3.1 Соціальна сфера

Перехід України до сталого розвитку вимагає зміни політики в соціальній сфері, основними складовими якої мають бути збереження здоров'я людини, поліпшення якості життя, вирішення демографічної проблеми, подолання бідності, зміна структура споживання, вирішення проблеми соціальної та економічної нерівності, підтримка малозахищених соціальних верств (молоді, пенсіонерів, безробітних), гуманізація суспільних відносин, покращення морально-психологічного стану суспільства.

Для реалізації цих завдань має відбутися поступовий перерозподіл трудових ресурсів зі сфер матеріального виробництва і обслуговування держави в сферу обслуговування людей, а саме в: науку, освіту, охорону здоров'я, соціальний і правовий захист.

В контексті сталого розвитку проблеми соціальної сфери є невід'ємною частиною комплексної політики, реалізація якої дозволить не тільки значно покращити соціально-економічний стан, але й забезпечити розвиток суспільства в гармонії з довкіллям.

Розв'язання проблеми бідності - головне та першочергове соціальне завдання українського суспільства та необхідна умова його консолідації. В основі розв'язання цієї проблем лежить принцип соціальної справедливості, тобто встановлення гарантій рівності громадян перед законом, забезпечення рівних можливостей екологічного, соціального та метеріального добробуту. Програма дій повинна базуватись на системі соціального моніторингу з врахуванням соціальних норм і критеріїв при прийнятті управлінських рішень та збереження якості довкілля.

Ліквідації бідності, як забезпечення конституційного права громадян на рівний доступ до суспільних багатств, повинно грунтуватися на таких основних принципах:

- створення та реалізація Національної стратегії подолання бідності;

- стабілізації економічного розвитку України та забезпеченні продуктивної зайнятості населення;

- формування фондів соціальної допомоги малозабезпечених, створення мережі недержавних закладів, які надаватимуть соціальні послуги;

- суттєвого розширення ринку праці;

- введення системи кредитів для розвитку малого бізнесу.

Стратегія соціального розвитку суттєво залежить від ситуації на ринку праці. В контексті сталого розвитку для суттєвого покращання ситуації необхідно:

- оптимізувати структуру та обсяги зайнятості;

- розгортати активні програми сприяння зайнятості, працевлаштування, залучення до громадських робіт;

- розширювати ринок праці за рахунок розвитку екологічного бізнесу, екологічного страхування та аудиту;

- розвивати систему установ різних видів і форм власності, що надають соціальні послуги населенню;

Стосовно пенсійного забезпечення, необхідно:

- перейти на багаторівневу пенсійну систему;

- розмежовувати пенсії, призначені за різними пенсійними програмами;

- ввести персоніфікований облік пенсійних внесків в недержавних пенсійних фондах, створити систему інвестування пенсійних коштів;

Перехід на засади сталого розвитку можливий при умові фізичного, психологічного та морального здоров'я населення. Складовими формування здоров'я є спосіб життя, вплив навколишнього природного середовища, спадковість та доступність і якість медичної допомоги.

Негативний вплив навколишнього природного середовища на здоров'я пов'язаний із:

- забрудненим атмосферним повітрям;

- неякісною питною водою;

- забрудненими продуктами харчування;

- дією акустичних факторів та радіаційного забруднення.

Тому стратегія захисту здоров'я людей від негативного впливу чинників навколишнього природного середовища повинна відображати:

- регламентацію надходження в навколишнє середовище речовин, шкідливих для здоров'я людей;

- підвищення стійкості людського організму шляхом розвитку профілактичної медицини, збалансованого харчування;

- активізацію санітарної просвіти населення (профілактичні програми щодо попередження і ліквідації шкідливих звичок);

- розширення соціальних та економічних стимулів для формування активного та відповідального відношення кожної особи до свого здоров'я;

- забезпечення відповідності якості атмосферного повітря населених пунктів, грунтів, поверхневих і підземних вод, питної води, продуктів харчування гігієнічним нормативам, дотримання норм радіаційної безпеки населення, допустимих рівнів акустичного, електромагнітного та інших видів шкідливого впливу на довкілля.

Основними завданнями підвищення якості життя є:

- забезпечення екологічної та техногенної безпеки та розв'язання питань, пов'язаних із захищеністю життєдіяльності;

- підвищення ефективності медицини, перш за все, дитячої;

- підтримка молодих родин;

- збільшення рівня грошових доходів населення;

- створення умов для покращення морально-психологічного стану суспільства;

- підвищення освітнього та культурного рівня населення.

Необхідною соціально-політичною умовою переходу на шлях сталого розвитку є відкрите громадянське суспільство та правова держава. Досвід розвинутих країн свідчить, що функціонування інститутів громадянського суспільства може забезпечити оптимальні умови для економічного зростання, владнання соціальних конфліктів та збалансованого використання природних ресурсів.

Ефективність влади в демократичній державі в значній мірі залежить від якості її взаємодії з громадянським суспільством.

Перехід до сталого розвитку передбачає активізацію діяльності об'єднань громадян, профспілок, ділових і наукових кіл, врахування інтересів основних груп населення, зокрема жінок, дітей і молоді. Основними напрямами діяльності у цій сфері є:

- розроблення механізмів партнерства держави і широких кіл громадськості;

- встановлення ефективного контролю громадян над діяльністю владних структур;

- створення можливостей для активної участі населення в розробленні і широкому обговоренні найбільш актуальних проектів законів України стосовно збереження довкілля, здійсненні громадського контролю за його станом;

- постійне проведення на підприємствах усіх форм власності контролю за станом умов праці, особливо жінок і молоді;

- діалог між молоддю та органами державної влади з екологічних питань і безпеки майбутнього.