- •Методичні вказівки
- •«Споруди та обладнання водовідведення»
- •Загальні вказівки до лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 дослідження осаду пісковловлювачів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів. Відбір проби та її підготовка до аналізів
- •Визначення вологості й зольності осаду
- •Визначення фракційного складу піску
- •Визначення щільності осаду
- •Визначення складу піску в осаді
- •Лабораторна робота № 2 визначення показника випадіння осаду зважених речовин у воді. Знаходження розрахункових технологічних параметрів відстійників
- •Короткі теоретичні відомості
- •Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів Визначення складу концентрації суспензії у вихідній стічній воді ваговим методом
- •Визначення залежності осадження зважених речовин у часі
- •Лабораторна робота № 3 визначення ефективності роботи напірного гідроциклону
- •Короткі теоретичні відомості
- •Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів
- •Лабораторна робота № 4 вивчення впливу флокулянтів на процеси пластівцеутворення й осадження
- •Короткі теоретичні відомості
- •Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів
- •Вибір оптимальної концентрації флокулянта
- •Лабораторна робота № 5 очищення виробничих стічних вод від органічних домішок сорбційним методом
- •Короткі теоретичні відомості
- •Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів
- •Література
Методика проведення роботи й обробка результатів дослідів
Дослідження проводять на лабораторній установці (рис. 3.1.). Робота проводиться у два етапи.
Рис.
3.1.
Схема лабораторної установки
2 - ємність;
3 - насос;
4 - засувка;
5 - манометр;
6 - кран відбору проб;
7 - шлам;
8 - прояснена рідина.
1 етап: вивчення потоків на прозорій моделі гідроциклону
Заміряють штангенциркулем діаметри патрубків шламової й зливної насадок, а також діаметр патрубка вихідної води.
Роблять малюнок гідроциклону із проставлянням всіх технологічних розмірів.
Змінюючи тиск води на вході до гідроциклону, стежать за величиною повітряного стовпа і його розмірів; дані заносять у табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Таблиця розмірів повітряного стовпа у гідроциклоні при різних тисках
Тиск, МПа або кг∙с/м2 |
Діаметр отвору, мм |
Діаметр повітряного стовпа, мм |
Відношення діаметрів повітряного стовпа |
||
зливного |
шламового |
біля основи конуса |
при вершині конусу |
||
0,05 |
|
|
|
|
|
0,10 |
|
|
|
|
|
0,15 |
|
|
|
|
|
0,25 |
|
|
|
|
|
0,3 |
|
|
|
|
|
2 етап: вивчення освітління стічної води на гідроциклонній установці.
При закритій засувці 6 включають відцентровий насос. Відкриваючи засувку 4, встановлюють на манометрі 5, послідовний тиск 0,05; 0,1; 0,15; 0,25; 0,3 МПа. При кожному режимі відбирають пробу вступної і освітленої води, вимірюють витрату освітленої води, стічної рідини й секундоміром визначають концентрацію зважених речовин ваговим способом або за допомогою фотоелектроколориметра. Витрати освітленої води й стічної води розраховують за формулою:
Q = V / t,
де: Q - витрати проясненої або стічної води, л/с; V - об'єм стічної або проясненої води, л; t - час наповнення мірної посудини, с.
Ефект освітління (%) у гідроциклоні визначають за формулою:
Э = (Свих – Сосв)·100 / Свих ,
де: Свих - склад зважених речовин у вихідній воді, що надходить на очищення до гідроциклону, мг/л; Сосв - склад зважених речовин у освітленій воді, мг/л.
За обчисленим значенням ефекту освітлення при даному напорі (Н) будують графік залежності Э = f (Н), за заміряним значенням Q і Н - графік залежності Q = f (Н).
Результати спостереження і обчислень заносять у табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Номер досліду |
Напір на вході Н, м. вод. ст або МПа |
Освітлена вода |
Термінова вода |
Загальні витрати Q, л/с |
Склад зважених речовин, мг/л |
Ефект освітління Э, % |
|||||
Vосв, л |
tосв, |
Qосв, л/с |
Vвих, л |
Tвих, з |
Qвих, л/с |
Свих |
Сосв |
||||
1 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
