2. У режимі підвищеної готовності:

• прийняття на себе відповідними комісіями по НС безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і ланок РСНС, формування при необхідності оперативних груп для з'ясування причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого нещастя, вироблення пропозицій по її нормалізації

• посилення чергово-диспетчерської служби

• посилення спостереження й контролю за станом навколишнього природного середовища, обстановкою на потенційних-небезпечних об'єктах і прилягаючих до них територіях, прогнозування можливості виникнення НС і їхніх масштабів

• вживання заходів по захисту населення й навколишнього природного середовища, забезпеченню стійкого функціонування об'єктів

• приведення в стані готовності сил і засобів, уточнення планів дій і висування при необхідності в передбачуваний район НС

3. У режимі надзвичайної ситуації:

• організація захисту населення

• висування оперативних груп у район НС

• організація ліквідації НС

• визначення меж зони НС

• організація робіт із забезпечення постійного функціонування галузей економіки й об'єктів, першочерговому життєзабезпеченню постраждалого населення

• здійснення безперервного контролю за станом навколишнього природного середовища в районі НС, за обстановкою на аварійних об'єктах і на прилягаючій до них території.

Медико-тактична характеристика природних катастроф

Землетруси — це підземні удари (поштовхи) і коливання поверхні Землі, обумовлені природними причинами (головним чином тектонічними процесами). Основні параметри, які характеризують силу й характер землетрусу — магнітуда, глибина вогнища й інтенсивність енергії на земній поверхні. В 1935 р. доктор Чарльз Ріхтер, професор Каліфорнійського технологічного інституту запропонував шкалу визначення величин землетрусів, що одержало назву «Шкала магнітуд землетрусів». Зсув ґрунту й амплітуда сейсмічних хвиль - це одне й теж, і чим значніше розмах хвиль, тим більше магнітуда землетрусу.

Для оцінки цих наслідків застосовується шкала оцінки інтенсивності землетрусів. Під інтенсивністю (силою) землетрусу розуміють ступінь збитків і руйнувань у певнім місці на поверхні Землі, викликаних тим чи іншим землетрусом.

У цей час користуються європейської 12-балльнай шкалою МSК-64 (від прізвищ сейсмологів, які неї запропонували, — С. Медведєва, СРСР, В. Шпонхойєра, ГДР, В. Карника, НССР). Ця шкала використається й в Україні.

Землетрусу по своїй силі визначаються по 12-бальній шкалі. Інтенсивність позначається римськими цифрами. Кожний бал землетрусу має свої типові певні наслідки. Так, землетрус силою III бала називають «слабким», силою VI балів — «сильним», а силою XII балів —«сильною катастрофою».

Землетруси серед всіх стихійних лих становлять 15%.

Чисельність санітарних втрат у випадку землетрусів залежить від сили й площі району стихійного лиха, щільності населення у вогнищі землетрусу, ступеня руйнування будинків, раптовості виникнення й ряду інших факторів.

Під час землетрусів найбільше часто виникають травматичні ушкодження — це ушкодження кінцівок. Найбільш часто спостерігаються ушкодження м'яких тканин і множинні травми різної локалізації, які супроводжуються значними крововиливами й скальпуванням шкірних покривів. Проникаючі ушкодження органів черевної й грудної порожнини, а також черепи зустрічаються рідше. У містах, зруйнованих землетрусом, синдром тривалого стиснення спостерігався в 3,5% потерпілих, у Вірменії (1988) склав — в 23,4%.

Аналіз втрат у м. Ашхабате й м. Скоплє (Югославія) свідчить, що орієнтовно структура травматичних ушкоджень під час землетрусів може бути такий:

• ушкодження нижніх і верхніх кінцівок — 26%;

• забій м'яких тканин із численними крововиливами- 21%;

• множинні ушкодження - 14%;

• інші травми - 39%.

При наданні потерпілим медичної допомоги під час землетрусів, необхідно передбачити:

1. Своєчасне надання всіх видів медичної допомоги у випадку можливих різних ураженнь.

Надана медична допомога в перші третя година може врятувати до 90% людей, які залишилося живими, через 6 ч — 50%. Надалі шанси на порятунок зменшуються, і через 10 днів ведення рятувальних робіт втрачає сенс.

2. Надання медичної допомоги особовому складу формувань, які ведуть рятувальні роботи.

3. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення кількості людей з нервово-психічними розладами, загостреннями соматичних захворювань, а також надання допомоги у випадку передчасних і нормальних пологів.

4. Запобігання виникнення й ліквідація можливих спалахів інфекційних захворювань.

Повені

Повені являють собою тимчасове затоплення значної частини суши водою внаслідок різких природних змін. По даним ООН, вони становлять 40% всіх природних катастроф. В Україні повені є найпоширенішим стихійним лихом.

Ріки України. Усього на території України є 22 400 рік і річок загальною довжиною 130 000 км. Ріки Карпат і Криму — гірські, зі швидкою течією, з переважно дощовою підпиткою. Паводки й повені на них бувають звичайно в період тривалих дощів. Інші ріки — рівнинного типу, переважно зі сніговою підпиткою. Паводки й повені на них найбільше часто є наслідком весняного танення снігу.

Значна частина рік регулюється греблями, руйнування яких може привести до катастрофічних затоплень.

Найбільші ріки України: Дніпро і його притоки - Десна й Прип'ять, а також Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг.

Імовірними зонами можливих повеней на території України є:

у північних регіонах — басейни річок Прип'ять, Десна і їхні притоки. Площа повені лише в басейні м. Прип'ять може досягти 600 000—800 000 га;

у західних регіонах — басейни верхнього Дністра (площа може досягати 100 000—130 000 га), Тиси, Пруту, Західного Бугу (площа можливих затоплень 20 000— 25 000 га) і їхніх притоків;

у східних регіонах — басейни Сіверського Донця із притоками, річок Псел, Ворскла, Сула й інших притоків Дніпра;

у південному й південно-західному регіонах — басейни притоків Нижнього Дунаю, річки Південний Буг і її притоки.

Тривалість повеней (затоплень) може досягти 7-20 доби й більше. При цьому можливе затоплення не тільки 10-70% сільськогосподарських угідь, але й великої кількості техногенно-небезпечних об'єктів.