- •1. Тема: Якісний елементний аналіз органічних сполук. Алкани.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Виявлення Карбону та Гідрогену.
- •4.3. Виявлення Сульфуру.
- •4.4. Виявлення Хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Література:
- •Лабораторна робота №2
- •1. Тема: Алкени. Алкіни.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.5. Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.7. Відношення рідких алканів до окислювачів.
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота №3
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •Література:
- •Лабораторна робота №4.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи.
- •Лабораторна робота № 5.
- •1. Тема: Гідроксильні сполуки і їх похідні. Феноли.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.7. Кольорові реакції багатоатомних фенолів з феруму (ііі) хлоридом.
- •4.8. Окиснення пірогалолу киснем повітря.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Тема: Карбонові кислоти.
- •3. Матеріали і реактиви:
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.2. Окиснення мурашиної кислоти калію перманганатом.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4. Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 7.
- •1. Тема: Похідні карбонових кислот
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4. Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання оцтовоетилового естеру.
- •4.3. Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.4. Розчинність мила у воді.
- •4.5. Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 8.
- •1. Тема: Нітросполуки. Аміни. Реакції діазотування і азосполучення.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену
- •4.2. Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.14. Одержання геліантину.
- •4.15. Властивості геліантину.
- •Контрольні запитання:
- •Література:
4. Порядок проведення роботи.
4.1. Кислотні властивості карбонових кислот.
4.1.1. а) В три пробірки поміщують по 1 краплі розчину оцтової кислоти. В першу пробірку додають 1 краплю метилоранжевого розчину, в другу - 1 краплю лакмусу, в третю - 1 краплю фенолфталеїну.
4.1.1. б) В пробірку кладуть 2 краплі оцтової кислоти і добавляють трошки магнію. До отвору пробірки підносять палаючускалку.
4.1.1. в) В пробірку наливають 2-3 краплі розчину оцтової кислоти і добавляють декілька крупинок натрію карбонату. До отвору пробірки підносять палаючу скалку.
4.2. Окиснення мурашиної кислоти калію перманганатом.
4.2.1. В пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату, добавляють 2 краплі розчину калію перманганату і 3 краплі розчину сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку з баритовою водою. Вміст пробірки нагрівають на полум’ї пальника.
4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
4.3.1. В пробірку наливають 3 краплі мурашиної кислоти, 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають суміш в полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюємо.
4.4. Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
4.4.1. В суху пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату і сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням Гідрогену. Вміст пробірки охолоджують, додають до плаву 3-4 краплі води і повільно нагрівають до появлення прозорого розчину.
В другу пробірку кладуть декілька крупинок натрію форміату і додають 3-4 краплі води. В обидві пробірки по одній краплі розчину кальцію хлориду.
4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
4.5.1 Декілька кристалів щавлевої кислоти нагрівають в пробірці з газовідвідною трубкою, відтягнутий кінець якої опущений в пробірку з баритовою водою. Виділяється газ. Після цього газовідвідну трубку виймають з пробірки з баритовою водою і підпалюють газ, що виділяється.
4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
4.6.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти і додають 2 краплі сульфатної кислоти. Пробірку закривають корком з газовідвідною трубкою і нагрівають на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюють. Після того кінець газовідвідної трубки опускають в баритову воду.
4.7. Окиснення щавлевої кислоти калію перманганатом.
4.7.1. В пробірку кладуть декілька кристалів щавлевої кислоти, добавляють 2 краплі калію перманганату і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з баритовою водою. Суміш нагрівають.
4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
4.8.1. В пробірку вносять 3-4 краплі бромної води, 1 краплю олеїнової кислоти і енергійно збовтують.
Контрольні запитання:
Описати хімічні властивості карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти.
З метану одержати мурашину, оцтову, пропіонову, щавлеву і ізомасляну кислоти.
Чому серед кислот немає газів?
На нейтралізацію 50 мл 0,1 М розчину кальцію гідроксиду пішло 150 мл розчину оцтової кислоти невідомої концентрації. Визначіть молярність розчину оцтової кислоти.
