5. Засоби фр, форми, методи і дозування фізичних навантажень при гострому інфарк-ті міокарду (гім):

1. При гострому інфаркті міокарду з засобів ФР призначається ліжковий руховий режим з поступовим його розширенням (повороти на бік, сидіння, стояння, ходьба, підняття на сходинки) та фізичні вправи в формі лікувальної гімнастики з інтенсивністю, яка не викликає приросту ЧСС, АТ і змін ЕКГ. Тривалість процедури 10 – 20 хв. і кратність 2 – 3 рази на день (дод 1). Через місяць, після тестування з дозованим фізичним навантажен-ням, призначають фізичні вправи у формі лікувальної гімнастики, велотренування і дозованиї ходьби, як при ХІХС (дод 2).

2. На санаторному і підтримуючому етапах лікування серед форм фізичної реабілітації найчастіше використовують дозовану ходьбу. Спочатку питають хворого, при якому тем-пі ходьби виникає у нього напад стенокардії: а) звичайному для хворого; б) повільнішому від звичайного; в) швидкішому від звичайного. Потім визначають, через який час при хо-дьбі в такому темпі виникає напад стенокардії і його важкість в балах: 1 бал – стенокар-дія як епізод при ходьбі і проходить самостійно; 2 бали – стенокардія проходить тільки після припинення ходьби; 3 бали – стенокардія проходить після припинення ходьби і після прийому нітропрепарату. При цьому, якщо виникає напад стенокардії важкістю в 2 бали і більше на першій хвилині ходьби, треба призначити інтервальний режим ходьби в більш низькому темпі, наприклад, знизити темп ходьби від звичайного для хворого до по-

вільнішого від звичайного, або від швидкішого від звичайного до звичайного. Якщо важ-кість нападу стенокардії при ходьбі не перевищує 1 бал, можна призначити ходьбу в інтер-вальному режимі в обраному спочатку темпі :

6. Засоби фізичної реабілітації, форми, методи і дозування фізичних навантажень при гіпертонічній хворобі (гх):

1. При гіпертонічній хворобі застосовуються ті ж засоби ФР і форми використання фізич-них вправ, як і при ХІХС, тільки більше уваги приділяється вправам на розслаблення м’язів та координацію рухів. Виключаються вправи з різкою зміною положення тіла, з ізометричним напруженням та затримкою дихання.

2. Масаж проводиться в положенні сидячи щадними прийомами (погладжування, легке роз-тирання) коміркової зони, голови, шиї, надпліччя, області серця, регіонально-точковий періостальний масаж голови.

Система травлення

Протипоказання до призначення засобів ФР хворим із захворюваннями органів травлен-ня носять тимчасовий характер. Ними є:

1. Виражені загострення усіх захворювань шлунково-кишкового тракту;

2. Гостра хірургічна патологія при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;

3. Кровотеча при виразковій хворобі, реакція Грегерсена +++;

4. Тромбоемболічні ускладнення (тромбоз мезентеріальних судин);

5. Нестабільний стан окремих систем організму хворого.

1. Фізична реабілітація при виразковій хворобі:

При виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки задачами ФР є:

1. Здійснити вплив на кору головного мозку, нівелювати «патологічну» домінанту, яка сформувалась за рахунок вісцеро-кортікальних больових рефлексів;

2. Врівноважити процеси збудження та гальмування в корі головного мозку, покращити емоційний стан пацієнта;

3. Нормалізувати співвідношення ланок вегетативної нервової системи;

4. Покращити силу м’язів черевного пресу і кровопостачання органів черевної порожнини, зменшити застійні явища, активізувати регенерацію;

5. Нормалізувати тонус, моторику, узгоджену взаємодію різних відділів травного тракту (попередити рефлюкси, атонію пілоричного, кардіального відділів шлунку, запори);

6. Вплинути на секреторну функцію шлунку і 12-палої кишки.

І

У періоді вираженого загострення процесу (перший лікувальний період) приблизно на тиждень призначається розширений постільний режим: у горизонтальному положенні хворо-го покращується діяльність артеріовенозних анастомозів системи травлення. Хворим реко-мендовані дихальні вправи, особливо статичні. Ці вправи покращують процеси гальмування у корі головного мозку. Їх доцільно призначати при вираженій емоційній лабільності, при наявності «подразненого шлунку».

Як тільки зменшиться вираженість загострення, хворим на постільному режимі призна-чаються заняття лікувальною гімнастикою тривалістю 10 – 15 хвилин. Використовуються ди-намічні, дихальні вправи. Їх дозування відповідає загальним умовам призначення фізичних вправ на постільному режимі. Тобто включаються у рухи дистальні відділи кінцівок, кіль-кість повторів однієї вправи складає 5 – 6 разів, темп – повільний, амплітуда – мала. Поряд із найпростішими динамічними фізичними вправами включаються статичні вправи для м’язів кінцівок, при яких ліквідується гіперкінетична дискінезія гладенької м’язової тканини, змен-шується больовий синдром. Мінімальна тривалість напруги м’язів кінцівок, а при відсутності болів – м’язів черевного пресу – складає 2 – 4 сек, з поступовим збільшенням до 6 – 9 сек, а потім до 10 – 15 сек. Статичні вправи у комплексі лікувальної гімнастики повинні складати не більше 10 – 15% часу заняття.