2.4. Основні етапи та напрями проведення фінансового аналізу

Залежно від користувачів інформації та джерел інформації фі­нансовий аналіз поділяють на внутрішній та зовнішній.

Основний зміст зовнішнього аналізу – надання інформації численним користувачам (інвесторам, акціонерам, банківським установам, органам державної статистики, податковим органам, діловим партнерам, урядовим органам, страховим компаніям, ау­диторським фірмам та ін.) про прибутковість діяльності підпри­ємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість. Аналітичні показники розрахову­ють за даними публічної звітності підприємства. Оскільки зовні­шній аналіз базується на обмеженій кількості інформації про дія­льність підприємства, то він не дає змоги розкрити всі причини успіху або невдач підприємства.

Результати внутрішнього фінансового аналізу призначені для керівництва підприємства. Основним його змістом є: фактор­ний аналіз прибутку (збитку); рентабельності; собівартості виро­бництва; реалізації за видами продукції, товарів; витрат; пошук точки беззбитковості; оцінка рівню фінансової незалежності та платоспроможності, ділової активності та ймовірності банкрутст­ва підприємства.

Залежно від поставленої мети і термінів проведення аналіз по­діляють на:

Ретроспективний – це аналіз діяльності підприємства за минулі періоди;

Прогнозний – спрямований на оцінку очікуваної фінан­сової стабільності, платоспроможності, забезпеченості фінансо­вими ресурсами та ефективності їх використання у прогнозова­ному періоді;

порівняльний аналіз – який дає можливість порівняти діяль­ність аналізованого підприємства і потенційних ділових партне­рів, конкурентів;

оперативний – дає можливість контролювати фінансові по­казники упродовж звітного періоду.

Основні етапи аналізу фінансової звітності можна поділити на 4 етапи:

Перший етап аналізу передбачає збір необхідних джерел ін­формації (облікової, звітної, запланованої, нормативно-правової та ін.) та приведення її до порівняного вигляду.

Другий етап передбачає аналітичну обробку інформації, тобто розрахунок показників.

На третьому етапі відбувається інтерпретація результатів отриманого на попередньому етапі аналізу.

Четвертий, заключний, етап передбачає узагальнення висновків та розробку рекомендацій щодо подальшої діяльності підприємства.

Водночас, перш ніж розпочати аналіз звітності необхідно визначати вихідну мету аналізу, так як від цього залежить ступінь деталізації та глибина дослідження за окремими напрямками. Розрізняють два види організації аналітичного дослідження фінансової звітності. Це експрес-діагностика та оцінка фінансового стану підприємства.

Зокрема, експрес-діагностика передбачає три стадії проведення аналізу:

перша – загальний аналіз підприємства, який передбачає аналіз обсягу випуску та реалізації продукції товарів, аналіз структури основних засобів, зносу та ефективності їх використання; аналіз чисельності та витрат на оплату праці персоналу за категоріями; аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції, товарів; аналіз фінансових результатів тощо.

друга – фінансовий аналіз підприємства за основними напрямками: аналіз структури фінансової звітності (що передбачає аналіз активів, пасивів, структури звіту про фінансові результати); аналіз ліквідності та фінансової сталості (проводиться на основі розрахованої системи узагальнюючих та часткових показників); аналіз ефективності діяльності (зокрема, досліджується оборотність поточних активів та пасивів, рентабельність продаж, тривалість фінансового та операційного циклу).

Завершальний етап експрес-діагностики – це використання отриманих даних для прийняття управлінських рішень на підприємстві.

Слід зазначити, що під експрес-діагностикою розуміють систему взаємопов’язаних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства з точки зору відповідності її тактичним цілям господарювання. Вона дає можливість звузити масштаби пошуку проблем і їх рішення та передбачає незначні затрати часу, можливість проведення додаткових аналітичних досліджень.

У свою чергу, оцінка фінансового стану підприємства це – аналіз системи взаємопов’язаних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності з точки зору її відповідності стратегічним цілям господарювання. Це більш глибокий аналіз, який розглядає всі сторони діяльності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства проводять з метою виявлення вразливих місць і визначення шляхів їх усунення. Дані аналізу відіграють вирішальну роль при визначення конкурентної політики підприємства і використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань, розробки програми розвитку на перспективу.

До основних напрямків оцінки фінансового стану підприємства можна віднести:

Аналіз структури активів – який визначає співвідношення і зміни статей за рівнем їх ліквідності: грошових коштів, коштів у розрахунках, запасів, постійних активів.

Аналіз структури пасивів. У структурі пасивів виділяють: поточні зобов’язання (кредити та кредиторська заборгованість); довгострокові зобов’язання; власний капітал. Аналіз структури і змін статей балансу показує якою є величина мобільних і постійних активів, як змінюються їх співвідношення, які статті ростуть більш високими темпами і як це впливає на структуру балансу, який розмір власного капіталу має підприємство і чи ефективно його використовує, ступінь залежності від зовнішніх джерел фінансування та терміновість їх погашення тощо.

Аналіз оборотних активів – проводиться за ступенем ліквідності за загальним обсягом, у структурі та джерелами формування.

Аналіз ліквідності та фінансової сталості – при якому розраховують систему узагальнюючих та часткових показників, виявляють зміни та відповідність їх реальних значень оптимальним.

Аналіз ділової активності – оцінюють за системою показників оборотності майна, ресурсів, капіталу, тривалості фінансового та економічного циклу.

Аналіз прибутковості – при якому визначається система показників рентабельності господарської та фінансової діяльності та встановлюють взаємозв’язок між ними.

На завершальному етапі оцінки фінансового стану підприємства приймаються рішення щодо використання результатів аналізу в управлінні підприємством.

20