- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Промислово-генетичні типи родовищ корисних копалин
- •Лабораторна робота 1
- •1. Чорні метали
- •Загальна характеристика
- •1.1.2 Генетичні типи
- •1.1.3. Описання руд та мінералів
- •Генетичні типи
- •Марганець
- •Загальна характеристика
- •1.2.3. Описання руд та мінералів.
- •Загальна характеристика
- •1.3.2 Генетичні типи:
- •Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 2.
- •2. Кольорові метали
- •2.1 Титан
- •2.1.1 Загальна характеристика
- •2.1.2 Генетичні типи
- •2.1.3 Описання руд і мінералів
- •2.2. Нікель
- •2.2.1 Загальна характеристика
- •2.2. 2 Генетичні типи
- •2.2.3 Описання руд і мінералів.
- •2.3.1 Загальна характеристика
- •2.3.2. Генетичні типи
- •2.3.3 Описання руд і мінералів.
- •2.4 Свинець
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.4.3 Описання руд та мінералів
- •2.5 Цинк
- •2.5.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Генетичні типи
- •5.2.3 Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 3.
- •2.6. Алюміній
- •2.6.2 Генетичні типи
- •2.7 Сурма
- •2.7.1 Загальна характеристика
- •2.7.2 Генетичні типи
- •2.7.3. Описання руд та мінералів
- •2.8.1 Загальна характеристика
- •2.8.2 Генетичні типи
- •2.8.3 Описання руд та мінералів.
- •Лабораторні роботи 4
- •3. Рідкісні метали
- •3.1 Ртуть
- •3.1.1 Загальна характеристика
- •3.2.1 Генетичні типи
- •3.1.3 Описання руд та мінералів
- •3.2 Олово
- •3.2.1 Загальна характеристика
- •3.2.2 Генетичні типи
- •3.2.3 Описання руд та мінералів
- •3.3 Молібден
- •3.3.1 Загальна характеристика
- •3.3.2 Генетичні типи
- •3.3.3 Описання руд та мінералів
- •3.4 Вольфрам
- •3.4.1 Загальна характеристика
- •3.4.2 Генетичні типи.
- •3.4.3 Описання руд та мінералів
- •3.5 Кобальт
- •3.5.1 Загальна характеристика
- •3.5.3 Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 5
- •Берилій
- •3.6.2 Генетичні типи
- •3.6.3 Описання руд та мінералів
- •Загальна характеристика
- •3.7.2 Генетичні типи
- •Цирконій і гафній
- •3.8.2 Генетичні типи
- •3.8.3 Описання руд та мінералів
- •Тантал та ніобій
- •Загальна характеристика
- •Генетичні типи
- •Описання руд та мінералів
- •Лабораторна робота 6
- •4. Благородні метали
- •4.1 Золото
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.3 Описання руд та мінералів
- •4.2.1 Загальна характеристика
- •4.2.2 Генетичні типи
- •4.2.3 Описання руд та мінералів
- •4.3 Платина та метали платинової групи
- •4.3.1 Загальна характеристика
- •4.3.3 Описання руд та мінералів
- •5. Радіоактивні метали
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Генетичні типи
- •5.1.3 Описання руд та мінералів
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема1. Промислово-генетичні типи родовищ корисних копалин.....3
Марганець
Загальна характеристика
Цей метал значно менш поширений у земній корі з кларкам 0,1%, тобто у 50 разів меншим, ніж у заліза. У періодичній системі хімічних елементів марганець знаходиться поряд із залізом і тому має багато схожих особливостей і властивостей. Загальна кількість марганцевих мінералів складає більш як 150 видів. Серед них найбільше практичне значення мають: піролюзит MnO2 (55-63%), псіломелан MnO2·nH2O (35-60%), брауніт Mn2O3 (60-69%), манганокальцит (Ca,Mn) CO3 (7-25%), родоніт (Mn,Ca)5[S5O15](32-36%), родохрозит MnCO3(40-45%), манганіт Mn2O3·H2O (50-62%).
У разі значних скупчень використовуються також гаусманіт, вернадит, манганосидерит, бустоміт та тефроїт.
Марганцеві руди часто містять домішки заліза, які не погіршують якість руд. Шкідливою домішкою вважається фосфор. Для виплавляння стандартних марок феромарганцю використовуються руди та концентрати, які містять марганцю більше 40%, фосфору до 2%, SiO2 - 9-15%.
Виявлені ресурси марганцевих руд встановлені у 56 країнах і оцінюються у 21,27 млрд.т. Загальні запаси складають 10,46 млрд.т, з яких 5,18 підтверджені. Найбільшими ресурсами володіють ПАР – 13600 млн.т (63,9% світових), Україна – 2500 млн.т (11,8%, Австралія, Габон, Казахстан та Бразилія.
Генетичні типи
Генезис родовищ марганцю осадовий, метаморфічний, вулканогенно-осадовий, контактово-метасоматичний (скарновий), гідротермальний та гіпергенний (кори звітрювання та інфільтраційні поклади). Особливе місце займають океанічні залізо-марганцеві конкреції з промисловим вмістом заліза, міді, кобальту і нікелю, зосереджені на дні Тихого, Індійського і Атлантичного океанів.
1.Осадові родовища. Джерелом марганцю в осадових родовищах є кора звітрювання більш давніх порід. Накопичення марганцевих осадів відбувалося у прибережних зонах мілководних морських басейнів при наявності сприятливих для їх відкладення депресійних понижень, западин та інших заглиблень днища. Найбільші запаси зосереджені у олігоценових відкладах Нікопольського родовища (Україна), Чіатурі (Грузія), Мангишлацького і Полуничного (Росія), Іміні (Марокко) та Варненського (Болгарія). На групу власно осадових кайнозойських родовищ припадає 75-80 світових запасів. Менш значні за масштабами осадово-діагенетичні родовища формувалися у кембрії (Усинське на Уралі), девоні (Ум-Богма в Еміратах).
2. Вулканогенно-осадові родовища. Такі родовища виникають у рухливих ділянках земної кори. Зазвичай вони характеризуються низькою якістю руд та мають невеликі розміри. Рудні тіла залягають у вигляді неправильних лінз та сочевицеподібних тіл. До таких родовищ відносяться Примагнітогорське (Урал), Ір-Нілійське (Приохотська область), Дурновське (Салаїр).
3. Скарнові родовища. Родовища цього типу не мають великого промислового значення. Рудні тіла у вигляді пластоподібних покладів, штоків і гнізд. Родовища: Липова Гора і Казанське на Уралі, Франклін (США).
4. Гідротермальні родовища. Просторово зв’язані з гранітоїдами та ефузивами. Форма рудних тіл: жили, гнізда, пластоподібні тіла. Родовища: Ільфельд (Гарц), Ільменау (Німеччина), Сапальське (Урал), Караджал (Казахстан).
5. Гіпергенні. Зустрічаються у вигляді марганцевих шляп у зоні окислення родовищ марганцю будь-якого генезису. Родовища: Морро-да-Минна (Бразилія), Постмасбург (ПАР), Ум Богма (Емірати).
За підтвердженими запасами марганцю Україна посідає перше місце в світі. Всі промислові запаси марганцевих руд зосереджені у Південно-Українській марганцеворудній провінції у межах Нікопольського басейну (Марганецьке, Зеленодольське, Орджонікідзевське та Токмацьке родовища). Це окисні і карбонатні руди осадового генезису у породах борисфенської світи олігоцену. Загальні затверджені запаси складають 2259,9 млн.т при середньому вмісті 23,9%. Серед інших родовищ, які складають резерв, найбільш перспективні наступні: Бурштинське (осадові і гіпергенні руди міоценового віку у Івано-Франківській області), Хащуватське (гіпергенні руди мезо-кайнозойського віку у Кіровоградській області), Чівчинське (метаморфічні руди з родонітом у Вінницькій обл.), Керченське (осадові залізо-марганцеві руди із вмістом марганцю до 12,7%).
