- •Лабораторна робота № 1 Оснащення, умови роботи та завдання мікробіологічної лабораторії. Підготовка матеріалів та обладнання до мікробіологічних досліджень
- •1.3 Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 2 Методи мікроскопічного дослідження. Морфологія мікроорганізмів та розгляд їх у живому та фіксованому станах
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Техніка мікроскопування із застосуванням сухих об'єктивів (збільшення 8х і 40х)
- •Техніка мікроскопування із застосуванням імерсійних об'єктивів
- •Підготовка предметних і покривних скелець
- •Відбір культури для дослідження
- •Приготування препаратів живих клітин
- •Приготування препаратів фіксованих і пофарбованих клітин
- •Виготовлення барвників для простого забарвлення
- •Різні форми мікроорганізмів
- •2.3 Експериментальна частина
- •2.3.5 Дослідження мікрофлори мулу водойми.
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Експериментальна частина
- •4.3.3.4.Дослідження культури бактерій оцтовокислого бродіння
- •4.3.3.5 Дослідження культури бактерій бродіння пектинових речовин
- •4.4 Висновки
- •Лабораторна робота № 5 Мікробіологічний контроль хлібобулочних виробів
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 6 Морфологічні та культуральні ознаки дріжджів
- •Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Експериментальна частина
- •Опис культуральних ознак деяких родів дріжджів
- •Лабораторна робота № 7 Морфологічні та культуральні особливості міцеліальних грибів
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина
- •Ключ для визначення роду пліснявого гриба
- •Лабораторна робота № 8 Мікробіологія сирого і пастеризованого молока
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина.
- •Лабораторна робота № 9 Визначення активності антибіотиків та фітонцидів
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Експериментальна частина
- •Список рекомендованої літератури
Різні форми мікроорганізмів
За формою мікроорганізми поділяють на 3 основні групи: кулясті (коки), паличковидні, звивисті.
Залежно від площини поділу клітин і характеру їх взаєморозміщення серед коків (рисунок 2.2) виділяють:
мікрококи – поділ в одній площині, клітини розміщуються поодиноко;
стафілококи – поділ в одній площині, клітини утворють неправильні скупчення у вигляді виноградного грона;
диплококи – поділ в одній площині, клітини розміщуються попарно;
стрептококи – поділ в одній площині, клітини утворють ланцюжки різної довжини:
тетракоки – поділ у двох взаємоперпевдикулярннх площинах, клітини розміщуються у вигляді тетрад;
сарцини – поділ у декількох взаємоперпєндикулярних площинах, клітини утворюють пакети з 8, 16, 32 і т.д. особин.
Паличковидні мікроорганізми мають циліндричну форму тіла. Клітини відрізняються одна від одної довжиною, площею поперечного перерізу, співвідношенням цих величин, нерівномірним потовщенням. Дані мікроорганізми можуть розміщуватися як поодиноко, так і утворювати короткі чи довгі ланцюги. Паличковидні мікроорганізми, які здатні утворювати спори, називають бацилами, а не здатні до спороутворення – бактеріями.
Звивисті мікроорганізми відрізняються за ступенем зігнутості клітин і за кількістю витків рисунок 2.3:
вібріони - клітини мають вигляд коми або півмісяця;
спірили - клітини мають 4-6 витків;
спірохети - клітини мають 6-12 витків.
2.3 Експериментальна частина
Матеріали та обладнання: мікроскопи, імерсійна олія, розчин для очистки об’єктиву мікроскопа, тканина для протирання лінз об’єктиву; фільтрувальний папір; предметні скельця плоскі і з лункою; покривні скельця; спиртівки; сірники; розсіл квашеної капусти (огірків) або розчин дріжджів; дистильована вода; вода з водойми; метиленова синь; фуксин; скляні мостики; кристалізатор.
Рисунок 2.2 – Кокоподібні і паличкоподібні форми бактерій
а
б
в
а – вібріони; б – спірили; в – спірохети
Рисунок 2.3 – Звивисті форми мікроорганізмів
2.3.1. Вивчити будову біологічного мікроскопа. Навчитись користуватись біологічним мікроскопом. Розглянути тубус, окуляр, об’єктив, револьвер, спробувати повертати об’єктиви у револьвері, визначити, яка величина збільшення на об’єктивах та їх число апроксимації, визначити, який об’єктив використовують для імерсії, спробувати, як працює мікро- (дуже обережно) та макрогвинт, як рухається конденсор та відкривається ірис-діафрагма.
Замалювати мікроскоп та зробити відповідні позначення.
2.3.2 Приготування препарату "роздавлена крапля".На чисте сухе предметне скло нанести краплину розсолу квашеної капусти чи огірків (або краплину води, в яку додати невелику кількість дріжджів та розмішати), накрити покривним склом. Якщо досліджувати негусті суспензії мікробних клітин, то краплину води на предметне скло можна не наносити. Надлишок рідини з-під предметного скла слід видалити фільтрувальним папером. Розглянути препарат під мікроскопом та замалювати.
2.3.3 Приготування препарату "висяча крапля". Взяти предметне скло з вишліфованою заглибиною (лункою) у центрі і змастити вазеліном краї лунки. Далі, на чисте покривне скло нанести краплину розсолу квашеної капусти чи огірків (або інший досліджуваний матеріал), накрити предметним склом, швидко перевернути препарат. Крапля повинна вільно звисати, не торкаючись країв і дна лунки. Крапля стає герметизованою у вологій камері, що надає можливість спостерігати за препаратом навіть декілька днів. Розглянути препарат під мікроскопом.
2.3.4 Дослідження зубного нальоту під мікроскопом. На предметне скло нанести краплину води, потім сірником взяти невелику кількість зубного нальоту, змішати з краплиною води і виготовити фіксований зафарбований препарат (див. послідовність виготовлення фіксованих препаратів у коротких теоретичних відомостях). Через імерсійну систему мікроскопа розглянути препарат. Для цього на сухий фіксований зафарбований препарат наносять краплину імерсійної оливи. Встановлюють об'єктив 90х і, дивлячись збоку, обережно опускають тубус мікроскопа до занурення об'єктива в оливу. Слідкують за тим, щоб фронтальна лінза обє'ктива не доторкнулася до предметного скла. Потім, спостерігаючи в окуляр, макрогвинтом повільно піднімають тубус і фокусують об'єктив. Тонке фокусування проводять за допомогою мікрометричного гвинта. Після закінчення дослідження піднімають тубус, знімають препарат і обережно протирають фронтальну лінзу об'єктива спочатку сухим бинтом, а потім змоченим у розчині для очистки лінзи.
Замалювати препарат та визначити морфологічні типи за формою розглянутих мікроорганізмів.
