсольовому комплексі відкрито близько 30 родовищ, з яких 14 газоконденсатних, 12 нафтових, 1 газове і 3 нафтогазові, у надсольовому комплексі виявлено 66 нафтових, 11 нафтогазових і 3 газових родовищ.

При сучасному стані вивченості в Прикаспійській нафтогазоносній провінції умовно виділяють 5 нафтогазоносних областей:

1 Західноприкаспійська (або Астраханська), яка в тектонічному відношенні приурочена до Астраханського склепіння;

2 Східноприкаспійська (або Кенкіякська), що пов’язана з платформним схилом Передуральського прогину;

3 Ембінська, яка охоплює Сагизьке, Жаркамиське і Новобагатинське склепіння;

4 Північноприкаспійська (або Північноембінська), яка пов’язана з зоною ступінчастих опущень, ускладнених рифами);

5 Південноембінська, що пов’язана з Південноембінським крайовим прогином.

У нафтогазоносній провінції виділяються 4 типи родовищ нафти і газу:

1) пов’язані з соляними куполами, їх більшість (Доссор, Кенкіяк, Сагіз, Байчунас, Шубаркудук тощо)

2) приурочені до антиклінальних структур, в ядрах яких сіль або відсутня або залягає у вигляді потовщень (“подушки”). Вони залягають на глибині 4–5 км (Прорвінське, Буранкульське);

3) приурочені до рифогенних відкладів (Карачаганацьке);

4) пов’язані з підсольовими антиклінальними структурами (Астраханське , Тенгізьке).

Характерною особливістю Прикаспійської западини є те, що спостерігається закономірна зміна складу нафт в напрямі покращення їх якості від зовнішніх зон до центру. Одночасно появляються газові шапки.

Передкавказька нафтогазоносна провінція в адміністративному охоплює території Краснодарського і Ставропольського країв, Ростовської і Астраханської областей, Дагестану і Калмикії, Кабардино-Балкарії, Північної Осетії, Інгушетії та Чечні Російської Федерації і частково Азербайджану. У тектонічному відношенні Передкавказька нафтогазоносна провінція приурочена до епігерцинської Скіфської плити.

У геологічній будові прогинів виділяються, зазвичай, сильно дислокований фундамент, що залягає на глибинах 8–12 км, доорогенний мезозойсько-палеогеновий з максимальною товщиною 5–6 км і орогенний неогеновий, товщиною понад 5 км, структурні поверхи.

В осадовому розрізі виділяється три нафтогазоносних літолого-стратиграфічних комплекси: пермо-тріасово-юрський підсольовий, крейдово-палеогеновий і неогеновий. Основні нафтові продуктивні горизонти зосереджені в юрській і нижньокрейдовій частині розрізу. Палеогеновий комплекс, здебільшого, вміщує скупчення газу (Ставропольське склепіння).

Загальною закономірністю для провінції є приуроченість нафтових скупчень до геосинклінальних схилів, а газових – до центральних частин прогину і платформного його схилу.

У складі Передкавказької нафтогазоносної провінції виділяється сім нафтогазоносних областей, які приурочені до вищенаведених значних структурних елементів, а саме: Кубанська, Ставропольська, Терсько-Кумська, Карпінська, Західнокубанська, Східнокубанська і Терсько-Каспійська.

Завдання для виконання:

1 Сформувати таблицю нафтогазоносних областей Прикаспійської і Передкавказької нафтогазоносних провінцій.

2 Скласти схему розміщення Прикаспійської нафтогазоносної провінції на контурній основі.

3 Скласти схему розміщення Передкавказької нафтогазоносної провінції на контурній основі.

4 Описати нафтогазоносні провінції.

5 Вивчити і знати розміщення нафтогазоносних провінцій та основних родовищ нафти і газу в ній.

6 Навести графічну модель та описати родовища Кенкіяцьке, Старомінське та Карачаганацьке.