Порядок проведення роботи

1 Сформувати таблицю нафтогазогеологічного районування нафтогазоносних провінцій Східного Сибіру, у якій вказати основні області, нафтогазоносні комплекси, а також основні родовища нафти і газу.

2 Навести схему розміщення нафтогазоносних провінцій та областей на території Східного Сибіру.

3 Провести опис нафтогазоносних провінцій відповідно до запропонованої схеми (додаток А).

4 вести графічну модель та описати Марківське та Середньоботуобінське родовища відповідно до прийнятої схеми (додаток Б).

Звітність

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, який містить:

а) пояснювальну записку;

б) таблицю нафтогазогеологічного районування Східного Сибіру;

в) схему з нанесиними на неї нафтогазоносними провінціями та областями відповідної території;

г) графічну модель Марківського і Середньоботуобінського родовищ.

Рекомендації до змісту пояснювальної записки

1 Вказати мету роботи і особивості нафтогазогеологічного районування території Східного Сибіру.

2 Навести таблицю нафтогазогеологічного районування відповідних територій.

3 Навести схему з нанесиними на неї нафтогазоносними та областями.

4 Навести опис нафтогазоносних провінцій.

5 Навести графічну модель та опис Марківського і Середньоботуобінського родовищ.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

нафтогазоноснІ провінціЇ СХІДНОЇ АЗІЇ

МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Метою роботи є вивчення студентами нафтогазоносних провінцій Східної Азії, зокрема Охотської та Японської нафтогазоносних провінцій, їх основних родовищ нафти і газу.

З Н А Т И основні геоструктурні елементи, нафтогазогеологічне районування території Східної Азії, особливості геологічної будови нафтогазоносних провінцій та областей і основних родовищ нафти і газу.

В М І Т И охарактеризувати географічне, адміністративне і тектонічне положення кожної з нафтогазоносних провінцій та областей Східної Азії, аналізувати особливості їх геологічної будови та нафтогазоносності.

Основні теоретичні положення

Східна Азія охоплює крайню східну частину Росії (Далекий Схід), східну частину території Китаю, Кореї (КНДР і Південна Корея) та Японію.

Охотська нафтогазоносна провінція охоплює Камчатську, Сахалінську області і Хабаровський край Російської Федерації і займає акваторію Охотського моря з о. Сахалін і Татарською протокою, а також відповідне узбережжя Західної Камчатки. В тектонічному відношенні провінція приурочена до Японо-Охотської геосинклінальної області, і, зокрема, північної частини Тихоокеанського поясу кайнозойської складчастості.

Нафтогазоносна область о. Сахалін є одним із найстаріших регіонів нафтовидобутку і є поки що єдиним на сході Російської Федерації.

В тектонічному відношенні о.Сахалін розглядається як мегантиклінорій субмеридіанного простягання, який включає Східносахалінський, Західносахалінський антиклінорії і грабеноподібний Центральносахалінський синклінорій, що їх розділяє.

Основними продуктивними комплексами нафтогазоносної провінції є піщано-глинисті відклади окобикайської, дагинської, нутовської та уйнинської світ неогену. Літологічний склад цих комплексів неоднорідний і різко змінюється по простяганню зон. Глибина залягання продуктивних пластів становить від 40 м (Оха) до 3400 м (Нижньодагинське). Дебіти нафти змінюються від 20 до 150 т/добу.

Більшість родовищ розташовано на північно-східному Сахаліні, при цьому вздовж східного побережжя концентруються нафтові родовища, які в західному напрямі змінюються нафтогазовими і газовими. Розміщені вони здебільшого на трьох ділянках: Охинській, Рибнівській і Катанглинській, де виділяється близько 13 зон нафтогазонакопичення. Основні (близько 75 %) початкові розвідані запаси нафти і газу в районі пов’язаний з окобикайською світою, а решта запасів розподіляється приблизно порівну між відкладами дагинської і нутовської світ.

Родовища багатопокладні, приурочені до лінійно витягнутих і брахіантиклінальних складок, часто сильно ускладнених численними порушеннями. Поклади пластові склепінні і теконічно екрановані з елементами літологічного обмеження.

Японська нафтогазоносна провінція охоплює кайнозойські прибережні і внутрішні западини Японських островів Хоккайдо, Хонсю і Кюсю.

Промислово нафтогазоносними є відклади міоцену і пліоцену. Колекторами є тріщинуваті туфи і аргіліти, рідше лінзовидні пісковики. Основним нафтогазоносним комплексом є верхньо-пліоценовий. Глибина залягання продуктивних горизонтів коливається від 20 до 3000 м.

У межах провінції виділяються нафтогазоносні області і райони, які здебільшого приурочені до островів Хокайдо, Хонсю та Кюсю і розміщені на територіях префектур Акіта, Ямагата, Ніігата, Нагато, Канто і Сіманто.

Нафтогазоносним областям, які охоплюють територію о. Хонсю, належить провідне місце у видобутку нафти і газу в Японії. Такими тут є нафтогазоносні області Акіта, Ніігата і Канто.

Завдання для виконання:

1 Сформувати таблицю нафтогазоносних провінцій Східної Азії.

2 Скласти схему розміщення нафтогазоносних провінцій Східної Азії на контурній основі.

3 Описати нафтогазоносні провінції.

4 Вивчити і знати розміщення нафтогазоносних провінцій Східної Азії, зокрема Охотської та Японської НГП та основні родовища нафти і газу в них.

5 Навести графічну модель та описати Ехабінське родовище.