Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
456 Кб
Скачать
☆

3.5.3 Описання руд та мінералів

1. Кобальтин – CoAsS. Синонім кобальтовий блиск. Різновид: феррокобальтин. Сингонія кубічна. Вигляд кристалів кубічний, октаедричний та пентагон-додекаедричний. Зустрічається також у суцільних зернистих масах.

Колір білий, сталево-сірий з рожевим відтінком. Риска сіро-чорна. Блиск металевий. Твердість 5-6. Питома вага 6,0-6,5.

Діагностичні ознаки: крихкий, характерний рожевий відтінок, висока твердість, парагенезис з рожевим еритрином. Характерний для гідротермальних і власно-магматичних родовищ.

2. Лінеїт Со3S4. Назва за прізвищем шведського вченого К.Ліннея. Сингонія кубічна. Вигляд кристалів октаедричний, утворює суцільні маси.

Твердість 5,5, густина 4,9. Колір білий, світло-сірий з рожевим відтінком. Блиск металевий. Риска сірувато-чорна. Спайність недосконала. Зустрічається у гідротермальних родовищах, рідко у кам’яновугільних пластах (Ронда-Валлей у Гламорганширі).

Діагностичні ознаки: схожий на кобальтин, але має меншу твердість і не дає реакцію на миш’як.

3. Шмальтин (Смальтин) – Со Аs3-2. Інша назва шпейсовий камінь. Шмальта – синя кобальтова фарба. Вважається, що шмальтин (смальтин) зайва назва від скуттерудит. Назва останнього від норвезького родовища Скуттеруд (1845 р.) Утворює ізоморфний ряд з хлоантитом. Сингонія кубічна. Вигляд кристалів кубічний, кубооктаедричний.

Колір олов’яно-білий до сталево сірого. Риска – сірувато-чорна. Густина 6,4-6,8. Твердість 5,5-6,0. Блиск металевий. Злом нерівний. Крихкий.

Зустрічається виключно у гідротермальних родовищах.

  1. Еритрин – Co[AsO4]·8H2O. За грецькою «ери трос» - червоний. Синонім: кобальтові кольори. Сингонія моноклінна. Голчасті і тонко пластинчасті кристали. Звичайний у вигляді землистих мас.

Колір малиновий, темно-рожевий. Риска блідо-рожева. Блиск скляний. Твердість 1,5-2,5. Густина 3. Спайність досконала.

Діагностичні ознаки: рожевий колір, землиста будова, асоціює з кобальтином, шмальтином.

Гіпергенні, у корах звітрювання кобальтових родовищ.

Лабораторна робота 5

    1. Берилій

3.6.1 Загальна характеристика. Вперше був отриманий Вьолером у 1828 р., а у 1898 р. Лебо у чистому вигляді. Середній вміст берилію у земній корі 3,8·10-4 (найбільший у лужних породах, 0,007%).

Відомо більш як 30 мінералів берилію, з яких найбільш поширені: берил (14%), хризоберил (20%), бертрандит (42%), фенакіт (46%) та гельвін (14%).

Берилій тривкий, дуже легкий (1,84 г/см3), метал з температурою плавлення 13000С. За співвідношенням тривкості та щільності він значно перевищує алюміній, крицю і навіть титан. Він застосовується, відповідно: у ядерній і рентгенівській техніці, у вигляді сплавів у авто – і ракетобудуванні. З’єднання берилію використовуються для отримання ізоляторів, вогнетривів.

Світові ресурси оцінюються у 2 млн.т. Загальні запаси (без Росії) 1 млн.т, з яких 34% приходиться на Бразилію, 15,6 – Індію, по 9% США і Китай.

3.6.2 Генетичні типи

Серед генетичних типів переважають: пегматитовий, гідротермальний, скарновий і грейзенів.

1. Пегматитовий. Найбільше значення мають гранітні пегматити. Родовища: Бернік-Лейк (Канада, 2 тис.т), Бікита (Зімбабве), Кінгс_Маунтин (США), Раджакстан (Індія), Вознесенське (Росія), Лос-Тапіас (Аргентина), Пілбара, Квінсленд (Австралія), Мінас-Жерайс (Бразилія), Блек-Хілл (США), Олбені (кристали до 16т., Бренчвіл (США).

2. Гідротермальний. До них належать високотемпературні глибинні родовища із значними запасами берілію. Це родовища: Спер-Маунтин (США, 3,5 тис.т.), Тор-Лейк (Канада, 13,7 тис.т), Єрмаковське, Оку невське (Росія).

3. Грейзеновий. До цього типу відносяться комплексні родовища Be, Mo, W, Sn та Bi). Родовища: Казир, Малишевське, Пограничне (Росія), Сонячне, Коунрад, Кара-Оба, Акта-Тау (Казахстан).

4. Скарновий. Зустрічаються відносно рідко. До них відносяться: Айрон-Маунтин (США), Уукса, Хапунвара (Росія), Сиримбет (Казахстан), Боа-Віста (Бразилія).

На території України берилійова мінералізація встановлена у межах Північно-Західного, Центрального і Приазовського районів УЩ. У північно-західному районі знаходяться: Пержанське, у Центральному: Полохівське, у Приазовському: Шевченківське і Балка Крута, а також Єлісеєвський та Кам’яномогильський рудовияви.