3.2. Банківська система України в інвестиційній діяльності

Ринкова модель економіки передбачає створення розвину­тих фінансових ринків. Порівняно з плановим господарством у ній значно посилюється роль банків, що потребує зміцнення банківської системи та створення ефективного механізму гро­шово-кредитного регулювання.

Реальне середовище інвестиційного процесу в Україні 97

У радянській економіці функціонував фактично єдиний на всю країну Держбанк, який об'єднував у собі й емісійні, і роз­рахункові, і всі інші банківські функції. Розгалужена мережа його установ разом із нечисленними спеціалізованими банка­ми не просто обслуговувала потреби державних та коопера­тивних підприємств у здійсненні фінансових операцій, а слу­гувала надійним інструментом партійно-державного контро­лю за рухом грошових коштів. За грошима треба було зверта­тися не до банків, а до керівних державних органів; звісно, гроші не виступали як товар і взагалі були найменшим дефі­цитом.

Власна банківська система України почала створюватися ще до формального досягнення незалежності — у березні 1991 р. було схвалено Закон України "Про банки і банківську діяль­ність". Надалі вона розвивалася навіть активніше, ніж вироб­нича сфера.

Нині в нашій державі функціонує класична дворівнева бан­ківська система, що складається з Національного банку Украї­ни та комерційних банків різних видів і форм власності.

Національний банк України — це центральний банк, який є емісійним центром держави, зберігає державний золотовалют­ний резерв, є організатором системи електронних розрахунків, здійснює державну грошово-кредитну політику. Комерційні банки майже всі недержавні. Як і будь-яке підприємство, ко­жен комерційний банк є самостійним господарюючим суб'єк­том, володіє правами юридичної особи, виробляє і реалізує рин­ковий продукт, діє на принципах комерційного розрахунку.

Сьогодні українські комерційні банки пропонують клієн­там до 200 видів різноманітних банківських продуктів і по­слуг. Широка диверсифікація операцій дає змогу банкам збе­рігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть за неспри­ятливої господарської кон'юнктури. Українські банки повні­стю освоїли виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозити, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредиту­вання суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкла­дення в цінні папери, формування касових залишків та ре­зервів, формування інших активів; касове та розрахункове об­слуговування, виконання валютних та інших банківських опе­рацій.

7 — 2-3143

98

Розділ З

Крім виконання базових функцій, українські банки можуть здійснювати для клієнтів безліч інших фінансових операцій — був би попит. Наприклад, банки здійснюють різного роду довірчі операції для корпорацій і приватних осіб, пов'язані з переда­чею майна в управління банку на довірчій основі, придбанням для клієнтів цінних паперів, управлінням нерухомістю, вико­нанням гарантійних функцій за облігаційними випусками. У наших реальних умовах далеко не всі банківські операції по­всякденно використовуються в практиці конкретного банків­ського закладу (наприклад, виконання міжнародних розра­хунків чи трастові операції).

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними акта­ми Національного банку України і своїми статутами.

Був час, коли кількість українських банків сягала трьох со­тень. Проте надто вже мало грошей в українській економіці, і конкуренція в банківському світі більш жорстка, ніж на то­варному ринку. Банки "гинуть, як піхотинці на війні". Часом із гучним скандалом, як збанкрутували "Відродження", "Гра-добанк", "Слов'янський" або "Україна", нерідко просто тихо згортають операції. Трапляються й менш драматичні варіан­ти: у банк приходять нові акціонери, і він, реструктуризував-шись, починає нове життя під новою назвою.

Станом на 1 лютого 2002 р. в Україні зареєстровано 189 бан­ків, у тому числі з участю іноземного капіталу — 28 (6 банків зі 100-відсотковим іноземним капіталом). Фактично діє 154 бан­ки із загальним обсягом статутного фонду понад 4,634 млрд грн. Обсяг статутного фонду в розрахунку на один діючий банк ста­новить близько 30 млн грн (табл. 3.3).

Банківська система України набула в роки незалежності прямо-таки бурхливого розвитку. Порівняно з 1991 р. обсяги наданих кредитів зросли в тисячі разів. Кредитування в на­ціональній валюті повністю переважає над кредитуванням в іноземній, і це свідчить на користь того, що з виходом Украї­ни із глибокої структурної кризи започатковуються довіра та впевненість у власній фінансовій системі як у реальних вироб­ників, так і у фінансових інститутів, які обслуговують функціо­нування реального сектору економіки (табл. 3.4, с. 100).

Таблиця 3.3. Банківські установи у 1992—2001 pp., млн грн на кінець періоду*

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Резерви	16,5	182,4	762,9	960,3	848,6	925,5	1454,6	2613,3	4749,6	5478,9
Зовнішні активи	5,5	159,5	1465,3	1873,4	1779,7	1829,0	3107,6	4429,7	5007,8	4104,5
Вимоги до загаль­ного уряду	1,3	17,1		207,6	774,5	1815,4	1530,5	1133,3	804,5	1472,7
Вимоги до нефі­нансових держав­них установ	25,5	389,5	1426,7	3662,8	4932,0	5549,0	1440,9	1782,4	2633,8	3418,3
Вимоги до при­ватного сектору	1,3	20,9	556,5	804,2	1128,2	2259,1	7922,1	11 046,0	18 098,5	25 888,3
Депозити до запи­тання	15,8	213,6	1061,9	2041,9	2253,9	2887,3	3145,5	4489,3	7898,2	10 236,6
Депозити терміно­ві, ощадні та в іно­земній валюті	4,5	137,1	1353,7	2228,3	2887,1	3462,8	4971,4	7552,2	10 505,7	14 956,2
У тому числі в іноземній валюті	2,1	87,6	1019,5	1560,2	1558,6	1635,8	3181,9	5306,7	7110,9	8209,8
Цінні папери	—	—	—	—	—	—	220,2	305,0	642,0	477,0
Зовнішні пасиви	5,7	71,9	755,2	541,8	631,6	1803,8	1738,2	1766,6	2514,0	3448,9
Депозити загаль­ного уряду	3,7	87,0	323,7	514,4	795,5	805,0	544,2	487,7	1358,8	1541,1
Кредити органів грошово-кредит­ного регулювання	14,4	158,2	169,4	632,0	699,7	979,8	1237,2	1569,4	1604,9	1125,8

* За даними офіційної інформаційної сторінки НБУ.

100

Розділ З

Таблиця 3.4. Кредити, надані комерційними банками економіці України 1991—2001 pp.*

Період	Усього		У тому числі у валюті
			національній		іноземній
	1	2	1	2	1	2
1991	0,97	...	0,97			...
1992	27	2770	24	2500	3
1993	406	1512	385	1600	21	843
1994	1558	383	1199	300	359	1697
1995	4078	262	3029	253	1049	292
1996	5452	134	4102	135	1350	129
1997	7295	134	5195	127	2100	156
1998	8855	121	5102	98	3752	179
1999	11 783	133	5715	112	6068	162
2000	19 121	162	10 222	179	8899	147
2001	27 792	145	15 393	151	12 357	139

Примітка: 1 — залишки заборгованості на кінець періоду, млн грн; 2 — темпи зростання щодо попереднього періоду, %. * Складено за інформацією НВУ.

За один лише 2001 р. чисті активи вітчизняної банківської системи збільшилися на 28 % (майже 50 млрд грн). Довго­строкове кредитування зросло на 73 %, поліпшилась якість кредитного портфеля.

Кредити, надані банками в економіку, в той же 2001 р. зрос­ли на 45,4 % і досягли майже 27 млрд грн. При цьому відсот­кова ставка за кредит знизилася на 8 пунктів, а за останні чо­тири роки вона зменшилась більш ніж у два рази¹.

Щоправда, "потужність" української банківської системи все ще недостатня. У більшості банків величина статутного фонду не перевищує 10 млн евро, у половини він менший за 5 млн евро. Лише деякі банки можуть похвалитися значними власними капіталами, проте аж ніяк не зрівняними з євро­пейськими за масштабами. Так, на 1 січня 2002 р. СФ банку "Аваль" становив майже 45 млн евро. У лютому він оголосив про збільшення його до 57 млн евро за рахунок емісії акцій.