4. Податкові правовідносини. Джерела податкового права.

Податкові правовідносини є суспільними відносинами, учасники яких наділені суб'єктивними правами і мають юридичні обов'язки у зв'язку зі сплатою податків і зборів до бюджетів, державних цільових фондів.

Як фінансово-правові, податкові правовідносини є публічно-правовими, державно-владними та майновими: державні органи як публічні суб'єкти за допомогою владних розпоряджень забезпечують передачу у власність або розпорядження держави, органів місцевого самоврядування певних коштів, адже невиконання податкового зобов'язання порушує загальнодержавні інтереси.

Владно-майновий характер податкових правовідносин визначає юридичне становище їх суб'єктів: податковий орган наділений повноваженнями, щоб змусити іншого суб'єкта (платника) виконати юридичний обов'язок зі сплати податку: функціями контролю за додержанням податкового законодавства, за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків і зборів, установлених законодавством. Таким чином, податкові правовідносини є формою задоволення публічного інтересу всіх членів суспільства та реалізації волі держави, органів місцевого самоврядування як власників коштів.

Регулятивні податкові правовідносини закріплюють коло суб'єктів, їх поведінку, зміст прав і обов'язків, а у межах охоронних податкових правовідносин здійснюється захист суб'єктивних прав, запроваджуються заходи юридичної відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Об'єктом податкових правовідносин виступають кошти платників, що надходять у доходи бюджетів, державних цільових фондів коштів, а суб'єктом - особа, наділена податковою правосуб'єктністю: можливістю бути учасником правовідносин, пов'язаних зі встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів {податкова правоздатність) та здатністю своїми діями створювати і реалізовувати права й обов'язки і мати суб'єктивні права й обов'язки {податкова дієздатність). Податкова правосуб'єктність також передбачає здатність нести відповідальність за податкові правопорушення.

Суб'єктом податкових правовідносин є держава (в особі податкових, кредитних, інших органів, які уповноважені державою приймати податкові платежі та контролювати їх сплату, в тому числі податкові агенти та банки) та платники податків.

Держава встановлює податки, наділяє місцеві органи правом їх встановлювати, є власником податкових надходжень, уповноважує суб'єктів податкових правовідносин здійснювати пенні дії. Уповноважені державою органи представляють публічний фінансовий інтерес і наділені владними повноваженнями.

Юридичним змістом податкових правовідносин є права й обов'язки їх суб'єктів. Податковими правами й обов'язками обмежуються можливості й межі поведінки суб'єктів правовідносин, що випливають з конституційної норми, якою закріплено першочерговий і безумовний обов'язок - сплачувати податки (ст. 67). Податковий обов'язок визначає правосуб'єктність платників податків - вони є насамперед зобов'язаними особами.

Обов'язковим елементом податкових правовідносин є наявність юридичних фактів, з якими пов'язують виникнення податкових правовідносин (правоутворюючі), їх зміну (правозмінні) та припинення (правоприпиняючі). Вони можуть бути результатом волевиявлення особи, і виступати у формі правомірних (вчасне подання податкової декларації), неправомірних дій (ухилення від сплати податків) та подій (смерть платника).

За своїм змістом податково-правові відносини є економічними. Е.А. Ровінський підкреслював, що головною особливістю фінансових правовідносин є те, що вони виступають юридичною формою вираження й закріплення фінансових відносин, які, у свою чергу, є формою певних економічних відносин. Фінансові відносини, що становлять зміст фінансової діяльності держави, виступають як різновид економічних відносин, саме тих, які мають вартісну форму.

Однією з характерних рис податкових правовідносин є їх грошовий характер. Об'єктом правового регулювання виступають гроші у вигляді податкових надходжень, з позиції саме публічно-правового регулювання. Так, С.Д. Ципкін підкреслював, що кінцевою метою фінансових відносин завжди є рух грошових коштів, які й виникають із приводу коштів.

Податкові правовідносини є публічними, тобто такими, що пов'язані і випливають із влади. Вони виступають як форма реалізації імперативної фінансово-правової норми й реалізуються за принципом: команда (видавана державою) і виконання (яке здійснюють підлеглі суб'єкти фінансового права). Саме тому однією зі сторін фінансових правовідносин виступає суб'єкт, що має право видавати владні приписи (держава або уповноважений нею орган).