4. Порядок проведення роботи.

4.1. Кислотні властивості карбонових кислот.

4.1.1. а) В три пробірки поміщують по 1 краплі розчину оцтової кислоти. В першу пробірку додають 1 краплю метилоранжевого розчину, в другу - 1 краплю лакмусу, в третю - 1 краплю фенолфталеїну.

4.1.1. б) В пробірку кладуть 2 краплі оцтової кислоти і добавляють трошки магнію. До отвору пробірки підносять палаючускалку.

4.1.1. в) В пробірку наливають 2-3 краплі розчину оцтової кислоти і добавляють декілька крупинок натрію карбонату. До отвору пробірки підносять палаючу скалку.

4.2. Окиснення мурашиної кислоти калію перманганатом.

4.2.1. В пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату, добавляють 2 краплі розчину калію перманганату і 3 краплі розчину сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку з баритовою водою. Вміст пробірки нагрівають на полум’ї пальника.

4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.

4.3.1. В пробірку наливають 3 краплі мурашиної кислоти, 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають суміш в полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюємо.

4.4. Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.

4.4.1. В суху пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату і сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням Гідрогену. Вміст пробірки охолоджують, додають до плаву 3-4 краплі води і повільно нагрівають до появлення прозорого розчину.

В другу пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату і додають 3-4 краплі води. В обидві пробірки по одній краплі розчину кальцію хлориду.

4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.

4.5.1 Декілька кристалів щавлевої кислоти нагрівають в пробірці з газовідвідною трубкою, відтягнутий кінець якої опущений в пробірку з баритовою водою. Виділяється газ. Після цього газовідвідну трубку виймають з пробірки з баритовою водою і підпалюють газ, що виділяється.

4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.

4.6.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти і додають 2 краплі сульфатної кислоти. Пробірку закривають корком з газовідвідною трубкою і нагрівають на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюють. Після того кінець газовідвідної трубки опускають в баритову воду.

4.7. Окиснення щавлевої кислоти калію перманганатом.

4.7.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти, добавляють 2 краплі калію перманганату і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з баритовою водою. Суміш нагрівають.

4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.

4.8.1. В пробірку вносять 3-4 краплі бромної води, 1 краплю олеїнової кислоти і енергійно збовтують.

Контрольні запитання:

1. Описати хімічні властивості карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти.

2. З метану одержати мурашину, оцтову, пропіонову, щавлеву і ізомасляну кислоти.

3. Чому серед кислот немає газів?

4. На нейтралізацію 50 мл 0,1 М розчину кальцію гідроксиду пішло 150 мл розчину оцтової кислоти невідомої концентрації. Визначіть молярність розчину оцтової кислоти.