- •Лабораторна робота № 1 Оснащення, умови роботи та завдання мікробіологічної лабораторії. Підготовка матеріалів та обладнання до мікробіологічних досліджень
- •1.3 Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 2 Методи мікроскопічного дослідження. Морфологія мікроорганізмів та розгляд їх у живому та фіксованому станах
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Техніка мікроскопування із застосуванням сухих об'єктивів (збільшення 8х і 40х)
- •Техніка мікроскопування із застосуванням імерсійних об'єктивів
- •Підготовка предметних і покривних скелець
- •Відбір культури для дослідження
- •Приготування препаратів живих клітин
- •Приготування препаратів фіксованих і пофарбованих клітин
- •Виготовлення барвників для простого забарвлення
- •Різні форми мікроорганізмів
- •2.3 Експериментальна частина
- •2.3.5 Дослідження мікрофлори мулу водойми.
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Експериментальна частина
- •4.3.3.4.Дослідження культури бактерій оцтовокислого бродіння
- •4.3.3.5 Дослідження культури бактерій бродіння пектинових речовин
- •4.4 Висновки
- •Лабораторна робота № 5 Мікробіологічний контроль хлібобулочних виробів
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 6 Морфологічні та культуральні ознаки дріжджів
- •Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Експериментальна частина
- •Опис культуральних ознак деяких родів дріжджів
- •Лабораторна робота № 7 Морфологічні та культуральні особливості міцеліальних грибів
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина
- •Ключ для визначення роду пліснявого гриба
- •Лабораторна робота № 8 Мікробіологія сирого і пастеризованого молока
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина.
- •Лабораторна робота № 9 Визначення активності антибіотиків та фітонцидів
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Експериментальна частина
- •Список рекомендованої літератури
Приготування препаратів живих клітин
Живі мікроорганізми можна спостерігати в препаратах «роздавлена» і «висяча крапля». Для приготування препаратів у вигляді «роздавленої краплі» на середину чистого предметного скла нанести маленьку краплю води, перенести в неї невелику кількість досліджуваних мікроорганізмів, добре перемішати і накрити покривним склом. Якщо досліджувані мікроорганізми ростуть на щільному поживному середовищі, мікробну масу перенести у підготовлену краплю води за допомогою петлі, якщо в рідкому середовищі — суспензію клітин нанести на предметне скло стерильною піпеткою або за допомогою петлі, краплю води на предметне скло можна не наносити. Крапля з досліджуваним матеріалом має бути невеличкою, щоб після притискання її покривним склом з-під останнього не виступала зайва рідина. Зайву рідину видалити фільтрувальним папером. Підготовлений препарат помістити на столик мікроскопа, закрити затискачами. Препарат «роздавлена крапля» допомагає встановити форму, розміри клітин, їх розмноження, рухомість, наявність спор, реакцію клітин на хімічні подразники.
Для приготування препарату «висяча крапля» невелику краплю суспензії мікроорганізмів нанести на покривне скло, перевернути його краплею донизу і помістити на спеціальне предметне скло із заглибленням у центрі. Краї заглиблення заздалегідь змастити вазеліном. Крапля має висіти вільно, не торкаючись країв і дна заглиблення. Це дозволяє її вивчати впродовж кількох днів, спостерігаючи за ростом і розмноженням мікроорганізмів, утворенням і проростанням спор, рухомістю клітин.
Препарат «відбиток» готують для вивчення природного розташування в колонії клітин стрептоміцетів і міцеліальних грибів. Зі щільного середовища, на якому мікроорганізми ростуть суцільним газоном у вигляді колоній, вирізують скальпелем невеликий кубик або окрему колонію і переносять на предметне скло. Поверхня з мікроорганізмами має бути обернена догори. Потім прикладають чисте покривне скло, злегка надавлюють на нього петлею або голкою і негайно ж знімають, намагаючись не зрушити убік. Препарат поміщають відбитком вниз у краплю води або в розчин метиленової сині (1:40) на предметному склі і мікроскопують.
Фарбування живих клітин. Для виявлення деяких функціональних особливостей клітин і диференціації їхніх включень застосовують прижиттєве фарбування мікроорганізмів. Через токсичність барвників живі клітини фарбують нейтральним червоним, нейтральним фіолетовим, метиленовою синню, фуксином, еозином, еритрозином, зеленим янусом у дуже невеликих (0,001—0,0001%) концентраціях. На предметному склі краплю досліджуваних мікроорганізмів змішують із краплею розчину барвника, накривають покривним склом і через 2–3 хв мікроскопують.
Уявлення про природну форму, величину, будову мікроорганізмів, їхні окремі структури (позаклітинний слиз) дають негативні препарати. Для негативного фарбування застосовують рідку туш, 3 %-й водний розчин конго червоного, 10 %-й розчин нігрозину й інші барвники, що не проникають у мікробні клітини. Краплю туші або розчину барвника змішують із краплею культури, накривають покривним склом і розглядають із сухими об'єктивами. Барвники заповнюють простір, що оточує клітину, і в результаті незабарвлені мікроорганізми чітко виділяються у вигляді яскраво освітлених безбарвних капсул на темному тлі препарату. Можна застосувати комбіноване негативне фарбування фону з прижиттєвим фарбуванням клітин.
